Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (https://ca.tax.gov.ua/korustyvach_csk).

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Крім того, самостійно завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, у т. ч. списки відкликаних сертифікатів, можна у розділі «Пошук сертифікатів та СВС» вебсайту Надавача за посиланням: Головна/«Пошук сертифікатів та СВС» (https://ca.tax.gov.ua/certs-crls).

Паркування транспорту приносить більше: надходження зросли на майже 24 %

У січні – жовтні  цього року до місцевих бюджетів надійшло 174,4 млн грн збору за місця для паркування транспорту. Це на 23,8 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Торік ця сума становила 140,9 млн грн.

На сьогодні організовують та забезпечують паркування транспорту у містах та громадах України 679 суб’єктів господарювання. 

 Лідери за обсягами сплати:

- Одеська область – 62,6 млн грн;

- Львівська область – 47 млн грн;

- Дніпропетровська область – 43 млн грн;

- Івано-Франківська область – 7,2 млн грн.

Дякуємо за відповідальність кожному, хто сплачує збір за місця для паркування. Адже ви долучаєтеся до  фінансування інфраструктурних проєктів та розвиток комфортних умов для мешканців громад. Всі кошти йдуть саме до місцевих бюджетів. 

Звертаємо увагу! 

Збір не сплачується із земельних ділянок, відведених для безоплатного паркування транспорту водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю.

Таких місць має бути не менше 10 % від загальної кількості паркувальних місць на спеціально обладнаних або відведених майданчиках, але не менше одного місця. Ці місця мають бути позначені спеціальними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою.

Порушення норм щодо внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 35 частини другої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) за порушення норм Закону № 3817 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, а саме:

- за зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, – 100 відсотків вартості товарів (продукції), наявних у такому місці зберігання, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

У разі виявлення факту зберігання суб'єктом господарювання тютюнової сировини без внесення у передбачених цим Законом випадках місць зберігання до Реєстру податковий орган не пізніше трьох робочих днів з дня виявлення такого факту накладає арешт на таку тютюнову сировину і звертається до суду для винесення рішення про її конфіскацію та знищення (частина сьома статті 73 Закону № 3817).

  Довідково:

Наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2025 № 159 «Про затвердження форми заяви про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі місць зберігання, порядку її заповнення, форми витягу з Єдиного реєстру місць зберігання та Кодів і видів товару (продукції)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2025 р. за № 604/44010.

Наказ Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 року за № 670/6958.

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2025 року № 68 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру місць зберігання».

Про особливості заповнення податкової звітності у разі здійснення платником звільнених від ПДВ деяких операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У разі здійснення платниками податків операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, наприклад, визначених у підпунктах 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, до яких положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, порядок визначення розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, передбаченого пунктом 199.2 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується таким чином.

Порядок формування податкового кредиту, у разі якщо придбані товари/послуги використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, встановлено статтею 199 розділу V Кодексу.

Зокрема, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 розділу V Кодексу).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках, як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V Кодексу).

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 розділу V Кодексу).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 розділу V Кодексу).

Водночас, Кодекс містить низку положень, відповідно до яких правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються. Так, відповідно до пункту 199.6 статті 199 розділу V Кодексу правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються у разі:

- проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу;

- проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 статті 197 розділу V Кодексу.

Також, окремими нормами Кодексу визначено інші операції, у разі здійснення яких положення статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, зокрема, звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції, що визначені підпунктами 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Механізм звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій, до яких правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, є аналогічним тому порядку, який використовується при застосуванні нульової ставки податку на додану вартість. Тобто звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції здійснюються без нарахування податку на додану вартість з правом на податковий кредит, сформованим при придбанні товарів/послуг, які використовуються у таких звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях, без подальшого нарахування податкових зобов’язань.

Форма та Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація)  затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами (далі – Порядок № 21).

Згідно з підпунктом 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:

- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;

- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу;

- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання додатку 5 (Д5).

Додаток 5 (Д5) заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях здійснюється у таблиці 1 додатку 5 до декларації.

Відповідно до встановленої Порядком № 21 форми, у графі 4 таблиці 1 додатка 5 зазначається загальний обсяг постачання (сума значень рядків 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 3, 5, 7.1, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).

Отже, відповідно до чинних норм Кодексу та Порядку № 21 при визначені частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях до:

- оподатковуваних операцій (графа 5 таблиці 1 додатка 5 (Д5)) включаються обсяги операцій, оподатковані за ставками 0 %, 7 %, 14 %, 20 %;

- загального обсягу постачання товарів/послуг (графа 4 таблиці 1 додатка 5 (Д5)) включаються всі оподатковувані та неоподатковувані операції з постачання товарів/послуг, у тому числі ті операції, при здійсненні яких не застосовуються норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу. Частка неоподатковуваних операцій в загальному обсязі постачання товарів/послуг обраховується наступним чином: 100 – частка використання товарів/послуг в оподатковуваних податком на додану вартість операціях.

Зауважуємо, що в Кодексі та, відповідно, в Порядку № 21 не передбачено винятків щодо врахування/неврахування тих чи інших операцій при здійсненні такого розрахунку частки.

Отже, попри те, що за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, пунктом 199.6 статті 199 розділу V Кодексу та іншими нормами Кодексу (зокрема, підпункти 4, 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), податкові зобов’язання з податку на додану вартість, передбачені статтею 199 розділу V Кодексу, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних податком на додану вартість операціях.

У разі якщо платник ПДВ здійснює із пільгових операцій лише ті, до яких норми статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у підпунктах 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), то такий платник може не визначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість з урахування такої частки.

В іншому випадку, якщо платник податку здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за тими операціями, за якими положення статті 199 розділу V Кодексу застосовуються.

До уваги суб’єктів ЗЕД!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) зобов’язані дотримуватись правил валютного законодавства.

У разі:

- експорту – валютна виручка має бути зарахована на рахунок в українському банку у строк, встановлений Національним банком України;

- імпорту – товари (роботи, послуги) мають бути своєчасно отриманими.

За порушення строків розрахунків нараховується пеня у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 100 % заборгованості.

Законодавчі механізми захисту для бізнесу:

- своєчасно та в повному обсязі надавайте документи про здійснені зовнішньоекономічні операції до уповноважених банківських установ;

- отримайте висновок Мінекономіки про подовження строку розрахунків;

- звертайтеся до суду (арбітражу) з позовом щодо стягнення заборгованості з нерезидента;

- засвідчуйте наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасно завершити розрахунки в відповідних уповноважених органах.

Акцентуємо увагу, що перевірки здійснюються лише за наявності інформації про порушення валютного законодавства, отриманої від банків.

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором cума грошового забезпечення, отриманого військовослужбовцями?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань ставка військового збору становить – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом другим п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі – АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – РФ) у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (далі – ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.

Відповідно до абзацу третього п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ .

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, дохід, одержаний у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Виключення становлять суми грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби (у тому числі особам, що проходять альтернативну службу), передбаченого законом, що виплачуються з бюджету чи бюджетною установою.

Крім того, тимчасово, на період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції ООС, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ.

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (зі змінами).

«Податки захищають»: про оподаткування додаткового доходу від здачі квартири в оренду

Міністерство фінансів України спільно з Державною податковою службою продовжують інформувати громадян про важливість сумлінної сплати податків на прикладах щоденних життєвих ситуаціях у межах комунікаційної кампанії «Податки захищають».

Представляємо шосту історію кампанії – цього разу про вчительку, яка отримує додатковий дохід від здачі квартири в оренду. На її прикладі пояснюємо, які саме податки необхідно сплачувати з такого доходу, як вони розподіляються та які суспільні послуги забезпечують.

Отже, 39-річна Інна працює вчителькою старших класів у Луцьку. Квартиру своєї бабусі в Івано-Франківську вона здає в оренду за 12 тис. грн на місяць (36 тис. грн/квартал; 144 тис. грн/рік). З метою отримання офіційно додаткового доходу Інна зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа – підприємець) 2 групи. Це дозволяє їй офіційно надавати послуги з оренди громадянам України та платникам єдиного податку (тобто іншим ФОПам).

Раз на рік Інна подає податкову декларацію через Електронний кабінет платника податків на вебпорталі ДПС. Також щомісяця вона сплачує військовий збір та єдиний податок. Єдиний соціальний внесок з доходу від здачі квартири в оренду Інна не сплачує, бо цей податок вираховується з її офіційної зарплати вчительки роботодавцем.

За рік підсумок виглядає так: 

Якщо Інна отримує орендну плату на особисту банківську картку або готівкою без застосування РРО/ПРРО  і не декларує додатковий дохід, виходить, що вона не сплачує податки з нього. Тоді:

- військові не мають якісних тактичних аптечок, щоб врятувати життя на полі бою,

- в дитячому відділенні лікарні діти не мають інгаляторів для швидкого одужання.

 Податки захищають. Допомагай своїм внеском!

Комунікаційна кампанія реалізується Міністерством фінансів України разом із Державною податковою службою та фінансується Урядом Великої Британії через Міністерство закордонних справ та міжнародного розвитку. Інформація, представлена в цьому матеріалі, не обов'язково відображає погляди Уряду Великої Британії.

В межах місяця резидентом Дія Сіті з працівником було розірвано гіг-контракт та укладено з ним трудовий договір: нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, перелік яких визначений п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами ст. 7 Закону № 2464.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Тобто, якщо в одному місяці резидентом Дія Сіті Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) було розірвано гіг-контракт з гіг-спеціалістом та прийнято його в штат за трудовим договором, то стосовно такого працівника єдиний внесок нараховується окремо на суму винагороди при розірванні гіг-контракту – у розмірі мінімального страхового внеску та на суму заробітної плати при укладенні трудового договору – у розмірі мінімального страхового внеску.

Коли ФОП подає податкову декларацію з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата).

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

ЦОПи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – безбар’єрний простір для отримання податкового сервісу

Податкова, як сервісна служба, безкоштовно надає адміністративні та інші послуги підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, фізичним особам та іншим суб’єктам господарювання. 

Центри обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечують кожному відвідувачу вільний доступ до податкового сервісу – отримання адміністративних та інших послуг.

Так, протягом жовтня 2025 року фахівцями Криворізької ДПІ ГУ ДПС забезпечено обслуговування 5 573 суб’єктів звернень та надано 5 369 адміністративних послуг. За вказаний період значна кількість відвідувачів ЦОП скористалась можливістю запису в «електронну чергу», це є просто і зручно.

З метою забезпечення комфортних та доступних умов для отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами, розширення кола суб'єктів звернень, які мають можливість звернутись за отриманням послуг, фахівцями Криворізької ДПІ ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу ГУ ДПС, на постійній основі здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах територіальних громад та в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті ради. Крім того, здійснюються адресні виїзди мобільного ЦОПу до платників, які відносяться до маломобільних груп населення. Протягом жовтня поточного року було забезпечено 12 виїздів мобільного ЦОПу, за результатами яких співробітниками податкової інспекції було здійснено обслуговування 982 суб’єктів звернень, з яких 135 особам  надано адміністративні послуги. 

Крім того, протягом жовтня місяця поточного року здійснено 16 адресних виїздів мобільного ЦОПу безпосередньо за податковою адресою суб’єкта звернень та надано 36 адміністративних послуг.

За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Дніпровської ДПІ (Правобережного відділу обслуговування платників, Лівобережного відділу обслуговування платників, Солонянського сектору обслуговування платників та Царичанського сектору обслуговування платників) за отриманням адміністративних послуг звернулось 94 629 платників податків, яким надано 90 833 адміністративні послуги (без врахування інших послуг). Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги. 

Обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення здійснюється податківцями у рамках роботи мобільного ЦОПу. Так, приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видача необхідних платникам документів відбувається шляхом виїзду працівників на адресу за місцем проживання (перебування) особи за попередньою домовленістю з громадянином: за десять місяців п. р. працівниками Дніпровської ДПІ, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснено: 98 адресних виїздів, 252 виїзди до ЦНАПу; надано 318 адміністративних послуг.

Працівники Дніпровської ДПІ ГУ ДПС також проводять чергування в ЦНАПах територіальних громад. За встановленим графіком кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити актуальні питання без відвідування податкової. За десять місяців 2025 року фахівцями Дніпровської ДПІ здійснено 350 виїздів. 

Протягом січня – жовтня 2025 року співробітниками Кам’янської ДПІ ГУ ДПС (у т. ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) опрацьовано 35 309 звернень та надано 33 734 адміністративні послуги, у т. ч. 11 594 – в електронній формі.

Фахівцями Кам’янської ДПІ ГУ ДПС, які взяли участь у роботі мобільного ЦОПу. За десять місяців 2025 року здійснено 52 виїзди та надано 81 адміністративну послугу платникам податків. 

Крім того, за період з січня по жовтень 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ здійснено 148 чергувань в ЦНАПах Кам’янського району, під час яких надано 2 566 адміністративних та інших послуг. 

На Нікопольщині для зручності платників працюють два ЦОПи (ЦОП Нікопольської ДПІ та ЦОП сектору обслуговування платників м. Покрова Нікопольської ДПІ). При візиті до ЦОПів ДПІ кожен відвідувач отримує турботливий супровід та кваліфіковану допомогу у вирішенні його питань. За період з 01.01.2025 до 31.10.2025 ЦОП ДПІ надано 16 675 адміністративних послуг, у тому числі 5 580 – в електронній формі.  

Під час роботи мобільного ЦОПу працівниками Нікопольської ДПІ здійснено 40 виїздів та надано суб’єктам звернень 49 адміністративних послуг.

Крім того, організовано співпрацю з територіальними громадами щодо чергувань працівників Нікопольської ДПІ у ЦНАПах. За звітний період фахівцями Нікопльської ДПІ у рамках роботи мобільного ЦОПу здійснено 63 виїзди, прийнято 2 281 відвідувач та надано 1 520 адміністративних та 407 інших послуг, а також 1 492 консультації.

За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Самарівської ДПІ                  (включаючи ЦОП Магдалинівського сектору обслуговування платників Самарівської ДПІ) за отриманням адміністративних послуг звернулось 14 735 платників, яким надано 13 877 адміністративних послуг. 

Під час роботи мобільного ЦОПу (з 01.01.2025 по 31.10.2025) фахівцями Самарівської ДПІ здійснено 26 адресних виїзди та надано 50 адміністративних послуг. 

За 10 місяців поточного року фахівцями Самарівської ДПІ здійснено 68 виїздів до ЦНАПів територіальних громад. В ході чергування за отриманням послуг та роз’яснень до податківців звернулось 1 402 суб’єкта господарювання, яким надано 1 162 послуги. 

За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 до ЦОПу Павлоградської ДПІ ГУ ДПС за отриманням адміністративних послуг звернулось 15 407 платників податків, яким надано 14 680 адміністративних послуг. 

Крім того, за 10 місяців 2025 року працівниками Павлоградської ДПІ здійснено в рамках роботи мобільного ЦОПу: 9 адресних виїздів, 86 виїздів до ЦНАПів; надано 215 адміністративних послуг. 

Відповідно до графіка до ЦНАПів територіальних громад здійснюються виїзди працівників Павлоградської ДПІ ГУ ДПС. За 10 місяців поточного року фахівцями Павлоградської ДПІ здійснено 95 виїздів.

Протягом січня – жовтня 2025 року до ЦОПів Синельниківської ДПІ (Петропавлівського сектору обслуговування платників, Покровського сектору обслуговування платників) за отриманням адміністративних послуг звернулось 23 575 платника податків, яким надано 22 508 адміністративних послуг (безврахування інших послуг). 

Фахівцями Синельниківської ДПІ протягом 10 місяців 2025 року працівниками Синельниківської ДПІ здійснено 87 адресних виїздів мобільного ЦОПу, 26 виїздів ЦОПу до територіальних громад та надано 1 584 адміністративні послуги. За десять місяців поточного року фахівцями Синельниківської ДПІ здійснено 224 виїзди. 

В приміщеннях ЦОПів ГУ ДПС на інформаційних стендах, у зручних для огляду місцях, розташовано інформаційний матеріал з актуальною податковою тематикою. 

Слід зазначити, що для забезпечення реалізації принципу безбар'єрності податкових послуг та з метою створення середовища, де кожен платник  податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу ГУ ДПС з Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства глухих укладено Договір «Про надання послуг перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови)» від 19.09.2025 року №11-1-2025.

Відповідно до договору особам з інвалідністю зі слуху надаються послуги перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови) шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв'язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7», що створить атмосферу довіри та поваги ефективної взаємодії між державою та платниками податків.

Безбар’єрність – це, коли люди, незалежно від їх фізичних чи інших особливостей, мають рівний доступ до всіх сфер суспільного життя. В ЦОПах державних податкових інспекцій ГУ ДПС обслуговування осіб з інвалідністю, військових, осіб з маленькими дітьми здійснюється поза чергою. В приміщенні ЦОПів облаштовані дитячі куточки з розмальовками, іграми та забавками для дітей. 

Сьогодні комунікації податківців з громадськістю, бізнесом та громадянами відбуваються за принципами доступності, зручності, прозорості та безбар’єрності. Особлива увага приділяється інформаційному та цифровому напрямку безбар’єрності – це отримання адміністративних послуг платниками податків та доступності онлайн сервісів ДПС, зокрема, таких як «Електронний кабінет» та мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС. 

Сервіси податкової служби направлені на допомогу кожному і забезпечення умов для створення інклюзивного середовища – пріоритет у роботі податкової служби.

Перетворення юридичної особи: які податкові обов’язки платника і чи чекати на перевірки

Державна податкова служба України підготувала відповіді на актуальні питання платників щодо перевірок, ПДВ, декларацій, реєстраційних дій та перенесення показників у випадку реорганізації юридичних осіб шляхом перетворення (зміни організаційно-правової форми підприємства).

Передусім сам факт перетворення не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки за пп. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України. Позапланові перевірки у випадку реорганізації проводяться, коли юридична особа припиняється, розпочато процедуру реорганізації (крім перетворення), закривається відокремлений підрозділ, порушено справу про банкрутство або подано заяву про зняття з обліку. Рішення про такі перевірки приймається лише за наявності податкових ризиків у діяльності платника.

Водночас реорганізація може враховуватися при включенні підприємства до плану-графіка планових перевірок, але не як окрема підстава, а з урахуванням рівня податкових ризиків. До плану-графіка потрапляють платники з високим, середнім або незначним ступенем ризику несплати податків. Пріоритет мають суб’єкти з найбільшими ризиками.

При перетворенні підприємства податковий номер не змінюється, а всі дані про реорганізацію контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру. Тому додатково повідомляти ДПС про перетворення не потрібно, якщо відповідні реєстраційні дії вже внесені до реєстру.

Підприємство, створене внаслідок перетворення, вважається новоствореним платником податку на прибуток і звітує за річний період, який починається з дати перетворення і триває до кінця звітного року. Правонаступник має право зменшити фінрезультат на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалося у підприємства, яке припиняється, з урахуванням вимог Податкового кодексу України.

Щодо ПДВ: реорганізація шляхом перетворення потребує перереєстрації платника ПДВ. Платник має подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів після завершення перетворення. За результатами перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ та індивідуальний номер платника ПДВ не змінюються. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється за самостійним рішенням контролюючого органу відповідно до статті 184  Податкового кодексу України.

Операція з реорганізації шляхом перетворення не є об’єктом оподаткування ПДВ, а сума від’ємного значення ПДВ може бути перенесена до податкового кредиту правонаступника за заявою платника та після підтвердження документальною перевіркою контролюючого органу. При цьому питання віднесення підприємства, утвореного внаслідок перетворення, до категорії «ризикових» платників ПДВ розглядається комісією регіонального рівня на загальних підставах – за критеріями ризиковості та наявною податковою інформацією.

Детальніше про окремі аспекти перетворення платників податків  – за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/956751.html.

Рентна плата: за спеціальне використання води платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету майже на 69,0 млн гривень

Упродовж десяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини за спеціальне використання води поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою майже на 69,0 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились майже на 12,0 млн грн, або на 20,7 відсотків.

Інформуємо, що для рентної плати за спеціальне використання води дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (абзац перший п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Враховуючи положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ та п. 63.3 ст. 63 ПКУ, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (водного транспорту).

Таким чином, податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту) вперше подається суб’єктом господарювання за календарний квартал, в якому придбано (орендовано) об’єкт оподаткування (водний транспорт).

При цьому, якщо придбано (орендовано) водний транспорт в І кварталі поточного року, то податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту) вперше подається за ІІ квартал наростаючим підсумком з початку року.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників єдиного податку надійшло понад 651,5 млн гривень

З початку 2025 року юридичні особи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 651,5 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились на понад 65,7 млн грн, темп росту – 111,2 відсотки. 

Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу другого п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (абзац другий п. 294.4 ст. 294 ПКУ).

Порядок та підстави відмови в реєстрації РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) за ідентифікатором форми J/F1311406 контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:

▪ РРО вже зареєстрований;

▪ модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

▪ РРО не відповідає сфері застосування зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

▪ центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

▪ щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання (заява за ф. № 20-ОПП);

▪ суб’єкта господарювання (далі – СГ) не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

▪ СГ не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

▪ СГ або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

▪ щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

▪ у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

▪ екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

▪ СГ є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) СГ повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови або про таку відмову повідомляє у другій квитанції у разі подання реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО в електронній формі (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

Загальний фонд державного бюджету у січні – жовтні отримав від платників Дніпропетровщини понад 43,0 млрд грн податкових платежів

У січні – жовтні 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 43,0 млрд грн податків, зборів та платежів. Це більше ніж за десять місяців минулого року майже на 10,1 млрд грн, або на 30,6 відсотків. 

Дякуємо платникам за продуктивну роботу і вагомий внесок у фінансову стабільність держави. 

Нагадуємо, що платники податків можуть отримати фахову консультативну підтримку в Офісі податкових консультантів (Офіс). В Офісі суб’єкту звернень допоможуть розібратися в питаннях податкової сфери та нададуть професійні рекомендації з актуальних питань законодавства.

Ознайомитися з додатковою інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами, у тому числі для попереднього запису, можна на інформаційному ресурсі – субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України (https://dp.tax.gov.ua/kontakti).

Адреса Офісу: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

Режим роботи Офісу:

понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, 

обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, 

субота та неділя – вихідні дні. 

Важливо! Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

Дієва комунікація – важливий інструмент взаємодії влади і бізнесу

У мерії Кривого Рогу відбулася зустріч з платниками податків у форматі платформи «Діалог влади та бізнесу». 

У центрі уваги інформаційної сесії – ключові напрями урядової стратегії, спрямованої на забезпечення рівного доступу громадян і бізнесу до державних послуг, впровадження стандартів безбар’єрності та інклюзії у податковій службі. Під час зустрічі податківці наголосили, що з повагою до потреб кожного цієї осені у центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) запроваджено послугу сурдоперекладу для людей з порушенням слуху. 

Переклад на українську жестову мову та з української жестової мови надається шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7». Комунікація із професійним перекладачем відбувається у реальному часі і забезпечує двосторонній переклад – з жестової мови на усну та навпаки.

Послуга є безоплатною і доступною під час консультацій з податкових питань, поданні звітності та наданні інших адміністративних послуг.

Також під час діалогу обговорено і реалізацію Національної стратегії доходів до 2030 року, яка спрямована на підвищення ефективності адміністрування податків, розширення бази оподаткування, цифровізацію процесів і зміцнення податкової дисципліни.

Підприємцям нагадали про оновлені вимоги отримання, переоформлення та анулювання ліцензій, а також посилення контролю у сфері обігу підакцизних товарів відповідно до змін внесених до Закону України від 16 липня 2025 року №4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Також учасникам зустрічі роз’яснили зміни до порядку подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, сум утриманого податку і нарахованого єдиного соціального внеску та нові строки подання з 2026 року.

Фахівці Криворізької ДПІ ГУ ДПС розповіли платникам про головні сервіси, що забезпечують якісну взаємодію з податковою, ознайомили з сучасними цифровими інструментами комунікації, інформаційними ресурсами та можливостями отримання оперативних консультацій.

Учасники діалогу активно долучилися до обговорення актуальних питань практичного застосування нових норм податкового законодавства. Податківці надали вичерпні відповіді та роз’яснення на питання, що порушувалися під час діалогу. 

Дієва комунікація влади всіх рівнів та бізнесу є важливим інструментом поглиблення партнерства задля економічної стійкості держави і громад.

Співпраця податкової служби Дніпропетровщини та органів місцевого самоврядування спрямована на розвиток комфортного бізнес-середовища регіону.

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Комунікаційна податкова платформа (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) залишається зручним та ефективним інструментом комунікації з бізнесом та громадськістю. Чергове звернення на КПП фізичної особи з м. Дніпро стосувалося особливостей листування через Електронний кабінет.

Фахівці ГУ ДПС зазначили, що сьогодні податкова – це, у першу чергу, сервісна служба. Найбільш популярний серед сервісів – Електронний кабінет. Його функціональні можливості постійно розширюються. Наразі Електронний кабінет дозволяє користувачам листуватися з Державною податковою службою України (ДПС) в електронному форматі.

Податківці розповіли про процедуру подання заяви про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет та за якою формою подаються такі заяви, а також ознайомили з механізмом користування Електронним кабінетом з застосуванням ключа зі «Хмарного сховища».

Зустріч проходила традиційно у форматі діалогу. Заявнику надали вичерпні відповіді на запитання.

Додатково поінформували про сучасні формати спілкування з податковою службою Дніпропетровщини. Зокрема, про сервіс нового типу Офіс податкових консультантів (Офіс). Він забезпечує ефективне надання усних консультацій з податкових питань.

Консультаційні послуги надаються на безоплатній основі. Ознайомитися з додатковою інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами, у тому числі для попереднього запису, можна на інформаційному ресурсі – субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України.

Зупинилися на реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, задля забезпечення безперешкодної комунікації з платниками.

 Звернули увагу на послугу сурдоперекладу для громадян з порушенням слуху у центрах обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС. Переклад на українську жестову мову та з української жестової мови надається шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».

Відкрита комунікація з платником в черговий раз підтвердила, що КПП залишається одним з дієвих інструментів оперативного вирішення актуальних податкових питань. 

Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступника голови робочої групи «Офіс податкових консультантів» Тетяни Литвиненко на тему: «Підсумки діяльності Офісу податкових консультантів».

Нагадуємо, що з вересня цього року в Україні розпочали роботу Офіси податкових консультантів – спеціалізовані центри при Головних управліннях ДПС та м. Київ, створені для надання кваліфікованих безоплатних усних консультацій з питань застосування податкового законодавства.

Офіс податкових консультантів – це новий формат взаємодії між ДПС та платниками податків, який гарантує доступність, неупередженість, конфіденційність та якісний сервіс. Місія Офісу податкових консультантів – допомогти платникам у складних податкових питаннях зменшити кількість податкових спорів та штрафів та підвищити добровільну сплату податків. 

Сучасна Державна податкова служба України прагне забезпечити максимально комфортне та прозоре партнерство з бізнесом та громадянами. Робота податкових консультантів демонструє новий рівень комунікації з платниками, направлений на аналіз конкретної ситуації запитувача та надання практичних роз’яснень.

Консультаційна підтримка в Офісі податкових консультантів надається з усіх ключових напрямків: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий борг тощо.

У Дніпропетровській області Офіс податкових консультантів розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн-пт з 8.30 по 17.00), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (телефон для запису (056) 374 - 31- 18). Приміщення Офісу облаштоване за сучасними стандартами доступності для забезпечення зручного та комфортного отримання податкових послуг особами з інвалідністю та маломобільними групами населення. Крім того, запроваджено послугу онлайн-сурдопереводу, завдяки чому люди з порушеннями слуху можуть отримувати податкові консультації ще зручніше та без перешкод у комунікації.

З першого дня свого відкриття Офісом податкових консультантів надано 2003 консультації юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства. Це свідчить про затребуваність платників у консультаційних послугах та значний попит на сервіс. 

Більша частина запитів надходить від фізичних осіб – підприємців та громадян. Платники найчастіше потребують допомоги з наступних питань:

- особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань з податку на майно у частині земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, мінімального податкового законодавства (43,7 % від загальних звернень); 

- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (21,3 %);

- подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (23,8 %);

- виникнення та погашення податкової заборгованості (8,0 %).

Досвідчені спеціалісти Офісу податкових консультантів ГУ ДПС у Дніпропетровській області своєю роботою підтверджують, що сучасна Державна податкова служба України – це не тільки контролюючий орган, але помічник, порадник та підтримка для платників податків.

Тож у разі виникнення питань стосовно податкового законодавства запрошуємо звертатись до Офісу податкових консультантів.

Дніпропетровщина: боротьба з нелегальним обігом пального

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) у межах функціональних повноважень здійснюються заходи щодо протидії нелегальному обігу пального на території Дніпропетровської області, зокрема, в частині виявлення та припинення діяльності незаконних АЗС. 

Так, податківцями встановлено АЗС, на якій проводилась діяльність з реалізації пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. 

В ході проведення фактичної перевірки, спільно з представниками Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, встановлено суб’єкта господарювання, який здійснював роздрібну торгівлю пальним з порушенням вимог діючого законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів.

До суб’єкта господарювання застосовано штрафні санкції у розмірі 2,36 млн гривень.

«Податки захищають»: які податки сплачує Ганна, здаючи в оренду дві квартири

У межах комунікаційної кампанії «Податки захищають», яку Міністерство фінансів України реалізує спільно з Державною податковою службою, продовжуємо розповідати, які податкові зобов’язання виникають у громадян у різних життєвих ситуаціях та яку користь суспільству забезпечує сумлінна сплата податків.

П’ята історія кампанії стосується Ганни, яка здає в оренду дві квартири.

Пояснюємо:

- які саме податки сплачуються при здаванні квартири в оренду,

- які ставки податків та строки їх сплати;

- куди надходять сплачені кошти та як вони використовуються державою і громадами.

Читайте публікацію та дізнавайтеся, як податки з оренди житла працюють на зміцнення оборони, розвиток місцевої інфраструктури та забезпечення важливих суспільних потреб.

Отже, 40-річна Ганна має кілька однокімнатних квартир, дві з яких здає в оренду. За квартиру в столиці щомісяця вона отримує 20 тис. грн, а за квартиру в Ужгороді – 15 тис. грн (загалом 105 тис. грн/квартал; 420 тис. грн/рік). З метою отримання офіційного доходу  Ганна зареєструвала свою діяльність як ФОП (фізична особа – підприємець) 3 групи єдиного податку. Це дозволяє їй офіційно надавати послуги з оренди громадянам України та іноземцям.

Щокварталу Ганна подає податкову декларацію через Електронний кабінет платника податків на вебпорталі ДПС та сплачує податки й обов’язковий страховий внесок. 

За рік підсумок виглядає так: 

Якщо Ганна отримує орендну плату на особисту банківську картку, криптовалютою або готівкою без застосування РРО/ПРРО та не декларує ці кошти, виходить, що вона не сплачує податки з доходу. Тоді:

- військові не мають якісного оснащення для індивідуального захисту на полі бою,

- в терапевтичному відділенні лікарні мерзнуть пацієнти, 

- державні фонди соціального страхування не наповнюються, відтак, Ганна за потреби не отримає соціального страхування та відповідних виплат.

Податки захищають. Допомагай своїм внеском!

Комунікаційна кампанія реалізується Міністерством фінансів України разом із Державною податковою службою та фінансується Урядом Великої Британії через Міністерство закордонних справ та міжнародного розвитку. Інформація, представлена в цьому матеріалі, не обов'язково відображає погляди Уряду Великої Британії.

Платники ПДФО – ФОПи, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця сплачувати авансовий внесок з ПДФО за кожне місце роздрібної торгівлі пальним

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному цим підпунктом.

Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Авансовий внесок з ПДФО сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – в розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15°C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до цього підпункту, є невід’ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначене п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов’язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим цього підпункту для граничного строку сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до цього підпункту, протягом строку, встановленого абзацом першим п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 Кодексу.

Для цілей застосування п. п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15 °С.

Підпунктом 177.5.3  п. 177.5 ст. 177 Кодексу встановлено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Для платників ПДФО – ФОПів, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до                    п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.

Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим цього підпункту) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з ПДФО за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 Кодексу;

Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності п. 177.10 ст. 177 Кодексу.

Які фермерські господарства отримують державну допомогу по сплаті єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 13 прим. 1.1 ст. 13 прим. 1 Закону України від 26 червня 2004 року № 1877-ІV «Про засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» (зі змінами та доповненнями) сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України, надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у сумі:

0,9 мінімального страхового внеску – перший рік;

0,8 мінімального страхового внеску – другий рік;

0,7 мінімального страхового внеску – третій рік;

0,6 мінімального страхового внеску – четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску – п’ятий рік;

0,4 мінімального страхового внеску – шостий рік;

0,3 мінімального страхового внеску – сьомий рік;

0,2 мінімального страхового внеску – восьмий рік;

0,1 мінімального страхового внеску – дев’ятий та десятий роки.

Така фінансова підтримка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, в тому числі за рахунок коштів, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників відповідно до п. 42 розд. VI Бюджетного кодексу України.

Згідно з п. 13 прим. 1.3 ст. 13 прим. 1 Закону № 1877 фінансова підтримка надається зазначеному у ст. 13 прим. 1 Закону № 1877 сімейному фермерському господарству виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) єдиний внесок у сумі, не меншій за:

0,1 мінімального страхового внеску – перший рік;

0,2 мінімального страхового внеску – другий рік;

0,3 мінімального страхового внеску – третій рік;

0,4 мінімального страхового внеску – четвертий рік;

0,5 мінімального страхового внеску – п’ятий рік;

0,6 мінімального страхового внеску – шостий рік;

0,7 мінімального страхового внеску – сьомий рік;

0,8 мінімального страхового внеску – восьмий рік;

0,9 мінімального страхового внеску – дев’ятий та десятий роки.

Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченої ст. 13 прим. 1 Закону № 1877, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (зі змінами).

  Випадки, в яких здійснюється Міжнародний обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118 (зі змінами) (далі – Порядок № 118).

Порядок № 118 регулює процедуру обміну податковою інформацією між ДПС та компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами, а також у межах спонтанного обміну податковою інформацією стосовно податків та в межах, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах» (зі змінами та доповненнями), із застереженнями, та/або іншим міжнародним договором України , що містить положення про обмін інформацією в податкових цілях (далі – міжнародні договори) (п. 1 розд. І Порядку № 118).

Спеціальний запит – це запит про надання податкової інформації стосовно конкретних осіб (фізичні особи; юридичні особи; об’єднання осіб, які визнані такими, що мають здатність здійснювати юридичні дії, але які не мають статусу юридичної особи; будь-які інші правові утворення будь-якого характеру та форми, незалежно від наявності правосуб’єктності, що володіють або управляють активами, включно з отримуваним від них доходом), групи осіб або операцій, яка є необхідною або може бути передбачувано важливою для виконання або застосування положень податкового законодавства держави, яка здійснює запит (абзац восьмий п. 3 розд. І Порядку № 118).

Вихідний запит – це спеціальний запит, який надсилається ДПС компетентному органу іноземної держави (абзац четвертий п. 3 розд. І Порядку № 118).

Вхідний запит – це спеціальний запит, який надійшов до ДПС від компетентного органу іноземної держави (абзац п’ятий п. 3 розд. І Порядку № 118).

Ініціатор вихідного запиту – це структурний підрозділ ДПС та/або територіальний орган ДПС, у процесі виконання функціональних обов’язків якого виникла необхідність в отриманні інформації від компетентного органу іноземної держави (абзац сьомий п. 3 розд. І Порядку № 118).

Головний виконавець спеціального запиту – це структурний підрозділ ДПС, який здійснює обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав відповідно до функціональних повноважень, визначених Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (абзац шостий п. 3 розд. І Порядку № 118).

ДПС здійснює підготовку та виконання спеціальних запитів лише за наявності міжнародних договорів (п. 6 розд. І Порядку № 118).

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 118 вихідний запит може бути надіслано в межах проведення адміністративного розслідування, а запитувана інформація повинна бути передбачувано важливою в рамках такого розслідування.

Запитувана інформація є передбачувано важливою, якщо під час складання запиту ДПС вважає, що ґрунтуючись на фактах та обставинах, наведених в описі справи, існує обґрунтована ймовірність, що запитувана інформація є релевантною для визначення обов’язків одного чи кількох платників податків (ідентифікованих за іменем, найменуванням або за іншою ознакою) відповідно до податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, та що отримання запитуваної інформації є виправданим для адміністративного розслідування.

Факти та обставини, зазначені у вихідному запиті, повинні свідчити, що запитувана інформація допоможе визначити, чи порушив(-ли) платник(-и) податків норми законодавства України, у тому числі норми міжнародних договорів.

Виключно провадження платником податків – резидентом зовнішньоекономічної діяльності не може бути єдиною підставою для надсилання вихідного запиту.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку № 118 визначено, що вихідний запит складається у випадках, якщо:

1) аналіз податкової звітності суб’єкта господарювання (філії, представництва) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування;

2) факти свідчать, що необхідна інформація зберігається за межами України, і під час проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема в разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;

3) є підстави вважати, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;

4) платежі було здійснено резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, яка:

діє лише як проміжна ланка в інтересах іншої особи – бенефіціарного власника доходу;

не декларує доходів та не подає фінансової звітності;

підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до національного законодавства такої іншої держави;

5) встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;

6) встановлено факти подання неповної або недостовірної інформації у податковій декларації;

7) факти свідчать про перерахування коштів за межі України з метою подальшого здійснення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

8) існує необхідність отримання інформації щодо контролю за трансфертним ціноутворенням;

9) існує необхідність отримання інформації щодо контрольованих іноземних компаній;

10) існує необхідність деталізації та/або ідентифікації даних конкретного платника податків, отриманих за результатом автоматичного обміну інформацією;

11) в інших випадках, у яких для виконання або застосування положень законодавства України, у тому числі міжнародних договорів, ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних держав.

Обов’язкові реквізити, які повинен містити вихідний запит, визначені п. 5 розд. ІІ Порядку № 118.

Якщо вихідний запит стосується групи платників податків, яких не може бути ідентифіковано окремо, ДПС повинна надати у вихідному запиті щонайменше інформацію визначену п. 6 розд. ІІ Порядку № 118.

Форма вхідного запиту та перелік інформації, що може бути предметом цього запиту, регулюється із застосуванням положень національного законодавства запитуючої держави та міжнародними договорами, на підставі яких надіслано запит, з урахуванням двосторонніх домовленостей між ДПС та компетентним органом іноземної держави (абзац перший п. 1 розд. ІІІ Порядку № 118).

Згідно з абзацами третім та четвертим п. 5 розд. ІІІ Порядку № 118 якщо інше не зазначено в листі, вхідний запит виконується протягом 60 календарних днів із дня одержання листа.

Якщо під час виконання завдань, зазначених у листі, виникають ускладнення з одержанням необхідної інформації, строк виконання завдання може бути продовжено за умови подання відповідним структурним підрозділом ДПС та/або територіальним органом ДПС до головного виконавця спеціального запиту обґрунтованих пояснень ускладнень та пропозицій щодо додаткового строку, необхідного для виконання завдання.

Загальний строк виконання вхідного запиту не може перевищувати 3 місяців із дати одержання вхідного запиту головним виконавцем спеціального запиту (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 118).

Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 118 структурні підрозділи ДПС і територіальні органи ДПС вживають заходів для збору та забезпечення передання компетентним органам іноземних держав наявної в ДПС інформації з власної ініціативи без попереднього вхідного запиту на інформацію у таких випадках:

наявні підстави вважати, що на території іншої держави податки не сплачено або сплачено не в повному обсязі;

платник податків користується повним або частковим звільненням від оподаткування доходів на території України, що може призвести до збільшення суми податкових зобов’язань чи до оподаткування на території іншої держави;

підприємницькі операції між платником податків України та платником податків іншої держави здійснюються через одну чи більше держав у такий спосіб, що це може призвести / призводить до зменшення суми податкових зобов’язань на території України та/або іншої держави;

наявні підстави вважати, що суму податкових зобов’язань може бути зменшено внаслідок штучного переміщення прибутку між пов’язаними підприємствами, у тому числі в середині груп підприємств;

інформація, надана ДПС компетентним органом іноземної держави, дозволила отримати інформацію, яка може бути корисною для визначення суми податкових зобов’язань на території такої іноземної держави;

наявність іншої інформації, що може бути корисною компетентним органам іноземних держав.

Ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки та подальше їх вивезення за межі митної території України у вигляді продуктів переробки: оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 206.12 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України (далі – МКУ).

Статтею 160 глави 23 МКУ передбачено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим.

При цьому, п.п. 3 п. 1 ст. 86 глави 16 МКУ передбачено, що митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, або у вигляді продуктів, залишків або відходів їх переробки.

Пунктом 206.5 ст. 206 ПКУ передбачено, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

Зокрема, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ передбачено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України, зокрема, у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно, зокрема, до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) частини першої ст. 86 глави 16 МКУ, оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Який орган видає дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Частиною першою ст. 1 «Визначення термінів» Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2707) встановлено, що викид – це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Відповідно до частин першої – третьої ст. 11 прим. 1 Закону № 2707 видача (відмова у видачі) дозволу на викиди здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі, безоплатно відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»  (зі змінами та доповненнями) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Подання суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) заяви про одержання (припинення дії) дозволу на викиди, а також видача (відмова у видачі, припинення дії) такого дозволу на викиди та повідомлення про залишення заяви без руху здійснюються в паперовій та/або електронній формах.

Для одержання дозволу на викиди суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, та суб’єкт господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, або через центри надання адміністративних послуг, а суб’єкт господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, – обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг:

документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, оформлені відповідно до вимог, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в паперовій та/або електронній формі;

відомості, що підтверджують факт та дату опублікування в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди, із зазначенням адреси обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, до яких можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

відомості щодо наявності висновку з оцінки впливу на довкілля, в якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, яка згідно з вимогами Закону України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (зі змінами та доповненнями) підлягає оцінці впливу на довкілля;

повідомлення обласної, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища про наявність або відсутність зауважень громадськості щодо видачі суб’єкту господарювання дозволу на викиди, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 (зі змінами) (далі – Положення № 903), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.

Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об’єктів, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування (об’єкти першої групи), та об’єктів, що розташовані на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (абзац перший і третій п.п. 351 п. 4 Положення № 903).

Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (далі – Порядок № 302).

Дозвіл на викиди – це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб’єктам господарювання експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші (п.п. 2 п. 2 Порядку № 302).

Для отримання дозволу на викиди суб’єкт господарювання подає до дозвільного органу або через центри надання адміністративних послуг (у разі, коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг) в паперовій та/або електронній формі заяву про отримання дозволу на викиди та документи, що визначені ст. 11 прим. 1 Закону № 2707 (п. 30 Порядку № 302).

Отже, видача (відмова у видачі) дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється Мінекономіки, обласними, Київською міською державними адміністраціями або через центри надання адміністративних послуг (у разі, коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг) протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі.

Слід зазначити, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволяється експлуатація генераторів, систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, крім випадків, якщо вони є невід’ємною частиною об’єкта нерухомого майна, введеного в експлуатацію до 24 лютого 2022 року (п. 1 прим. 2 розд. IX «Прикінцеві положення» Закону № 2707).

Частиною дев’ятнадцятою ст. 11 Закону № 2707 встановлено, що оператори установок, що провадять види діяльності, визначені у додатку до Закону України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855), отримують інтегрований довкіллєвий дозвіл на підставах і в порядку, визначених Законом № 3855. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, умови щодо яких визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не видається.

Чи сплачує земельний податок власник земельних ділянок (землекористувач) юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення діяльності.

Тимчасове припинення діяльності означає припинення провадження заявлених при реєстрації видів діяльності, що свідчить про те, що земельна ділянка не використовується для господарської діяльності.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є:

ліквідація юридичної особи; 

смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; 

втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;

скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (п. 37.3 ст. 37 ПКУ).

Оскільки звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, поширюється на земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності, то у разі тимчасового припинення діяльності земельний податок справляється на загальних підставах.

При цьому, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю, в тому числі земельний податок, не нараховується та не сплачується з урахуванням норм розд. ХІІ та п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

До уваги суб’єктів господарювання, які виплачують доходи ФОПам, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.

Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).

Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, повинен відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 (зі змінами) (далі – платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами). 

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи - ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники / громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Екологічний податок: платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 243,7 млн гривень

Упродовж січня – жовтня 2025 року платники екологічного податку  поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 243,7 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились на понад 13,0 млн грн, темп росту – 105,6 відсотків.

Інформуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами та доповненнями), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларації екологічного податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (зі змінами) за ідентифікаторами форм F0302006 (для фізичних осіб) та J0302006 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320106 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320206 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 3 «Розрахунок за розміщення вiдходiв у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320306 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних вiдходiв (включаючи вже накопичені)» – за ідентифікатором форми F/J0320406 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 5 «Розрахунок за утворення радіоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромінювання» – за ідентифікатором форми F/J0320506 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк» – за ідентифікатором форми F/J0320606 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників транспортного податку надійшло майже                                     8,0 млн гривень

Протягом десяти місяців 2025 року юридичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 8,0 млн гривень. Надходження зросли порівняно з січнем – жовтнем минулого року на понад 1,6 млн грн, або на 25,5 відсотків. 

Звертаємо увагу, що п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОПи на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок оподаткування доходів, отриманих ФОПом на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ФОПи подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з ПДФО (п. 177.5 ст. 177 ПКУ)

Авансові платежі з ПДФО розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). 

Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Оскільки сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розділом IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів ФОПа на загальній системі оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то такий ФОП також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з ПДФО.

Дохід фізичною особою – резидентом отриманий від продажу рухомого майна: що з військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 5 відс., встановленою п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 розд. ІV ПКУ.

Так, відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку на доходи фізичних осіб (податок) від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ, як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.

Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, підпунктах 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені у пунктах 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.

До державних цільових фондів надходження єдиного внеску від платників Дніпропетровщини – майже 37,1 млрд гривень

Протягом січня – жовтня 2025 року до державних цільових фондів платники Дніпропетровської області спрямували майже 37,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з січнем – жовтнем минулого року це на понад 7,4 млрд грн, або на 25 відс., більше. 

Висловлюємо вдячність платникам за відповідальність і фінансову дисципліну. 

Акцентуємо, що єдиний внесок сплачується незалежно від фінансового стану платника податків. Ці зобов’язання виконуються першочергово, вони мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями (крім виплати заробітної плати).

Звертаємо увагу, що своєчасно сплачений єдиний внесок – це не лише обов’язок перед державою, але й захищені соціальні гарантії для кожного. Зокрема, це захист найманого працівника у випадку безробіття, під час нещасних випадків чи професійних захворювань, а також пенсійне забезпечення та інші виплати. 

Нагадуємо, що єдиний внесок – це платіж, який сплачується до Пенсійного фонду України. Основна ставка внеску – 22 % від фонду оплати праці. 

Зауважимо, що наймані працівники мають можливість та право контролювати свій страховий стаж і сплачений за них єдиний внесок.

Наголошуємо, що офіційне оформлення трудових відносин і сумлінне ставлення платників до своїх обов’язків, зокрема щодо своєчасної сплати єдиного внеску – це захищеність і відповідні гарантії для кожного працюючого, особливо сьогодні.

Леся Карнаух поспілкувалася зі слухачами Нью-Йоркського університету: податкова система має залишатися функціональною навіть у найскладніших умовах

Про виклики, які поставила війна перед українською податковою системою, і унікальні рішення, які вдалось згенерувати для забезпечення виконання ключових функцій Служби, розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух під час онлайн-лекції в Нью-Йоркському університеті.

«Виступати перед слухачами Нью-Йоркського університету – це велика честь і відповідальність. Це один із найстаріших та топових навчальних закладів США. Тому, коли отримала пропозицію провести лекцію онлайн, не вагалася. Бо кожне таке спілкування – можливість розповісти, що переживають сьогодні українці. І це збільшує кількість наших прихильників в світі у боротьбі проти російського ворога», – сказала Леся Карнаух. 

Вона поділилась досвідом адаптації української податкової системи до воєнних умов, забезпечення безперервності податкових надходжень, поінформувала про роботу цифрових сервісів, нові формати комунікації з платниками, збереження людського ресурсу в надскладних умовах.

«Тема «Keeping the Wheels Turning Under Pressure» (Залишатися в строю, перебуваючи під тиском) для України – це не метафора, це – реальність. Уже майже чотири роки наша держава функціонує в умовах повномасштабної війни. І попри постійні атаки, обстріли, енергетичний терор і спроби зруйнувати основи правової системи, державні інституції продовжують працювати», –  додала Леся Карнаух.

За її словами, з перших годин вторгнення стало зрозуміло – податкова система має залишатися функціональною, адже саме вона забезпечує фінансову стійкість держави. ДПС зіткнулась з безпрецедентними викликами – але змогла втримати стабільність.

Завдяки злагодженій роботі вдалося:

- забезпечити безперервне надходження доходів до бюджету;

- зберегти цілісність даних і процесів;

- гарантувати обслуговування платників 24/7 – навіть у найскладніших умовах;

- впровадити екстериторіальний принцип роботи Центрів обслуговування платників.

Наразі понад 267 центрів і 358 точок доступу по всій країні обслуговують 3,5 млн бізнесів і 32 млн громадян. До речі, впродовж  2022 – 2025 років кількість платників податків зросла на 263 тисячі осіб. Це – підприємці, компанії та організації, що формують основу української економіки.

«А ми формуємо нову філософію комунікації з кожним платником. У 20 регіонах сформували Офіси податкових консультантів – якісна допомога кожному. Бо довіра до держави – запорука фінансової стабільності країни та нашої перемоги», – додала в. о. Голови ДПС. 

Говорили і про плани ДПС. 

Зокрема, наразі триває реформа податкової системи відповідно до Національної стратегії доходів. У центрі змін – чотири ключові напрями:

- посилення доброчесності;

- підвищення рівня податкового законодавства;

- цифровізація та дані;

- організаційні та кадрові трансформації в ДПС.

Вагома у реформах роль партнерів – МВФ, Світового банку, податкових інституцій  країн ЄС. 

«Сподіваюся, наш досвід буде корисним для аналізу слухачів. Водночас побажала, щоб ніколи нікому не доводилося застосовувати його на практиці. Нагадала також, що будь-якого агресора можуть зупинити лише спільні дії цивілізованого світу», – наголосила Леся Карнаух. 

Податки та криптовалюта: історія Юрія в межах кампанії «Податки захищають»

Міністерство фінансів України та Державна податкова служба продовжують комунікаційну кампанію «Податки захищають». У попередніх матеріалах ми вже розповідали, які податки сплачують ТікТок-блогерка, найманий працівник та сімейне подружжя, що вирощує й продає городину.

Тепер переходимо до ще однієї актуальної ситуації. У фокусі – Юрій, який заробляє на купівлі та продажу криптовалюти. Які податки він має сплачувати з отриманого прибутку? Як правильно відображати такі доходи? Пояснюємо детально.

20-річний Юрій розібрався з криптовалютою, зареєструвався на біржі та слідкує за коливаннями на ринку. Щомісяця від операцій із купівлі-продажу крипти він отримує близько 8 тис. грн (24 тис. грн/квартал; 96 тис. грн/рік).

Для легалізації доходу Юрій щороку до 1 травня через Електронний кабінет платника податків на вебпорталі ДПС подає податкову декларацію фізособи про доходи, отримані у попередньому році, та сплачує податки.

За рік підсумок виглядає так:

Якщо Юрій не декларуватиме доходи і торгуватиме криптовалютою через «сірі» майданчики, а прибуток отримуватиме готівкою чи як Р2Р переказ на банківську картку і не сплачуватиме податки, тоді:

- військові не матимуть кровоспинного бинта, щоб зупинити кровотечу побратимові і врятувати йому життя,

- бригада ДСНС не зможе гасити пожежу після обстрілів;

- дитячі садки громади будуть недофінансовані.

 Податки захищають. Допомагай своїм внеском!

Комунікаційна кампанія реалізується Міністерством фінансів України разом із Державною податковою службою за фінансування Уряду Великої Британії через Міністерство закордонних справ та міжнародного розвитку. Інформація, представлена в матеріалах кампанії, не обов'язково відображає погляди Уряду Великої Британії.

Звернутися до Контакт-центру ДПС стало ще простіше: запрацювали додаткові телефонні номери

Державна податкова служба України запровадила додаткові номери телефону Контакт-центру у мережах Vodafone, Київстар та lifecell. Тепер отримати консультаційні послуги стало ще швидше та зручніше: 

0 500 501 007 – для абонентів Vodafone;

0 770 501 007 – для абонентів Київстар;

0 730 501 007 – для абонентів lifecell.

Абоненти можуть телефонувати без додаткових витрат, використовуючи внутрішньомережеві пакети своїх операторів. Особливо це зручно у віддалених громадах, де фіксовані телефони майже не використовуються. 

Нагадуємо: як і раніше працює: 

0 800 501 007 – безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку.

Застосування нових телефонних ліній дозволяє рівномірно розподіляти потоки дзвінків, що зменшує кількість «зайнято» та забезпечує стабільну роботу черги.

Обирайте оптимальний спосіб. Наші фахівці готові допомогти. У Контакт-центрі ви можете:

 -отримати роз’яснення щодо застосування податкового законодавства;

- дізнатися, як користуватися електронними сервісами ДПС;

- записатися до Електронної черги для відвідування ЦОП;

- подати звернення або пропозиції.

ДПС продовжує розвивати сучасні канали комунікації, щоб зробити спілкування з податковою доступним, оперативним і комфортним для кожного.

Цінуємо вашу довіру. Після звернення ви можете залишити фідбек щодо якості отриманої допомоги – це допомагає нам ставати кращими.

Податкова Дніпропетровщини: безбар’єрна комунікація з повагою до потреб кожного

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжують працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, у тому числі над тим, аби побудувати безперешкодну комунікацію для якісного обслуговування платників податків. 

Одним з важливих кроків у цій системній роботі стало запровадження з вересня цього року в центрах обслуговування платників (ЦОП) ГУ ДПС послуги сурдоперекладу для громадян з порушенням слуху. 

Переклад на українську жестову мову та з української жестової мови надається шляхом використання постійного абонентського доступу до Web-системи відеозв’язку з перекладачами жестової мови «Сервіс УТОГ – 24/7».

Для того, щоб скористатися послугою платник має повідомити фахівця ЦОП про потребу у сурдоперекладачі. Спеціаліст забезпечить відеозв’язок із професійним перекладачем з УТОГ, який супроводжуватиме діалог у реальному часі і забезпечить двосторонній переклад – з жестової мови на усну та навпаки. 

Послуга є безоплатною і доступною під час консультацій з податкових питань, поданні звітності та наданні інших адміністративних послуг.

Таким чином, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може легко та ефективно отримати послуги, інформацію та необхідну допомогу з урахуванням своїх індивідуальних потреб, що забезпечує реалізацію принципу безбар’єрності податкових послуг.

Запровадження послуги перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це не лише технічне удосконалення, а й важливий крок до побудови інклюзивного суспільства.

Суд підтвердив правомірність донарахування 22 млн грн податку за операціями з контрагентом рф

Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду підтримав позицію ДПС щодо збільшення податкових зобов’язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 22 млн грн.

Йдеться про платника податку, який намагався застосувати норми міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та російською федерацією – угоди, що втратила чинність на тлі повномасштабної війни та розриву економічних зв’язків з державою-агресором.

Відповідно до Податкового кодексу України, якщо в контрольованих операціях нерезиденту продаються товари, роботи або послуги за ціною нижчою від рівня, що відповідає принципу «витягнутої руки», різниця для цілей оподаткування прирівнюється до дивідендів.

Платник податків зобов’язаний самостійно аналізувати такі операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та коригувати фінансовий результат.

Саме розмір такого коригування фінансового результату є базою оподаткування прибутку іноземних юридичних осіб.

У цьому випадку підприємство провело коригування за 2021 та 2022 роки лише у 2023 році, подавши уточнюючі декларації:

-  за 2021 рік – 1 грудня 2023 року,

-  за 2022 рік – 29 вересня 2023 року.

Саме ці дати подання уточнюючих декларацій є фактичними датами нарахування доходу, прирівняного до дивідендів.

Платник наполягав, що доходи були отримані нерезидентами у 2021 – 2022 роках, коли діяла міжнародна угода між Україною та росією про уникнення подвійного оподаткування, а отже можна було застосувати нульову ставку.

Суд із цим не погодився. Він підтвердив, що для цілей оподаткування важливо не коли здійснена сама операція, а коли платник податку визначив та задекларував відповідний дохід. Тобто – дата подання уточнюючих декларацій у 2023 році.

Угода між Україною та російською федерацією про уникнення подвійного оподаткування втратила чинність 1 січня 2023 року.

Отже, на момент, коли платник податку коригував фінансовий результат і декларував податкові зобов’язання (вересень та грудень 2023 року), положення міжнародного договору вже не діяли, а застосування нульової ставки було неможливим.

Верховний Суд підтвердив правомірність позиції ДПС: база для нарахування та сплати податку на доходи нерезидента виникає в момент нарахування (визначення) доходу, прирівняного до дивідендів, а не під час фактичного здійснення самих контрольованих операцій.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 25.09.2025 № 494 «Про затвердження Змін до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 08.10.2025 № 1460/44866(далі – наказ № 494).

Наказом № 494 внесено зміни до Поряду формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.20214 № 1089, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248 (далі – Порядок). Основними з яких є:

1.У тексті Порядку та його додатках відповідно виключено посилання на категорії фізичних осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та залишено посилання на підпункт 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

2. Порядок доповнено новими положеннями, відповідно до яких фізична особа – благодійник,яка включена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації(далі – Реєстр), може отримувати про себе дані з Реєстру в електронній формі у вигляді витягу на надісланий нею запит про отримання витягу (далі-запит). 

Пунктами 2.2. та 2.5 розділу ІІ Порядку зі змінами внесеними наказом № 494 передбачено,що фізична особа-благодійник має право в електронній формі через Електронний кабінет або за допомогою електронних комунікацій надіслати до ДПС запит (електронна форма F1320601). Витяг формується засобами Інформаційно-комунікаційних систем ДПС і надсилається фізичній особа-благодійнику автоматично за допомогою електронних комунікацій в електронній формі та розміщується в Електронному кабінеті.

Ким засвідчується довіреність на проведення реєстрації/внесення змін у ДРФО та отримання картки платника податків, якщо у нотаріуса не можливо її засвідчити?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається) (п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розділу IX Положення № 822).

Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у ДРФО / внесення змін до ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 3 розд. VII / п. 1 розд. IX Положення № 822).

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Стосовно посадових і службових осіб, які мають право посвідчувати довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Згідно з п. 1 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 (зі змінами), (далі – Порядок № 419), посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (далі – заповіти і довіреності), відповідно до ст.ст. 245 і 1252 Цивільного кодексу України та ст. 40 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (зі змінами та доповненнями), мають право такі посадові, службові особи:

уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування – довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;

начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі – довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;

командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів – заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;

начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах.

Посадові, службові особи, які посвідчують заповіти і довіреності, керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, а також Порядком № 419.

Дайджест "Події тижня"

18 листопада 2025

Податкова грамотність в освітньому процесі – ефективний інструмент формування податкової культури

Податківці Дніпропетровщини продовжують реалізовувати просвітницьку місію задля підвищення податкової обізнаності. У м. Кам’янське відбувся семінар зі студентами та викладачами відокремленого структурного підрозділу «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технологій». На зустрічі фахівці Кам’янської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області говорили про роль податків у сучасному суспільстві та важливі податкові процеси і сервіси. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/954295.html

19 листопада 2025

 Заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів
 

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів». На запитання відповідала начальник відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Ірина Грабар.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/955708.html

20 листопада 2025

 Сучасні сервіси податкової – безбар’єрна підтримка кожного платника
 

Податківці Дніпропетровщини продовжують формувати сучасну, прозору та ефективну сервісну службу, орієнтовану на підтримку кожного платника, який сумлінно наповнює бюджети та забезпечує обороноздатність держави.  На черговій онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з ФОПами, за участю заступника начальника податкової регіону Федора Терханова, йшла мова про сучасні сервіси податкової. У центрі уваги – Офіси податкових консультантів. Їх відкриття цієї осені при Головних управліннях ДПС у 19 областях та м. Київ стало ще одним кроком до забезпечення максимально комфортної та прозорої взаємодії податківців з платниками.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/955211.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/16i6eyxoiT/

21 листопада 2025

 Консультаційний центр податкової Дніпропетровщини: дієва підтримка платників
 

Системна підтримка бізнесу через консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр) – важливий і дієвий інструмент взаємодії податківців Дніпропетровщини із суб’єктами господарювання (СГ). Чергові робочі зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками Дніпровського району відбулися за участю заступника начальника податкової Дніпропетровщини Максима Яіцького. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/955649.html

21 листопада 2025

Дніпропетровщина: відкритий діалог податківців з платниками податків забезпечує ефективну взаємодію

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків. Комунікації податкової служби Дніпропетровщини з бізнесом і громадськістю спрямовані на досягнення вищезазначеної мети і робота у цьому напрямку проводиться систематично. На минулому тижні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) спілкувались з платниками під час проведення зустрічей, семінарів, засідань «круглих столів» та чергування в ЦНАПах Дніпропетровської області.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/955704.html

21 листопада 2025

 Сервіси Електронного кабінету: зручне і безпечне ведення обліку платежів
 

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на зустрічі з платниками податків обговорили можливості Електронного кабінету (Е-кабінет) – головного інструменту цифрової взаємодії платників з податковою, у тому числі у процесі ведення обліку платежів. Діалог відбувся в онлайн форматі. Податківці звернули увагу учасників інформаційної сесії, що сьогодні через Е-кабінет можна отримати 130 електронних послуг, які постійно удосконалюються. Сервісом можна безкоштовно скористатися у режимі реального часу 24/7/365 як з персональних комп’ютерів, так і зі смарт-пристроїв.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/955726.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1CYsyLFTEx/

21 листопада 2025

Дніпропетровщина лідер по надходженнях до держбюджету рентної плати за воду

На черговій онлайн зустрічі з суб’єктами господарювання фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) приділили увагу актуальним питанням та особливостям адміністрування рентної плати за спеціальне використання води та за користування надрами за видобування підземної води. Наша область займає перше місце серед регіонів країни по надходженнях рентної плати за воду. У січні – жовтні цього року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло майже 69 млн грн рентної плати за використання води, це на понад 11,8 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року. Найвагоміші платники з рентної плати за спеціальне використання води у Дніпропетровській області за сумами надходжень – виробники енергії та тепла, комунальні підприємства з водопостачання.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/956037.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1BSfKgJowj/

Щодо статусу юридичної особи як платника єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 10, який визначає окремі особливості застосування положень п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4, п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ (щодо наявності податкового боргу станом на 01 січня базового (звітного) року), п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 ПКУ (щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва у податковому (звітному) році, яка становить менш як 75 відс.) та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ (щодо виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків).

Пунктом 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що на період з 01 березня 2022 року до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, для платників єдиного податку четвертої групи, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди яких перебувають земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, положення п.п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ застосовуються виключно під час реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.

Для цілей, визначених п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291, п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відс. загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків (п.п. 10.1 п. 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 10.2 п. 10 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Відповідно до інформації, розміщеної на вебпорталі ДПС 23.05.2023 за посиланням: Головна/Прес-центр/Новини/До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичні особи)! (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/678890.html) Законом № 3050-IX визначено умови, які дають право набути / підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у разі, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва є меншою 75 відс., але дорівнює або перевищує 50 відсотків.

Так, набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи мають право суб’єкти господарювання, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік складає не менше 50 відс. (включно), за умови, якщо у таких платників не менше 30 відс. загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Дніпропетровщина лідер по надходженнях до держбюджету рентної плати за воду

На черговій онлайн зустрічі з суб’єктами господарювання фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) приділили увагу актуальним питанням та особливостям адміністрування рентної плати за спеціальне використання води та за користування надрами за видобування підземної води.

Наша область займає перше місце серед регіонів країни по надходженнях рентної плати за воду. У січні – жовтні цього року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло майже 69 млн грн рентної плати за використання води, це на понад 11,8 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року.

Найвагоміші платники з рентної плати за спеціальне використання води у Дніпропетровській області за сумами надходжень – виробники енергії та тепла, комунальні підприємства з водопостачання.

Учасникам заходу нагадали, що рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів. Первинні водокористувачі, які видобувають воду зі свердловин, сплачують два види ренти: за воду і за користування надрами, оскільки підземна вода належить до корисних копалин (п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України та ст. 23 Кодексу України про надра).

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі відповідного дозволу. 

Фахівці ГУ ДПС зазначили, що у випадку відсутності дозволу на спеціальне водокористування або необхідність змін щодо встановлених лімітів забору чи використання води, необхідно його отримати.

Увагу учасників звернули на строки діючих дозволів на спеціальне водокористування, які автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.

Діалог став черговим кроком у системній роботі ГУ ДПС та спрямований на обізнаність платників у законодавстві.

До уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), – юридичні особи, які є власниками нерухомого майна, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов’язання за звітний рік з Податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Підпунктами 14.1.175, 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Чи нараховуються штрафні санкції та пеня за порушення строків сплати податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо платник не сплатив суми податку, задекларовані в податковій декларації, а погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації щодо зменшення раніше нарахованих сум згідно з нормами п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?

Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон), внесені зміни до ПКУ, зокрема в частині адміністрування Податку.

Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується Податок за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за об’єкти нерухомості, які розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, юридичними особами-власниками об’єктів нерухомості Податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеному наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік).

Для цілей справляння Податку відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки: території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку), території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку), та тимчасово окуповані Російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку).

При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, поширення дії п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з першого числа місяця, в якому набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (далі – Постанова № 485).

З огляду на вищевикладене платникам Податку:

які до дати набрання чинності Законом (06.05.2023) відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з Податку за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, визначених п. 2 розд. І Переліку, або територіях тимчасово окупованих російською федерацією, визначених розд. ІІ Переліку, які до дати набрання чинності Постановою № 485 (03.05.2024) задекларували за 2024 рік податкові зобов’язання з Податку за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначених п. 3 розд. І Переліку, надано право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з Податку за період, починаючи з 01.05.2024, шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.

Відповідно до норм ПКУ пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та зміни, внесені до п. 129.9 ст. 129 ПКУ (згідно з п.п. 129.9.7 п. 129.9 ст. 129 ПКУ, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану).

Отже, до платників Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за об’єкти нерухомості за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, з метою зменшення відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ податкових зобов’язань з Податку, не застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій (п. 124.1 ст. 124 ПКУ) та пені (п. 129.9 ст. 129 ПКУ).

Про ставку єдиного податку для ФОПа – платника ЄП першої/другої груп, якщо діяльність здійснюється на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розд. ХІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, зокрема:

1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;

2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПКУ).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відс. розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто, податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця. При цьому господарську діяльність така особа може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса.

Тобто, фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої або другої груп, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць:

10 відс. розміру прожиткового мінімуму – платником єдиного податку першої групи;

20 відс. розміру мінімальної заробітної плати – платником єдиного податку другої групи.

Дохід, отриманий ФОПом на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України I (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), зокрема:

фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

податковий агент.

При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.

Нарахування,утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.

Нарахування,утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, за ставками, визначеними п.п.  1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ становить - 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.

При цьому, з врахуванням положень п.п. 1.16 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, до чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності, застосовується ставка військового збору в розмірі 1,5 відсотка.

При цьому такі доходи, отримані таким платником податків починаючи з 01 січня 2025 року, оподатковуються за ставкою військового збору у розмірі 5 відсотків.

Чи має право платник податку задекларувати бюджетне відшкодування, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Поняття терміну «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 «Позовна давність» Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ЦКУ).

Таким чином, за зобов’язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів / послуг.

Також п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, визначені главою 19 ЦКУ та п. 102.5 ст. 102 ПКУ терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено ст. 200 ПКУ, та показників податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - 

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПКУ визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, у разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування, платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від’ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг. 

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.

Заголовна частина Розрахунку передбачає рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску», у якому позначкою «Х» зазначаються відповідні ознаки платника податків, а саме:

091 – роботодавець, якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;

092 – бюджетна установа;

093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема, товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;

094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю;

095 – резидент Дія Сіті.

Враховуючи вищевикладене, платник, який набув статус резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) в середині місяця заповнює рядок «095» (проставляє позначку «Х») заголовної частини Розрахунку починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.

Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 679,0 млн грн податку на нерухоме майно

Протягом десяти місяців 2025 року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, майже на 679,0 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились майже на 81,5 млн грн, темп росту – 113,6 відсотків.

Інформуємо, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

До загального фонду держбюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,0 млн грн рентної плати

Протягом січня – жовтня 2025 року платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України спрямували до загального фонду державного бюджету понад 1,0 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена у відповідних ліцензіях, дозволах та присвоєннях, визначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ.

Відповідно до п. 254.1 ст. 254 ПКУ платниками рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (п.п. 254.1.1 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);

ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.2 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);

ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.3 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);

дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення (п.п. 254.1.4 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);

присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення (п.п. 254.1.5 п. 254.1 ст. 254 ПКУ);

присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів (п.п. 254.1.6 п. 254.1 ст. 254 ПКУ).

Київ, Дніпропетровщина та Одещина очолили рейтинг надходжень транспортного податку

Протягом січня – жовтня 2025 року до місцевих бюджетів сплачено 200,4 млн грн транспортного податку. Це на 2,6 % (або +5,1 млн грн) більше відповідного періоду минулого року.

Фізичні особи перерахували 97,8 млн грн, юридичні – 102,6 млн грн.

Найбільші суми отримали бюджети:

Києва – 60,2 млн грн,

Дніпропетровщини – 18,9 млн грн,

Одещини – 15,8 млн грн,

Київщини – 14,6 млн гривень.

Транспортний податок – це річний податок, який сплачують власники окремих категорій легкових автомобілів. Його надходження спрямовуються до місцевих бюджетів і використовуються громадами для фінансування місцевих потреб: ремонт доріг, освітлення вулиць, благоустрій, громадська інфраструктура.

Платниками є власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років, та середньоринкова вартість яких перевищує 375 мінімальних зарплат (у 2025 році – це 3 млн грн).

Перелік автомобілів щороку формує Мінекономіки та публікує на своєму офіційному сайті. Наразі до нього включено 1362 моделі легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню у 2025 році.

Це такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota та інші.

Річна ставка податку фіксована – 25 000 грн за кожен автомобіль.

Фізичні особи отримують податкове повідомлення-рішення від ДПС та повинні сплатити податок протягом 60 днів з дня його отримання.

Юридичні особи самостійно обчислюють податок і сплачують його щокварталу рівними частинами.

Сплатити податок можна:

- через Електронний кабінет платника (розділ «Стан розрахунків з бюджетом»);

- у мобільному застосунку ДПС «Моя податкова»;

- через інтернет-банкінг або у будь-якому банку за реквізитами, зазначеними в повідомленні-рішенні.

Мобільний застосунок «Моя податкова»: для отримання податкової знижки подайте податкову декларацію про майновий стан і доходи у зручний спосіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за витратами, понесеними у 2024 році, громадяни мають можливість скористатись податковою знижкою. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31.12.2025 (включно).

Нагадуємо, що мобільний застосунок «Моя податкова» надає можливість подати Декларацію для отримання податкової знижки.

Для цього:

- завантажте застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay;

- ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача електронних довірчих послуг;

- у розділі «Послуги» оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;

- вкажіть суму витрат відповідного виду;

- зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);

- прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);

- підпишіть та надішліть сформовану Декларацію.

Долучайтесь та використовуйте більше зручні податкові сервіси!

Довідково: з алгоритмом дій щодо подання Декларації для отримання податкової знижки можна ознайомитись у відеоролику ДПС України «Мобільний застосунок «Моя податкова»: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка)» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/10156.html).

Дніпропетровщина: з початку року місцеві бюджети отримали від платників понад 38,1 млрд грн податків, зборів і платежів

У січні – жовтні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 38,1 млрд грн податкових платежів. Це на понад 4,0 млрд грн, або на 11,8 відс., більше минулорічного показника відповідного періоду.

Дякуємо усім, хто сьогодні працює і сумлінно сплачує податки.

Звертаємо увагу, що однією зі стратегічних цілей Національної стратегії доходів до 2030 року є підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків. Комунікації з бізнесом – це важливий напрямок роботи податкової служби. Податківці Дніпропетровщини спрямовують свою діяльність, зокрема на оперативне інформування платників щодо новацій і важливих норм законодавства. Це сприяє зменшенню кількості випадків виникнення податкових ризиків (комплаєнс-ризиків) – ймовірності невиконання платником податків податкового обов’язку щодо: взяття його на облік як платника податків; реєстрації платником окремих видів податків; подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування); сплати (своєчасної та повної сплати) податкових зобов’язань.

«Податкові інспектори без кордонів»: Україна посилює контроль за трансфертним ціноутворенням

Україна посилює контроль за трансфертним ціноутворенням, вивчаючи найкращі міжнародні практики у межах програми «Податкові інспектори без кордонів» (TIWB).

Тренінг TIWB за участі представників ДПС був присвячений аналізу класичних механізмів виведення прибутку з України – через роялті, відсотки або внутрішньогрупові послуги.

Значна увага була зосереджена на зворотному процесі: поверненні економічної цінності, створеної українськими фахівцями, коли бізнес міжнародних груп розширюється за кордон, але ґрунтується на українських ідеях, розробках, нематеріальних активах, операційних моделях, програмному забезпеченні та управлінських концепціях.

Українська сторона представила практичні кейси, які демонструють право України на частку прибутку в міжнародних групах, коли основна економічна цінність бізнесу створена саме в нашій державі. Йдеться про можливість застосування франчайзингових моделей, роялті, оплати ноу-хау та інших форм компенсації за використання результатів інтелектуальної праці українських спеціалістів.

Навчання об’єднало експертів HM Revenue & Customs (Велика Британія), Податкової адміністрації Франції та Податкового агентства Швеції. Міжнародні фахівці представили сучасні інструменти аналізу створення вартості у транснаціональних групах, методики оцінки нематеріальних активів та практичні підходи до протидії переміщенню прибутку.

Участь нашої держави в програмі TIWB вже дала практичні результати. Міжнародні експерти підтвердили низку ризиків у контрольованих операціях, ідентифікованих українською стороною. Це стало підставою для самостійних коригувань цін контрольованих операцій та податкових зобов’язань з боку платників податків. Ці коригування були здійснені після доведення невідповідності умов операцій принципу «витягнутої руки», у тому числі на основі підходів та рекомендацій, напрацьованих у ході співпраці з TIWB.

У ситуаціях, коли рекомендації не були враховані, ДПС розпочала документальні перевірки – їх результати також оформлюватимуться за участю фахівців TIWB для забезпечення максимальної прозорості та обґрунтованості.

Залучення ДПС до програми TIWB системно підсилює інституційну спроможність Служби, сприяє впровадженню сучасних міжнародних стандартів та забезпечує справедливий розподіл податкової бази на користь України – там, де насправді створюється реальна економічна цінність.

Консультаційний центр податкової Дніпропетровщини: дієва підтримка платників

Системна підтримка бізнесу через консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр) – важливий і дієвий інструмент взаємодії податківців Дніпропетровщини із суб’єктами господарювання (СГ).

Чергові робочі зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками Дніпровського району відбулися за участю заступника начальника податкової Дніпропетровщини Максима Яіцького. 

Платників, які здійснюють оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням, а також оптову торгiвлю iншими товарами господарського призначення віднесено до ризикових з різних причин. Одне з підприємств відповідно до поданої до контролюючих органiв звітності, зокрема, здійснювало придбання товару, походження якого не прослiдковується, а також займалося постачанням товарiв/послуг за вiдсутностi необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсів. Окрім того, платник має накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберігання. В іншого підприємства обсяг товарів перевищує величину їх залишків на віртуальному складі платника.

На зустрічі обговорено проблемні питання у діяльності СГ, а також детально роз’яснено основні вимоги щодо правильності та необхідності формування пакету документів, які подаються з Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Підприємствам нагадали, що наявність врахованої таблиці даних платника податку на додану вартість (таблиця) є однією із ознак безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

У ході діалогу платникам детально пояснили порядок заповнення таблиці, складання пояснення до неї, обговорили вимоги до її врахування та надали рекомендації щодо подальших дій підприємств для можливості автоматичної реєстрації податкових накладних.

За результатом проведеного заходу СГ отримали  відповіді на питання, які виникали під час діалогів.

У разі необхідності отримання детальних роз’яснень законодавчих норм, у т. ч. для уникнення типових помилок при поданні документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН, звертайтесь за номерами телефонів Консультаційного центру: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Прозорість, доступність та індивідуальний підхід у кожному випадку дозволяють платникам оперативно вирішувати нагальні питання господарської діяльності.

Підстави для проведення фактичної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Функції контролюючих органів визначені ст. 19 прим. 1 ПКУ.

Зокрема, п.п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, щодо здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.п. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 80.9 ст. 80 ПКУ).

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ (п. 80.10 ст. 80 ПКУ).

За яким ідентифікатором форми надсилається Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  інформує.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.6.3 п. 39 прим. 2.6 ст. 39 прим. 2 ПКУ у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр форм податкових документів розміщено електронну форму Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі за ідентифікатором форми J1610101 (https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm).

Чи підлягають маркуванню МАП одноразові електронні сигарети?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.56 прим. 3 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) електронна сигарета – виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.

Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п.п. 14.1.56 прим. 4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів  віднесено, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно п. 226.1 ст. 226 ПКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов’язково розривалися під час відкривання.

Отже, одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку.

Про розміри ставок, які встановлені для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

Виявлені розбіжності між даними, зазначеними у ППР та даними, підтвердженими платником податку: термін проведення контролюючим органом перерахунку суми транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Неведення/неналежне ведення обліку доходів і витрат фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує., що відповідно до п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), та Порядок її ведення (далі – Порядок № 261) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку № 261 встановлено, що Типова форма зберігається у самозайнятої особи протягом 3 років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.

Згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні порушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (із змінами та доповненнями) (далі – КУпАП) неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, за неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат за Типовою формою в паперовому та/або електронному вигляді, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, притягується до адміністративної відповідальності.

Відшкодування ПДВ: у які строки проводяться документальні перевірки юридичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що проведення документальних перевірок щодо законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) для юридичних осіб здійснюється у такі строки:

- 10 робочих днів – строк проведення документальної перевірки платників податків, зазначених у підпункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ((абз. б) п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- перевірки інших платників податків – протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а у разі її надання після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган проводить документальну перевірку платника згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Акцентуємо увагу, що відповідно до п.п. 69.2² п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться лише за умови наявності безпечних умов, зокрема:

- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Що є базою оподаткування податком на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. 

У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається, виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

ДПС та Податкова адміністрація Фінляндії VERO посилюють взаємодію щодо підвищення управлінської спроможності Служби

Про посилення спроможності ДПС ефективно управляти та впроваджувати реформи говорили під час зустрічі представники ДПС та Податкової адміністрації Фінляндії VERO.

Як відзначив заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк, співпраця з експертами VERO у межах Фінсько-українського проєкту «Побудова довіри до Державної податкової служби України» та впровадження міжнародних практик закладають основу довгострокових змін та розвитку.

Усі ініціативи, закладені проєктом, від удосконалення антикорупційних підходів і системи протидії відмиванню доходів до розвитку проєктного управління, стратегічного планування та проведення громадських опитувань – є частиною комплексної трансформації Державної податкової служби. Їхня мета – підвищити прозорість, ефективність та довіру до ДПС, а також наблизити роботу Служби до сучасних європейських стандартів.

«Ми глибоко цінуємо підтримку уряду Фінляндії. Завдяки цьому проєкту ми отримали важливі ресурси та практичні знання щодо побудови довіри, зміцнення доброчесності та формування сучасної культури управління, що базується на підході the whole-of-government approach», – підкреслив заступник Голови ДПС.

За його словами, досвід VERO щодо співвідношення лінійної та проєктної роботи допомагає зрозуміти, як ефективно поєднувати поточну операційну діяльність із реалізацією стратегічних ініціатив.

«ДПС активно впроваджує заходи Національної стратегії доходів і завжди відкрита до нових ініціатив, які допоможуть нам найефективніше досягати визначених цілей. Завдяки досвіду наших фінських колег можемо побачити, як саме проєкти стають ефективним інструментом досягнення довгострокових цілей і як формується культура пріоритезації завдань на рівні всієї організації», – розповів  Сергій Лисеюк.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено ролям і відповідальності Керівного комітету. Адже саме від чіткого розподілу функцій залежить прозорість процесів, якість прийнятих рішень і здатність швидко реагувати на виклики.

Плата за землю: юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 5,7 млрд гривень

У січні – жовтні поточного року юридичні особи – платники плати за землю поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 5 717,0 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились майже на 85,7 млн грн, темп росту – 101,5 відсотків.

Нагадуємо, що юридичні особи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. 

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Безбар’єрніть - простір довіри

З повагою до потреб кожного податкова служба Дніпропетровщини вдосконалює комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.

У податковій службі безбар’єрність та інклюзія – це:

доступність приміщень для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення;

запровадження послуги сурдоперекладу у ЦОПах для людей з порушенням слуху;

адаптовані онлайн-сервіси для людей з порушенням зору;

мобільний ЦОП – адміністративні послуги навіть у найвіддаленіших громадах;

уважне і ввічливе ставлення до кожного платника. 

З початку року загальний фонду держбюджету за видобування нафти від платників Дніпропетровщини отримав понад 52,2 млн грн рентної плати

Впродовж десяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини за видобування нафти спрямували до загального фонду державного бюджету понад 52,2 млн грн рентної плати. Це майже на 14,1 млн грн, або майже на 37,0 відс. більше ніж у січні – жовтні 2024 року.

Інформуємо, що податкова декларація з рентної плати (місячна) платниками рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм:

F0800207 разом з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» за ідентифікатором форми F0820207 – фізичними особами;

J0800207 разом з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» за ідентифікатором форми J0820207 – юридичними особами.

Комунікаційна податкова платформа – ефективний майданчик оперативної та якісної взаємодії

Комунікаційна податкова платформа (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на постійному зв’язку з платниками.

Фахівці ГУ ДПС провели чергову онлайн зустріч з фізичною особою – підприємицею (ФОП) з Криворізького району, яка звернулася з проханням надати роз’яснення щодо подання річної звітності після переходу на спрощену систему оподаткування та після оформлення найманих працівників.

Під час діалогу податківці детально роз’яснили порядок подання річної звітності ФОПами – платниками єдиного податку другої та третьої груп, а також нагадали про важливі зміни щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок).

Окрему увагу приділено строкам подання Розрахунку у 2026 році, а також типовим помилкам, яких припускаються платники під час формування звітності.

Заявниці також розповіли про сучасні формати спілкування з податковою службою Дніпропетровщини, можливості Електронного кабінету, канали інформаційної підтримки бізнесу та нові підходи до консультаційної роботи. 

Зустріч проходила у форматі живого спілкування, що дало змогу підприємиці поставити актуальні запитання та отримати роз’яснення безпосередньо від фахівців податкової служби.

Податкова Дніпропетровщини продовжує системну інформаційно-консультаційну роботу, спрямовану на підтримку підприємців та підвищення рівня податкової грамотності.

Що є базою оподаткування податком на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. 

У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається, виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Більш як на 50 % зросли надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників частини чистого прибутку

Протягом січня – жовтня 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників частини чистого прибутку надійшло понад 23,4 млн гривень. У порівнянні з відповідним минулорічним періодом надходження збільшились на понад 7,8 млн грн, або на 50,2 відсотки. 

Висловлюємо вдячність платникам за фінансову дисципліну і своєчасне наповнення бюджетів. 

Звертаємо увагу, що враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал, а для розрахунку авансового внеску платник податку зобов’язаний враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.

Разом з цим, якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал звітного року подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за такий рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).

Сучасні сервіси податкової – безбар’єрна підтримка кожного платника

Податківці Дніпропетровщини продовжують формувати сучасну, прозору та ефективну сервісну службу, орієнтовану на підтримку кожного платника, який сумлінно наповнює бюджети та забезпечує обороноздатність держави.  

На черговій онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з ФОПами, за участю заступника начальника податкової регіону Федора Терханова, йшла мова про сучасні сервіси податкової.

У центрі уваги – Офіси податкових консультантів. Їх відкриття цієї осені при Головних управліннях ДПС у 19 областях та м. Київ стало ще одним кроком до забезпечення максимально комфортної та прозорої взаємодії податківців з платниками.

Новий рівень комунікації сприяє оперативному вирішенню податкових питань шляхом відкритого діалогу та надання практичних роз’яснень. За 2,5 місяці роботи Офісу податкових консультантів при ГУ ДПС (Офіс) надано 1 668 консультацій юридичним та фізичним особам з податкових питань, які стосуються як адміністрування, так і сервісного супроводження. Загалом консультаційна підтримка надається з усіх ключових напрямків: оподаткування фізичних та юридичних осіб, електронні сервіси та звітність, податкові спори, податковий борг тощо.

Консультанти Офісу за кожним зверненням детально аналізують запит та надають фахові роз’яснення при гарантованому збереженні конфіденційності та захисті даних. Консультації безоплатні та доступні для всіх. Всі відвідувачі гарантовано отримують якісний сервіс, ввічливе та уважне ставлення.

На зустрічі акцентовано увагу на можливостях електронних сервісів ДПС України. Головний інструмент цифрової взаємодії з податковою – Електронний кабінет (Е-кабінет) залишається найпопулярнішим онлайн-сервісом і забезпечує надання понад 130 електронних послуг.

Наразі платниками податків Дніпропетровщини подано 37 633 заяви на бажання отримувати документ через Електронний кабінет.

Податківці детально роз’яснили порядок подання заяви про бажання отримувати документи через Е-кабінет. Таке листування – це не тільки відсутність паперових документів, а й оперативне отримання офіційної кореспонденції від податкової служби.

Створення доступного та безбарʼєрного простору для всіх платників, незалежно від індивідуальних потреб – одне з ключових завдань податкової. Приміщення Офісу та центрів обслуговування платників (ЦОП) облаштовані за сучасними стандартами інклюзії, щоб особи з інвалідністю та маломобільні групи населення могли зручно і комфортно отримувати податкові послуги.

До речі, в ЦОПах та в Офісі доступна послуга сурдоперекладу, завдяки чому люди з порушеннями слуху можуть отримувати податкові сервіси та консультації ще зручніше та без перешкод у комунікації.

Модернізація податкового адміністрування та сервісів підтверджують, що сучасна податкова служба – це не тільки контролюючий орган, а помічник, порадник та підтримка для платників податків.

Українці сплатили 131,7 млрд грн військового збору з початку 2025 року

Протягом січня – жовтня 2025 року платники податків перерахували до державного бюджету 131,7 млрд гривень військового збору.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року (36,6 млрд грн), обсяг надходжень зріс майже в чотири рази, або на 95,1 млрд грн.

Найбільші суми сплачено платниками:

- м. Києва – 42,4 млрд грн;

- Дніпропетровської області – 14,8 млрд грн;

- Львівської області – 10,2 млрд грн;

- Харківської області – 8,3 млрд грн.

Зростання надходжень спостерігається у всіх регіонах країни. Це свідчить про високу податкову свідомість громадян та бізнесу, а також активну підтримку обороноздатності держави в умовах війни.

Суттєве збільшення надходжень зумовлене кількома факторами:

Підвищенням ставки військового збору до 5 % – відповідно до законодавчих змін, які набули чинності з 1 грудня 2024 року.

Зростанням фонду оплати праці та офіційного працевлаштування громадян.

Підвищенням рівня податкової дисципліни, зокрема серед підприємців та самозайнятих осіб.

Нагадаємо, військовий збір сплачують усі категорії платників податків, зокрема фізичні особи, підприємці та роботодавці.

Ставки збору:

- ФОПи 1-ї, 2-ї та 4-ї груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році – 800 грн щомісячно);

- ФОПи 3-ї групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу, сплата здійснюється щоквартально;

- підприємці на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу;

- наймані працівники – 5 % від нарахованої заробітної плати.

- військовослужбовці та працівники силових структур (ЗСУ, СБУ, ГУР, Нацгвардія, Держприкордонслужба тощо) – 1,5 % з грошового забезпечення.

Відповідно до Закону України №4505-ІХ від 18 червня 2025 року, самозайняті особи, які були мобілізовані або уклали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати військового збору на час служби.

Звільнення застосовується автоматично – на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Пільга діє з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Детальну інформацію про порядок нарахування та сплати військового збору можна отримати:

- в Офісах податкових консультантів;

- у Центрах обслуговування платників;

- у Контакт-центрі ДПС за номером: 0 800 501 007;

- на вебпорталі ДПС: tax.gov.ua.

Кампанія «Податки захищають»: історія тепличного господарства Петра й Софії

Міністерство фінансів України спільно з ДПС продовжують комунікаційну кампанію «Податки захищають». У попередніх матеріалах ми вже розповідали, які податки сплачують ТікТок-блогерка Марія та найманий працівник – архітектор Василь.

Сьогодні пропонуємо третю життєву ситуацію. Цього разу мова піде про подружжя Петра та Софії, які орендують теплиці та вирощують городину. Дізнайтесь, які податки сплачують підприємці, що працюють у сфері тепличного господарства, та як їхні внески допомагають державі й громадам виконувати важливі функції.

Отже: подружжя Петро та Софія взяли в оренду кілька теплиць. На площі у 0,5 га вони вирощують зелень, овочі та ягоди, які потім продають на ринку та через соціальні мережі. Річний дохід пари – 600 тис. гривень.

Для легалізації доходу Петро та Софія кожен зареєстрували свою діяльність як ФОП (фізична особа – підприємець) 2 групи. Це дозволяє їм офіційно продавати сільгосппродукцію на ринках, ярмарках та онлайн.

Раз на рік подружжя подає податкову декларацію через Електронний кабінет платника податків на сайті ДПС. Також щомісяця вони сплачують військовий збір, єдиний податок та кожного кварталу єдиний соціальний внесок.

За рік підсумок виглядає так: 

Якщо Петро та Софія отримуватимуть оплату за вирощену городину та не декларуватимуть доходи і не сплачуватимуть відповідні податки, відтак:

- військові не матимуть якісних рацій для зв’язку на полі бою,

- в дитячому садку діти залишаться без смачної гарячої їжі,

- державні фонди соціального страхування не наповнюватимуться і подружжя не отримає соціального страхування та відповідних виплат.

 Податки захищають. Допомагай своїм внеском!

Комунікаційна кампанія реалізується Міністерством фінансів України разом із Державною податковою службою за фінансування Уряду Великої Британії через Міністерство закордонних справ та міжнародного розвитку. Інформація, представлена в матеріалах кампанії, не обов'язково відображає погляди Уряду Великої Британії.

Що відноситься до стаціонарного джерела забруднення атмосфери?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно з п. 240.7 ст. 240 ПКУ не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII ПКУ не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (п. 46 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання становить 24 години: порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Умови, за яких ФОП – платник єдиного податку може самостійно (добровільно) перейти на іншу групу сплати єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Встановлення мінімального допустимого строку амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлені мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації).

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Отже, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Відокремлені підрозділи (філії) юридичної особи не можуть подавати податкові декларації з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Платниками плати за землю є:

платники земельного податку (п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ):

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);

платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) та підпунктів 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю.

Частиною першою ст. 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (частина друга ст. 96 ЦКУ).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (частина перша ст. 95 ЦКУ).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя ст. 95 ЦКУ).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, податкові декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати) до контролюючих органів за місцезнаходженням земельних ділянок повинні подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі.

Фізичній особі нараховані дивіденди: що з оподаткуванням військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Під терміном «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи зазначене, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Чи може працівник юридичної особи підписати реєстраційну картку для отримання кваліфікованих ЕДП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини шостої ст. 22 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», уповноважений представник юридичної особи або фізичної особи – підприємця (ФОП) підписує документи, необхідні для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (ЕДП) під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або ФОПа здійснює ідентифікацію працівника, а також ідентифікацію особи уповноваженого представника юридичної особи або ФОПа відповідно до вимог цієї статті та перевіряє обсяг його повноважень за документом, що визначає повноваження уповноваженого представника юридичної особи або ФОПа, чи з використанням інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи.

Враховуючи викладене, працівник юридичної особи не може підписувати реєстраційну картку для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Трудові відносини: інформація для роботодавця при оформленні неповнолітньої особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Оформлення трудових відносин з неповнолітніми працівниками має здійснюватися відповідно до законодавства, зокрема й з урахуванням податкових вимог.

Так, відповідно до чинного законодавства, після видання наказу про прийняття на роботу неповнолітнього працівника до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (фактичного виконання працівником трудових обов’язків), роботодавець зобов’язаний повідомити про це Державну податкову службу України за встановленою формою.

Трудовий договір із неповнолітнім працівником укладається у письмовій формі.

Повідомлення подається в електронному або паперовому вигляді разом з копією в електронній формі, а дані про працівника вносяться до Реєстру застрахованих осіб.

Інформацію про працівника, який не досяг 18-річного віку, необхідно окремо фіксувати в Журналі обліку працівників, обов’язково із зазначенням дати народження.

Доходи, отримані неповнолітніми в межах трудових відносин, оподатковуються на загальних підставах. У той же час, у разі наявності підстав та дотримання умов, працівники до 18 років можуть мати право на податкову соціальну пільгу відповідно до статті 169 Податкового кодексу України.

Акцентуємо, що задекларована праця не лише гарантує соціальний захист працівника, а й забезпечує надходження до бюджетів за рахунок сплати податків і зборів та єдиного внеску. Порушення порядку оформлення трудових відносин із неповнолітніми може спричинити адміністративну відповідальність для роботодавця.

Звертаємо увагу, що неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

Зокрема, підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, та на інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Важливо: у неповнолітнього працівника не повинно бути медичних протипоказань. Тому він має пройти медичне обстеження і надати довідку.

Отже, оформлення неповнолітнього працівника – це не лише кадрове питання. Дотримання усіх етапів – є запорукою прозорої діяльності підприємства та правового захисту молодих працівників.

Чи сплачує ФОП ПДВ із суми утриманої комісії за користування платіжними системами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання послуг з виконання платіжних операцій, відповідно до пункту 186.4 статті 186 Податкового кодексу України, є місце реєстрації їх постачальника.

Таким чином, якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій, надаються ФОПу резидентами – надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, то місцем постачання таких послуг є митна територія України. При цьому операції з постачання таких послуг згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій надаються ФОПу нерезидентами, то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території і такі операції також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже ФОПу при придбанні послуг у надавачів платіжних послуг, операторів платіжних систем нараховувати та сплачувати ПДВ за такими операціями не потрібно, незалежно від того, постачальник таких послуг є резидентом, чи нерезидентом.

Закон України № 3817: нові вимоги до щомісячних зарплат та загального місячного оподатковуваного доходу

Законом України № 4536 внесені зміни до Закону України № 3817. 

Відповідно до нововведень до ст. 42 Закону України № 3817 суб’єкти господарювання (СГ), які мають ліцензії на право роздрібної торгівлі:

- алкогольними напоями,

- або сидром та перрі (без додавання спирту),

- або тютюновими виробами,

- або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,

- або пальним,

повинні забезпечити працівникам середню місячну зарплату не нижче за дві мінімальні зарплати або півтори мінімальної зарплати – при дотриманні певних умов.

  Мінімальний розмір нарахованої середньої щомісячної зарплати для таких суб’єктів господарювання має становити:

  ► не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати*, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2025 році – це не менше 16 000 грн (2 х 8 000 грн));

► не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2025 році – це не менше 12 000 грн (1,5 х 8 000 грн)) при одночасному дотриманні таких умов для усіх місць роздрібної торгівлі (місць роздрібної торгівлі пальним):

- їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

- площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних.

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу СГ, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, який отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, має становити не менше:

► 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року при одночасному дотриманні таких умов для усіх місць роздрібної торгівлі:

- їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

- площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних;

 ► 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для ФОПів, у яких місця роздрібної торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам.

Невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії.

Припинення дії ліцензії застосовується у разі виявлення за результатами перевірки контролюючим органом факту, який зафіксований в акті перевірки, щодо невідповідності протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії:

- розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої СГ, розміру, визначеному частиною 13 статті 42 Закону України № 3817;

- розміру загального місячного оподатковуваного доходу СГ, зареєстрованого як ФОП, що не має найманих працівників, розміру, визначеному частиною 14 статті 42 Закону України № 3817.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу СГ здійснюється за період, після набрання чинності Законом № 4536, тобто з 01.10.2025 або з дати отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами у разі отримання відповідної ліцензії після 01.10.2025.

Довідково 

1. Закон України № 4536 – Закон України від 16 липня 2025 № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства». 

Закон України № 4536 набрав чинності з 01.10.2025, крім деяких його положень.

2. Закон України № 3817 – Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами).

3. Закон України № 4059 – Закон України від 19 листопада 2024 року  № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (із змінами).

4. *Статтею 8 Закону України № 4059 з 01.01.2025 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 000 гривень.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями отримали понад 501,7 млн гривень

З початку поточного року платники акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 501,7 млн гривень. Порівняно з січнем – жовтнем 2024 року надходження збільшились на понад 33,2 млн грн, темп росту – 107,1 відсотків.

Повідомляємо, що строки сплати акцизного податку встановлені ст. 222 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).

До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 3,7 млрд грн рентної плати

Протягом січня – жовтня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 3,7 млрд гривень. 

Звертаємо увагу, що об’єктом обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами у разі наявності спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин (у т. ч. вуглеводнів) та/або створення геологічних територій та об’єктів є обсяг видобутої корисної копалини, крім випадків передбачених п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України.

Фізична особа у встановлені строки не отримала ППР: чи є відповідальність за несвоєчасну сплату плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю (податок) проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі, право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

У разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Власники нерухомості спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,0 млрд гривень податку на нерухоме майно

Упродовж десяти місяців 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно), понад 1 062,5 млн гривень. Це перевищує минулорічні надходження більш ніж на 168,2 млн грн, або на 18,8 відсотків.

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань. 

Нагадуємо, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). 

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Звертаємо увагу, що розміщений на вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/calculator/realty) онлайн-калькулятор, дає можливість фізичним особам дізнатися про розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягає сплаті.

Також підбір інформації за тематикою податку на нерухоме майно розміщено у розділі «Онлайн-навчання» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno).

ДПС викрила суттєві порушення в одній з популярних мереж магазинів дитячих іграшок

ДПС викрила суттєві порушення в одній з популярних мереж магазинів дитячих іграшок, яка працює в Києві та області. Схеми ухилення від сплати податків стандартні: псевдочеки, неоформлені працівники, дроблення бізнесу. 

Контрольні заходи ДПС провела, застосовуючи ризикорієнтований підхід та враховуючи рішення РНБО щодо обмеження на проведення фактичних перевірок.

Діяльність мережі була організована через ФОП – платників єдиного податку. Попри те, що усі торгові точки мали зареєстровані програмні РРО, покупцям фактично видавали документи, що лише імітували справжні фіскальні чеки.

Податківці також зафіксували низку інших порушень:

- використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин;

- проведення розрахунків без фіскальних чеків;

- відсутність документів, що підтверджують облік товарних запасів.

Мережі доведеться сплатити штраф на суму майже 6 млн грн.

Усі фактичні перевірки супроводжувалися хронометражем. У тих магазинах, де його проводили, середньоденний виторг зріс до 200 %.

Результати перевірки підтверджують  важливість подальшого застосування ризикорієнтованого підходу, який дозволяє виявляти порушників та захищати чесну конкуренцію на ринку.

Якщо вам відомо про подібні порушення – повідомляйте податкову через сервіс «TAX Control». Віджет розташований у верхньому правому кутку офіційного сайту ДПС.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).