Новини від ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 19 грудня

Дата: 19.12.2024 13:47

Кількість переглядів: 94

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Щодо ставки військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд.  ХХ «Перехідні положення» ПКУ відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд.  10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема, податкові агенти, в т.ч. роботодавці.

Відповідно до ст. 164 розд. IV ПКУ базою оподаткування є загальний оподаткований дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, встановлено, що доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.

Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

При цьому, до зазначених доходів, які будуть нараховані (виплачені, надані) за податкові періоди після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 5 відсотків.

До усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, у тому числі у вигляді виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору у розмірі 5 відс. незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року, оскільки відповідно до ПКУ такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.

Вимоги щодо включення платника податку до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та порядок їх визначення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

1. Відповідно до підпункту  69.41.1  підпункту 69  пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають усім таким вимогам:

а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів.

Для розрахунку показника здійснюються такі розрахунки:

1) розрахунок величини податкового боргу;

2) розрахунок дати виникнення податкового боргу, не погашеного на дату, станом на яку формується інформація.

б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність у платника податків та його відокремлених підрозділів на визначену дату заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

в) відповідність критеріям, визначеним підпунктом 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, залежно від обраної системи оподаткування.

г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 Кодексу.

Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовується інформація щодо відсутності податкових повідомлень-рішень за формою «ПС», прийнятих за порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46  Кодексу за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників; 

ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових          повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців.

Для визначення відповідності платника цій вимозі перевіряється відсутність винесених щодо платника податків податкових повідомлень-рішень (форми «С» за платежем 21081000) про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Для визначення відповідності платника податків цій вимозі перевіряється відсутність чинного рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, прийнятого відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165;

и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України.

Для визначення відповідності платника податків вимогам, зазначеним у підпунктах «з» та «и»  пункту 3.1 цього розділу, здійснюється перевірка даних, шляхом пошуку відповідної інформації, отриманої з ЄДР та ДРФО за платниками податків та/або їх засновниками (учасниками) кінцевими бенефіціарними власниками за попередньою їх ідентифікацією за кодом ЄДРПОУ/РНОКПП відповідно. 

Платник податків вважається таким, що не відповідає зазначеним вимогам:

- у разі якщо хоча б в одного засновника (учасника) кінцевого бенефіціарного власника, юридичної особи наявна інформація щодо громадянства/місця проживання країни, яка здійснює збройну агресію проти України;

- у разі якщо в ДПС відсутня інформація про дійсні податкові номери хоча б одного із  засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників.

Якщо хоча б один засновник (учасник) та/або кінцевий бенефіціарний власник платника податку має громадянство країни, яка здійснює збройну агресію проти України, і стосовно такого  засновника (учасника) та/або кінцевого бенефіціарного власника надано інформацію щодо наявності статусу учасника бойових дій, яка підтверджується інформацією з відповідних реєстрів, така інформація буде врахована під час наступного розрахунку, при цьому такий засновник (учасник) та/або кінцевий бенефіціарний власник платника податку не  проживає в країні, яка здійснює збройну агресію проти України;

і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до ЄДР протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.

Для визначення відповідності платника податків цій вимозі використовують відомості з ЄДР відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

2. Показники, визначені у підпунктах «а», «б», «в», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «ї» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 
розділу ХХ Кодексу, визначаються станом на дату формування Переліку платників.

3. Показники, визначені у підпунктах «г», «ґ» підпункту 69.41.1 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.

 Тобто, показники по всіх вимогах (крім визначених підпунктами г) та ґ), які стосуються показників подання податкової звітності та наявності порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності) розраховуються на дату формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платник податків. 

Показники  по вимогах щодо звітності та ЗЕД (тобто, визначених підпунктами г) та ґ)) розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.

4. Для цілей підпункту 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з Національним класифікатором України (КВЕД ДК 009:2010).

Для виконання державою своїх функцій необхідно, щоб податки сплачувались своєчасно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) повідомляє.

Визначення податкової культури являє собою систему цінностей, норм, встановлених правил і принципів у сфері податкових відносин. Дана модель включає в себе правомірні дії, як платників податків, так і податкових органів. Кожен суб’єкт податкових відносин самостійно визначає для себе рівень його податкової культури, що відрізняється нормами, правилами і цінностями.

Податкова культура складається з розуміння громадянами всієї важливості для держави і суспільства сплати податків, знання своїх прав і обов’язків у процесі їх сплати. Платник податків повинен усвідомлювати, що податкові надходження до бюджетів важливі і необхідні (утримання армії, поліції, забезпечення отримання гідної освіти, надання послуг у сфері охорони здоров’я і т. д).

Комплаєнс-менеджерами управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС проведені зустрічі з суб’єктами господарювання. Підвищенні рівня добровільної сплати податків та податкової культури – у фокусі уваги комунікацій.

Особливості податкового адміністрування для платників на період включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.п. 69.41, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Головною новацією Закону № 3813 визначено формування та затвердження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

Передбачені такі особливості податкового адміністрування платників податків на період включення до Переліку:

1) Постійна підтримка – особистий комплаєнс-менеджер: за платником податків закріплюється посадова особа територіального органу ДПС (комплаєнс-менеджер), з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема, з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.

2) Перевірки ДПС не розпочинаються:

● фактичні перевірки з питань ліцензування діяльності із зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

● документальні позапланові перевірки, крім перевірок:

- що проводяться виключно на звернення платника податків;

- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і 78.1.2 в частині контролю за трансфертним ціноутворенням, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;

● платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

● платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги; документальні планові перевірки, крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

3) Зменшення строків проведення перевірок: скорочено строки камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування ПДВ – до 5 та 10 робочих днів відповідно.

4) Особливості надання консультацій: платники, які входять до Переліку, отримуватимуть індивідуальні податкові консультації протягом 15 календарних днів.

5) Отримання відповіді на запит у п’ятиденний строк: платник податків має право у п’ятиденний строк на свій запит отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 7/2024 «Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/844510.html).

Щодо визначення, чи є деякі споруди об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, споруди, наприклад, трансформаторні підстанції, які класифікуються у розд. 2 НК 018:2023, але норма п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначає трансформаторні підстанції об’єктом нежитлової нерухомості як допоміжні (нежитлові) приміщення господарських (присадибних) будівель?

Розділом 2 «Сфера застосування» Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор), визначено, що Класифікатор призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також та іншими користувачами для вирішення таких завдань:

- проведення робіт із перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;

- проведення соціологічних досліджень із питань будівництва, благоустрою, забезпечення житлом і різними послугами населення України;

- розроблення аналітичних показників і прогнозування інвестицій в економіку України;

- розроблення державної офіційної статистичної інформації, зокрема щодо результатів будівельної діяльності, змін цін у будівництві тощо;

- зіставлення національних статистичних даних із даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН, статистичних служб окремих країн.

Трансформаторні станції та підстанції включені до класу 2214 «Магістральні лінії електропередач» групи 221 «Магістральні трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» та до класу 2224 «Місцеві лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» групи 222 «Місцеві трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» підрозділу 22 «Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі».

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруд, які обумовлюються призначенням споруди (наприклад, офісні будівлі, дорожні споруди, водопровідні споруди, трубопроводи) (абзац другий розд. 4 «Загальні положення» Класифікатора).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (пункти 5.1 – 5.2 ст. 5 ПКУ).

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).

При цьому, п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Вичерпний перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування Податком визначено п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Отже, трансформаторна підстанція яка входить до складу господарської (присадибної) будівлі є об’єктом оподаткування Податком.

Юридичні особи – платники податку на нерухоме майно поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 616,8 млн гривень

Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 616,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). Сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,4 млн грн, темп росту – 101,6 відсотків.

Нагадуємо, що юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Видобування газового конденсату: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників рентної плати майже 2,7 млн гривень

Протягом одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло від платників майже 2,7 млн грн рентної плати. Надходження виросли майже на 1,7 млн грн, темп росту – 269,1 відсотків. 

Звертаємо увагу, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за користування надрами загальнодержавного значення та рентній платі за користування надрами місцевого значення затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».

Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.

Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, із змінами.

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/) .

Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Фізична особа здійснила благодійні внески неприбутковій організації: право на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає у податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

Нагадуємо, що за наслідками 2023 року платники мають право скористатись податковою знижкою по 31.12.2024 (включно).

Платники Дніпропетровщини скерували до загального фонду держбюджету понад 311,1 млн грн акцизного податку за операціями з виробленими товарами

З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини за операціями з виробленими товарами спрямували понад 311,1 млн грн акцизного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року на понад 48,6 млн грн, або на 18,5 відсотків.

За словами керівниці податкової служби регіону акцизний податок є одним із ключових інструментів формування доходів, зокрема державного бюджету. 

Крім того, сумлінна сплата акцизного податку – це інструмент захисту здоров’я громадян.

«Дякуємо бізнесу за своєчасне наповнення бюджетів. Активно працюємо над тим, щоб платники відчували підтримку у виконанні ними податкових зобов'язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані. Реформування податкової служби наразі зосереджено, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року. І одна з переваг використання системи управління комплаєнс-ризиками – підвищення довіри платників до справедливості податкової системи», – підкреслила Наталя Федаш.

Тетяна Кірієнко: Оцінка прогресу у виконанні заходів Плану реформування ДПС до 2030 року мотивує на подальшу реалізацію реформ

Відбулось останнє у цьому році засідання Керівного комітету проєкту «Реформування Державної податкової служби України протягом 2024 – 2030 років» за участі Першого заступника Міністра фінансів України Дениса Улютіна та представників Міністерства фінансів України.

Члени Керівного Комітету обговорили результати реалізації проєкту за підсумками 11 місяців року.

«ДПС наразі працює над низкою проєктів з реформування у сфері податкового адміністрування. Державна податкова служба докладає максимум зусиль для забезпечення ефективного впровадження запланованого щодо податкового адміністрування в контексті Національної стратегії доходів. Незважаючи на те, що виконання заходів у 2024 році ще триває, ми вже бачимо результати роботи, які мотивують і надалі наполегливо втілювати задумане», – наголосила Тетяна Кірієнко.

Учасники також обговорили подальші кроки з виконання запланованих заходів у напрямі впровадження реформ.

Боротьба з незаконним обігом підакцизних товарів у Криворізькому регіоні: результати роботи

Суб’єктами господарювання Дніпропетровщини до бюджетів територіальних громад Криворізького регіону у січні – листопаді 2024 року забезпечено надходження акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі підакцизними товарами у сумі 138,6 млн грн та акцизного податку з виробників/імпортерів у роздрібній торгівлі тютюном, тютюновими виробами і промисловими замінниками тютюну у сумі 156,3 млн гривень.

За результатами роботи податківців регіону протягом січня – листопада п. р.:

- проведено 163 фактичні перевірки з питань дотримання вимог законодавства суб’єктами господарювання у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі 2 992,4 тис. грн, у т. ч. 1 201,6 тис. грн – у сфері торгівлі алкогольними напоями, 1 790,8 тис. грн – у сфері торгівлі тютюновими виробами;

- анульовано 217 ліцензій на право роздрібної торгівлі, у т. ч. 118 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 99 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з метою здійснення спільних заходів щодо продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Кривий Ріг впродовж жовтня – листопада п. р. проведено робочі зустрічі з представниками Криворізької міської ради, головами територіальних громад регіону, правоохоронними органами та іншими службами. У рамках спільної роботи по боротьбі з тіньовим ринком підакцизних товарів на території Криворізького регіону ГУ ДПС на протязі жовтня – листопада п. р. проведено рейдові та контрольно – перевірочні заходи.

Під час контрольно – перевірочних заходів виявлені факти порушення Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, а саме: встановлено 22 факти реалізації алкогольних напоїв без наявної діючої ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; реалізації підакцизних товарів без марок акцизного податку встановленого зразка; реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшених на суму акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу; реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни; торгівля сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах; ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всіх документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки та непроведення розрахункових операції через РРО.

До суб’єктів господарювання застосовано фінансові санкції на загальну суму 447,3 тис. грн, анульовано 3 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Спільно з працівниками Національної поліції з незаконного обігу вилучено алкогольні напої та тютюнові вироби без марок акцизного податку встановленого зразка .

Застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері торгівлі підакцизними товарами, складання адміністративних матеріалів, анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, вилучення з обігу контрафактної продукції та демонтаж об’єктів – результати проведених спільних заходів щодо легалізації ринку підакцизних товарів.

Спільна діяльність державних, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на дотримання бізнесом податкового законодавства, що регулює, зокрема, обіг алкогольної продукції, тютюнових виробів та нафтопродуктів з обов’язковим застосуванням у господарській діяльності реєстраторів розрахункових операцій.

Внесення змін до Заяви за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, у тому числі зміни його призначення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначений розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Форму Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) наведено у додатку 10 до Порядку № 1588.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП).

Операції з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі безалкогольного пива: чи є об’єкт оподаткування акцизним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.5 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно із п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Згідно із Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» із змінами і доповненнями пиво безалкогольне відноситься до товарної позиції 2202 та класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00.

Підпунктом 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00 (пиво безалкогольне) ставка акцизного податку не встановлена.

Отже, пиво безалкогольне (код згідно з УКТ ЗЕД 2202 91 00 00) не є підакцизним товаром, відповідно операції з реалізації пива безалкогольного суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі не є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Щодо застосування РРО/ПРРО при продажу авіаквитків через платіжні системи юридичною особою, яка є акредитованим агентством ІАТА (Міжнародна асоціація авіаперевізників) та займається бронюванням, продажем авіаквитків на регулярні рейси авіаперевізників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

- проводити такі розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – РРО/ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО/ПРРО, чи заповнений вручну.

Відповідно до підстав, визначених ст. 9 Закону № 265, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, зокрема у наступних випадках:

- надання для оплати за товар (послуги) реквізитів поточного рахунку суб’єкта господарювання у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 (далі – поточний рахунок у форматі IBAN), де покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) (п. 2 ст. 9 Закону № 265);

- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю (п. 4 ст. 9 Закону № 265);

- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону № 265).

Звертаємо увагу, оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів, зокрема, авіаційним транспортом законодавчо не встановлені, вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону № 265.

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка є акредитованим агентством ІАТА (Міжнародна асоціація авіаперевізників) та займається бронюванням, продажем авіаквитків на регулярні рейси авіаперевізників при продажу авіаквитків через платіжні системи у готівковій або в безготівковій формі (із застосування електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), може не застосовувати РРО/ПРРО у випадку:

- використання, як можливих способів оплати рахунків-фактур (у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та/або реквізитів поточного рахунку у форматі IBAN, застосування РРО/ПРРО для такого суб’єкта господарювання не є обов’язковим;

- при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому, зазначена пільга не може бути поширена на продаж товарів та втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в п. 14 ст. 9 Закону № 265.

У будь-якому іншому випадку, приймання готівки, використання POS-терміналів, надання споживачам, як способу оплати, реквізитів платіжних карток, електронних платіжних засобів та/або поєднання різних способів оплати, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО та видати або направляти на абонентський номер та/або електронну адресу споживача, фіскальні касові чеки встановленої форми та змісту.

Про перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахованого за зверненням фізичної особи, у разі виявлення розбіжностей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

При цьому необхідно врахувати наступне.

Відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Пунктом 2 розд. II Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120), який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію п.п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Водночас Законом № 2120 ст. 102 ПКУ доповнено п. 102.9, яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, 07.03.2022 набрав чинності Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було доповнено п. 69.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, п. 102.9 ст. 102 ПКУ доповнено словами «крім випадків, передбачених ПКУ» та п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ викладено в новій редакції, в частині часткового відновлення перебігу строків.

Отже, за зверненням платника з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою, перерахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки проводиться за період, визначений контролюючим органом з урахуванням строків давності – 1095 днів, що продовжуються на період зупинення перебігу строків з 18 березня 2020 року до 27 травня 2022 року.

Який порядок повернення коштів зайво зарахованих на електронний рахунок в СЕА ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 200 прим. 1. 5 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Відповідно до п. 21 Порядку № 569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

Сума податку, визначена відповідно до п. 9 Порядку № 569, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на рахунок платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах). Перерахування коштів на рахунок платника у банку або небанківському надавачу платіжних послуг може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (S ПопРах) не призведе до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до п. 9 Порядку № 569 (S Накл).

Для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його рахунок у банку або небанківському надавачу платіжних послуг).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

Згідно з п.п. 3 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до податкової декларації з ПДВ додаток 3 «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)».

Понад 531,3 млн грн єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники

Впродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджеті Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло понад 531,3 млн гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Понад 1,6 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,6 млрд гривень. Це майже на 882,0 млн грн більше ніж у січні – листопаді 2023 року, темп росту – 220,1 відсотків.

Звертаємо увагу, що 30.12.2024 – останній день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за листопад 2024 року.

З початку 2024 року ДПС опрацьовано 2239 запитів на отримання публічної інформації

У січні – листопаді 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 2239 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 1957 запитів надійшло електронною поштою, 263 –поштою, 16 – особисто від запитувача, 3 – телефоном.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1254 запити. Від юридичних осіб з початку року надійшло 822 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 5, від представників медіа – 158.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1097, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 705, надіслано належним розпорядникам інформації – 409.

Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 80,4 відс. від загальної кількості запитів.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 18 червня 2024 року прийнято Закон України № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813). 

Мета Закону № 3813 – ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. 

Законом № 3813, зокрема, передбачено розширення змісту поняття «податковий ризик» та запровадження терміну «комплаєнс (управління податковими ризиками)».

Комплаєнс-ризик сплати – це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують в неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.

Платникам при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску необхідно ознайомитись з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Наказ № 148), яким затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок).

Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:

▪ сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство);

▪ сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;

▪ сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;

▪ повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;

▪ повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

Наказом № 148 передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме: «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів: «Код платника», «Код фактичного платника» і «Призначення платежу».

Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.

Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:

- юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.

При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;

- громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.

При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.

З прикладами заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків можна ознайомитись у Порядку, затвердженому Наказом № 148 та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Сумлінна сплата екологічного податку – вагома підтримка довкілля

Впродовж січня – листопада 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 248,5 млн грн екологічного податку. Надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 53,6 млн грн, або на 27,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила очільниця обласної податкової, сумлінна сплата екологічного податку – це важливий внесок у заходи, які спрямовуються на захист природи від негативного впливу.

Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику), запроваджено систему заходів та процедур, що здійснюються податковими органами (комплаєнс). На допомогу платнику, включеного до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, приходить комплаєнс-менеджер, який проконсультує з питань, пов’язаних з виконанням таким платником податкових обов’язків.

«Збереження рівня мобілізації доходів – це сьогодні спільна задача і для платників, і для податкової служби», – підкреслила керівник податкової служби регіону.

Комплаєнс-менеджер: Ваш помічних в податкових питаннях

До відеогалереї   https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11576.html

Комунікації податківців з платниками: управління податковими ризиками – на порядку денному

Про проєкт «Територія високого рівня податкової довіри» та його переваги йшлося на зустрічах з представниками аграрного бізнесу, в яких взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максим Яіцький і фахівці податкової служби Дніпропетровщини.

З платниками обговорили новації, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Преференції для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та функції особистого комплаєнс-менеджера – у фокусі уваги комунікацій.

Задіяні формати взаємодії з платниками підвищують рівень прозорих відносин між податковою і суб’єктами господарювання, що позитивно вплине на стан надходжень до бюджетів.  Робота триває.

Засідання галузевого комітету Громадської ради: податкові новації

За участі керівництва та представників податкової служби Дніпропетровщини відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

На порядку денному – новації податкового законодавства, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», та робота антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс».

Увага! Оновлена структура державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

До відеогалереї https://cutt.ly/heVFj5H1

Експортне забезпечення сільгосппродукції – перші результати

В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур взяв участь у зустрічі щодо нових правил експорту аграрної продукції, яка відбулась в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Під час заходу Євгеній Сокур відповів на численні запитання уповноважених представників аграрних підприємств та організацій, зокрема, щодо новацій, режиму експортного забезпечення при здійсненні операцій з експорту сільськогосподарської продукції.

За його словами, за новим механізмом на сьогодні вже зареєстровано 5 038 податкових накладних/розрахунків коригування щодо операцій з експорту сільськогосподарської продукції у кількості 5 100,6 тис. тонн на загальний обсяг 158,5 млрд гривень.

З них зареєстровано 594 ПН/РК з експорту сільськогосподарської продукції у кількості 379 тис. тонн на загальний обсяг 3,8 млрд грн за ставкою ПДВ, відмінною від нуля. При цьому загальна сума ПДВ по таким ПН/РК складає 529,2 млн гривень.

Є окремі кейси, які вже зупинила діюча система, наприклад  ТОВ «А» протягом 2024 року вивезено 10,8 тис. тонн на загальну фактурну вартість понад 169,4 млн грн, проте спробувавши зареєструвати податкову накладну для чергової партії експорту на суму 143 млн грн (ПДВ 20 млн грн, який сформовано за рахунок імпорту овочів, фруктів та придбання риби і м’яса) отримав від системи автоматичну зупинку в реєстрації, а отже і відсутність можливості оформлення митної декларації.

Наступний цікавий кейс роботи нового механізму експорту агропродукції: ТОВ «З» та ТОВ «Е», в яких відсутні відомості щодо походження товарів, відсутня сплата податків, відсутні основні засоби, земля та навіть не відкриті рахунки в банках, намагалися зареєструвати експортні податкові накладні на 5,7 млн грн олії соняшникової та шроту. При цьому ТОВ «Е» реєструвало ПН_РЕЗ на 1 тонну шроту.

Як бачимо недоброчесні суб’єкти тестують цю систему і намагаються знайти в ній прогалини. Але ДПС відстежує такі факти та відповідно реагує.

Євгеній Сокур підкреслив, що тимчасово, до 01.01.2025, для сприяння адаптації платників до роботи нової системи зменшено час, необхідний для реєстрації ПН/РК.

До якого контролюючого органу подається Заява за ф. № 20-ОПП у разі переведення платника на обслуговування до іншого контролюючого органу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Пунктом 10.1 розд. Х Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, що передбачає зміну контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків згідно з пунктами 10.5 – 10.21 розд. Х Порядку № 1588.

Порядок подання Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП), встановлений розд. VIII Порядку № 1588.

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Якщо у суб’єкта господарювання виникає необхідність подання Заяви за ф. № 20-ОПП під час процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, пов’язаного із зміною місцезнаходження, то платником податків подається Заява за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків на момент подання Заяви за ф. № 20-ОПП.

Щодо сплати єдиного внеску за себе ФОПами, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства в період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

-  фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464);

- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) , 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Крім того, Законом України 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», який набрав чинності 19.11.2022, внесені зміни до п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, абзацом першим якого встановлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення (абзац другий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації) (абзац третій п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи (абзац четвертий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

За осіб, визначених абзацом першим п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Надходження коштів від покупців після робочого дня (у вихідні/святкові дні) за допомогою платіжних карт Visa i MasterCard: як провести через РРО/ПРРО оплату за товар?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Зокрема, ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Водночас, Закон № 265 не встановлює конкретних часових проміжків фіскалізації розрахунків, а лише визначає обов’язок її здійснення.

Основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу, в який необхідно надати покупцю (споживачу) розрахунковий документ є абзац третій п. 11 ст. 8 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Таким чином, отримані СГ платежі із використанням еквайрингу слід фіскалізувати із обов’язковим дотримання наступних умов: фіскалізація таких операцій відбувається не пізніше наступного робочого дня СГ на підставі виписок про рух коштів на рахунках СГ, з дотриманням хронології здійснення таких операцій, але не пізніше ніж придбаний товар буде вручений покупцю.

До уваги платників єдиного податку третьої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. 

Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія.

Відповідно до підпунктів 213.2.8 та 213.2.9 п. 213.2 ст. 213 ПКУ не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії; передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.

Згідно п.п. 14.1.29 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відновлювальні джерела енергії – джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Таким чином, виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, в т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використання її виключно для власних потреб (без продажу третім особам) не впливає на можливість перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Проте, у разі здійснення платником єдиного податку виробництва та постачання власно виробленої електроенергії третім особам, позбавляє суб’єкта господарювання права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Про терміни, в які здійснюється реєстрація в ЄРПН ПН/РК, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних/розрахунків коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів (далі – ПН_РЕЗ/РК_РЕЗ), та направлення квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації таких ПН_РЕЗ/РК_РЕЗ здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання їх для реєстрації в ЄРПН.

Якщо з дати реєстрації в ЄРПН ПН_РЕЗ, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація ПН_РЕЗ в ЄРПН скасовується (разом із розрахунками коригування, які були складені до таких податкових накладних).

Платники екологічного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 303,7 млн гривень

Упродовж січня – листопада 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками екологічного податку спрямовано понад 303,7 млн гривень. Це майже на 65,6 млн грн, або на 27,5 відс., більше ніж у аналогічному періоді 2023 року.

Нагадуємо, що суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (незалежно від того чи отримано дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою наведеною у п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України.

Видобування природного газу: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 38,5 млн грн рентної плати

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 38,5 млн гривень. Сума надходжень виросла на понад 2,3 млн грн, або на 6,6 відс., у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року.

Звертаємо увагу, що 30.12.2024 – останній день сплати за листопад 2024 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2025 року набирає чинності та вводиться в дію розділ VІІ «Ліцензування» Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 3817 право на отримання ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.

Також, відповідно до п. 42 ст. 46 Закону № 3817 підставою для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або не здійснює листування з контролюючим органом через Електронний кабінет, або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.

Для здійснення листування з контролюючим органом в електронному форматі необхідно подати Заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (форма F/J 1391602).

Додатково зазначаємо, що відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 47 Закону № 3817 підставою ненадання суб’єкту господарювання ліцензії в автоматичному режимі є, зокрема відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців.

Майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – листопаді поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 5,1 млрд грн податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 1,8 млрд грн, темп росту склав 157,0 відсотків.

Очільниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання та звернула увагу, що комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – це ризики, які призводять до втрати доходів, у разі якщо платники не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством, а саме: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

«Стратегічною метою управління комплаєнс-ризиками є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків», – підкреслила Наталя Федаш.

Податковий комплаєнс: відкритий діалог з бізнесом

Сьогодні відбувся круглий стіл на тему «Територія високого рівня податкової довіри: новий формат комунікацій бізнесу та держави», що зібрав податківців та бізнесменів Дніпропетровщини.

Мова йшла про податкові новації, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». У заході прийняла участь в. о.  начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

В центрі уваги - запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а також презентація проєкту «Територія високого рівня податкової довіри», запровадженого ДПС України у листопаді поточного року.

Окремо зупинились на функціях комплаєнс-менеджера, його головна місія – допомагати бізнесу дотримуватися податкових норм і знижувати ризики, пов’язані з можливими порушеннями.

Представники бізнесу мали змогу поспілкуватися з комплаєнс-менеджерами та отримати відповіді на свої запитання.

Спільна мета – створення  простору, де податкова довіра є ключовим фактором для розвитку економіки.

Увага! Оновлена структура державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

До відеогалереї https://cutt.ly/heVFj5H1

Щодо змін у повідомленні про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП

Державна податкова служба України повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2024 № 470 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2024 за № 1546/42891, зокрема, внесено зміни до Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, а саме:

змінено його назву на: «Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» (далі – Заява № 20-ОПП);

структуровано поля, які передбачають відомості щодо адреси місцезнаходження об’єкта оподаткування.

Звертаємо увагу, що про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, про які платниками податків вже було повідомлено контролюючі органи до прийняття цих змін, повторно повідомляти шляхом подання Заяви № 20-ОПП за новою формою не потрібно.

Тетяна Кірієнко взяла участь у щорічній зустрічі з представниками польського бізнесу

На запрошення тимчасово повіреного у справах Республіки Польща в Україні  Пйотра Лукасєвіча очільниця ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у щорічній зустрічі з представниками польського бізнесу.

Під час заходу відбулися виступи представників фіскальної адміністрації Республіки Польща, Банка Господарства Крайового та Корпорації страхування експортних кредитів.

Під час свого виступу в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко відмітила співпрацю податкових органів України та Польщі, а також подякувала за солідарність та постійну підтримку України.

Тетяна Кірієнко розповіла про Національну стратегію доходів до 2030 року та її значення в удосконаленні податкового адміністрування і забезпеченні стабільних податкових надходжень. Учасники заходу також обговорили проєкти, започатковані ДПС у 2024 році, та очікувані результати впровадження реформ на короткострокову та середньострокову перспективу.

Закон № 3813: податкова служба змінює комунікації з бізнесом

У рамках проведення інформаційно-розʼяснювальної кампанії відбулася онлайн зустріч податківців Дніпропетровщини з представниками Спілки «Асоціація виробників і споживачів ринку полімерної індустрії».

Обговорювали новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813). 

Основна мета впровадження норм Закону № 3813 – ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. 

Прозорість процесів адміністрування, забезпечення рівних умов для всіх платників податків, уникнення податкових ризиків – основні меседжі заходу.

Для імплементації норм Закону № 3813 Державною податковою службою України (ДПС) започаткований новий механізм підтримки бізнесу в умовах воєнного стану – проєкт «Територія високого рівня податкової довіри». Головна мета ініціативи – забезпечити якісну комунікацію із суб’єктами господарювання та стимулювати добровільне дотримання податкового законодавства.

Удосконалюємо відносини між податковою і бізнесом!

Система управління податковими ризиками – спільна зустріч ДПС, Ради бізнес-омбудсмена, Федерації роботодавців України та Спілки українських підприємців

Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) говорили сьогодні представники ДПС, Ради бізнес-омбудсмена, Федерації роботодавців України та громадської спілки «Спілка українських підприємців».

Як відзначили в ДПС, застосування податкового комплаєнсу є практикою Європейського Союзу у податковій сфері. На сьогодні він є однією з важливих складових реформування податкової системи України у  межах Національної стратегії доходів.

Метою реалізації проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками своїх податкових обов’язків.

Податківці, відповідно до проєкту, здійснюють аналіз ризиків, визначають найбільші з них та зʼясовують їх причину, за результатами такого аналізу робота Служби спрямовується так, щоб досягти максимального ефекту в умовах обмежених трудових ресурсів та забезпечити однаковий, справедливий і неупереджений підхід до всіх платників.

Комплаєнс – ризики у податковому адмініструванні – це ризики, які призводять до втрати доходів, якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством. Це – належна реєстрація в податковій системі, своєчасне подання податкової звітності, зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасна сплата податкового зобов’язання в установлені терміни.

Під час заходу учасникам були розʼяснені основні переваги, які очікуються від впровадження системи управління податковими ризиками дотримання податкового законодавства. Зокрема, це дасть змогу допомогти платникам уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення звітності та сплати податків, максимально спростити процес звітування та сплати, мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового законодавства, запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджету усіх рівнів тощо.

Якими нормативно-правовими актами керуватися при визначенні показників рядків 101, 102 та 103 заголовної частини Розрахунку за звітний період роботодавцям/резидентам Дія Сіті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників (рядок 101 заголовної частини Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Розрахунок)), здійснюється платником відповідно до п. 3.2 розд. 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 286).

Дія Інструкції № 286 розповсюджується на всі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю (лист Державного комітету статистики України від 04.08.2009 № 09/4-7/176).

Показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 102 Розрахунку) визначається відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591 «Про затвердження форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» та Інструкції щодо її заповнення» із змінами та доповненнями.

Показник кількості працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (рядок 103), заповнюється відповідно до ст. 14 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» із змінами і доповненнями.

З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для таких платників є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.

Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.

Працівники підприємства не мають права тримати/зберігати особисті речі на місці проведення розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями визначено, що забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

У зв’язку з тим, що працівникам підприємства заборонено тримати/зберігати особисті речі на місці проведення розрахунку, працівники контролюючих органів не здійснюють їх огляд.

Водночас, будь-які грошові кошти, які знаходяться на місці проведення розрахунків або речі в яких вони зберігаються не можуть вважатися особистими протягом робочої зміни працівника.

До ваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Якщо в експлуатаційних документах виробника реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) строк експлуатації становить більше 9 років, то РРО можна буде використовувати протягом вказаного строку без врахування обмежень встановлених абзацом другим п.п. 1.5 п. 1 Порядку доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженого рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 № 11 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій» із змінами та доповненнями строк служби – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Строк служби РРО встановлює виробник цієї продукції.

Після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшого функціонування складових частин, а отже РРО в цілому і не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата.

Таким чином, при визначенні строку служби РРО слід керуватися експлуатаційною документацією виробника РРО.

Якщо в експлуатаційній документації строк служби РРО не вказано, то він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску (абзац другий п.п. 1.5 п. 1 Порядку).

Випадки, в яких юридичною особою – платником податку на прибуток підприємств не визначається мінімальне податкове зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

 Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено п. 141.9 ст. 141 ПКУ.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Які платники ПДВ не можуть застосувати до операцій з експорту окремих видів товарів нульову ставку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками ПДВ, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку –  резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відс. загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, – оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ. Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – Частка) та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1216 «Про затвердження Порядку розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам п.п. «а» п.п. 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» автоматизований розрахунок Частки (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.

Платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., застосовують до операцій з експорту окремих видів товарів ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання окремих видів товарів на митній території України (14 або 20 відсотків).

Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6,6 млн грн транспортного податку

Протягом одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 6,6 млн грн транспортного податку. Надходження виросли порівняно з одинадцятими місяцями минулого року на 303,6 тис. грн, темп росту – 104,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Податок на нерухоме майно: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 325,5 млн гривень

Впродовж поточного року фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської об ласті понад 325,5 млн гривень. Це майже на 112,5 млн грн, або на 52,8 відс., більше ніж у січні – листопаді минулого року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету податком на додану вартість на понад 14,6 млрд гривень

З початку 2024 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 14,6 млрд грн ПДВ. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з січнем – листопадом 2023 року надходження виросли майже на 2,9 млрд грн, або на 24,6 відсотків.

Очільниця податкової служби регіону підкреслила, що платники Дніпропетровщини відповідально ставляться до виконання своїх податкових обов’язків, забезпечуючи своєчасне надходження податків і зборів до бюджетів. Наразі для бізнесу створюються комфортні умови для звітування та сплати податків. Добровільне дотримання податкового законодавства платником – це головна мета, на яку сьогодні спрямована діяльність податкової служби.

Наталя Федаш подякувала платникам за важливий внесок у фінансову безпеку країни.

Нові можливості для платників та особливості Території високого рівня податкової довіри

Продовжуються зустрічі фахівців податкової служби Дніпропетровщини з платниками податків.

За участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максима Яіцького відбулась чергова онлайн зустріч з бізнесом.

Під час спілкування обговорили особливості проєкту «Території високого рівня податкової довіри» та преференції, запроваджені для учасників проєкту.

Увагу приділено критеріям, яким мають відповідати субʼєкти господарювання для включення їх до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

В ході зустрічі платникам представлені комплаєнс-менеджери – помічники в усіх процесах, пов’язаних з податковими процедурами.

Конструктивний діалог з бізнесом триває.

Комунікаційна податкова платформа: застосування норм Закону України № 3813-IX

За зверненням громадської організації на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Максима Яіцького. 

Спілкувались про застосування норм Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», які забезпечують рівні умови для всіх платників податків. 

Відкритість та доступність при комунікації податкової служби та бізнес-спільноти – запорука стабільної роботи економіки країни.

Територія високого рівня податкової довіри: на Дніпропетровщині продовжуються комунікації податкової служби з бізнесом

У ZOOM форматі за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максима Яіцького відбулась зустріч податківців з платниками податків.

Новий проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» (Проєкт) та переваги, які ця ініціатива надає сумлінному бізнесу – тематика заходу. 

Акцентовано, що Проєкт запроваджено з метою створення нового рівня партнерства між податковою службою та платниками податків, рівних та справедливих умов оподаткування для платників, підвищення рівня добровільного дотримання законодавства.

На заході суб’єктам господарювання представлені косплаєнс-менеджери – фахівці податкової, які супроводжуватимуть платника податків.

Продовжуємо роботу з удосконалення умов, за яких бізнес має бути зацікавлений у прозорій та чесній взаємодії з державою. 

ДПС підтримує ініціативу НБУ щодо забезпечення прозорості ринку платіжних послуг

У контексті інтеграції України до Європейського Союзу та посилення фінансової прозорості Надавачі Платіжних Послуг країни ініціювали підписання Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг. На меті – приведення поточної практики роботи ринку під час встановлення ділових відносин та обслуговування клієнтів – фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців до вимог законодавства ЄС.

Що це означає?

Меморандум спрямований на підвищення прозорості роботи з клієнтами, зокрема фізичними особами та фізичними особами – підприємцями, шляхом уніфікації ринкових практик та посилення довіри до фінансової системи. Водночас реалізація цих заходів сприятиме мінімізації розмірів тіньової економіки, що матиме позитивний вплив на загальний економічний розвиток України та її фінансову стабільність.

Основні напрями реалізації:

Меморандумом передбачено низку ключових заходів для підвищення прозорості та безпеки фінансового ринку. Серед них: належна перевірка клієнтів під час встановлення ділових відносин, моніторинг фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу для виявлення та запобігання потенційним загрозам, впровадження автоматизованих антифрод-систем для захисту від шахрайства, а також обмін інформацією між учасниками ринку щодо підозрілих операцій.

Принципи, що гарантуються Меморандумом:

базовими принципами цього Меморандуму є забезпечення недоторканості приватної власності, що забезпечує вільний доступ та розпорядження власними коштами та заощадженнями для добросовісних клієнтів, що сприятиме зміцненню довіри населення до фінансової системи, а також дотриманню добросовісної конкуренції між надавачами платіжних послуг.

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – листопад 2024 року

За січень – листопад 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях: 

 «Переробна промисловість» – 17,2 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

 «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,1 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,5 %;

 «Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 10 %.

Найбільше зростання сплати за січень – листопад 2024 року відносно січня – листопада 2023 року відбулось у таких галузях:

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 2,5 раза, або +93,5 млрд гривень;

«Переробна промисловість» – зростання на 21,8 %, або +48,1 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання на 21,6 %, або +44,5 млрд гривень;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська дiяльнiсть» – зростання на 35,8 %, або +24,5 млрд гривень.

Дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державною податковою службою України (далі – ДПС) розроблено версії програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) для операційної системи iOS (Apple) та Web, а також оновилено версії для Windows та Android. Так, суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне ПЗ на вебпорталі ДПС.

Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:

1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl =/.

2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:

– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312005 для фізичних осіб – підприємців, J1312005 для юридичних осіб);

– заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316605 для фізичних осіб – підприємців, J1316605 для юридичних осіб);

– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО));

3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5–ПРРО.

ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі має такі можливості:

– створення та реєстрація фіскальних чеків;

– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;

– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;

– відкриття/закриття зміни;

– службове внесення/службова видача;

– ведення довідників номенклатури;

– експорт/імпорт довідників номенклатури;

– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;

– використання сканера штрих-кодів;

– використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (готівка/картка));

– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;

– оформлення повернення товарів та чеків повернення;

– формування та перегляд X-звіту;

– формування та перегляд Z-звіту;

– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.

Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).

Суб’єкт господарювання отримав дозвіл на спеціальне водокористування для використання поверхневих вод: чи є він платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (із змінами) (далі – Водний кодекс), Законом України від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» (із змінами) (далі – Закон № 1264) та іншими актами законодавства.

Спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі спеціальне водокористування, передбачає закріплення об’єкта природних ресурсів шляхом надання відповідного дозволу конкретному суб’єкту для забезпечення умов провадження господарської діяльності (ст. 38 Закону № 1264), наприклад, з метою отримання економічної вигоди.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (ст. 49 Водного кодексу).

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) при провадженні суб’єктами господарювання діяльності із спеціального водокористування передбачено справляння рентної плати за:

- користування надрами для видобування корисних копалин, платниками якої є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ);

- спеціальне використання води, платниками якої є первинні водокористувачі, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 ПКУ).

Дозвіл на спеціальне водокористування, форма якого затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 23.06.2017 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 липня 2017 року за № 887/30755, надає права на використання як підземних так і поверхневих вод, а також скидів у водні об’єкти із затвердження лімітів забору води та скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Використання води – процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб (ст. 1 Водного кодексу).

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу:

води поверхневі – це води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні;

води підземні – це води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах.

Таким чином спеціальне водокористування, що здійснюється шляхом забору води з поверхневих водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні, не пов’язане із діяльністю з видобування обсягів води з підземного водного простору.

З огляду на викладене суб’єкт господарювання, який провадить діяльність із спеціального водокористування шляхом забору води з поверхневих водних об’єктів, не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, але у такого суб’єкта господарювання виникають обов’язки платника рентної плати за спеціальне використання води.

Продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін: відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини двадцять п’ятої ст. 73 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, – 100 відс. вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Перехід юридичної особи – платника податку на прибуток підприємств на спрощену систему оподаткування: заповнення розділу 5 розрахунку доходу за попередній рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзаців першого – третього п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).

Згідно з формою Розрахунку доходи, отримані суб’єктом господарювання за попередній календарний рік, визначаються з урахуванням пунктами 292.1 – 292.11 та 292.15 ст. 292 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Платники податку на прибуток підприємств у рядку 01 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), зазначають дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку.

Таким чином, юридична особа – платник податку на прибуток підприємств, яка прийняла рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 квітня, або 01 липня, або 01 жовтня поточного року заповнює розд. 5 Розрахунку на підставі поданої до органу ДПС річної Декларації. При цьому значення показника рядка 01 річної Декларації переноситься до рядка «Загальна сума отриманих доходів» розд. 5 Розрахунку.

Водночас, суб’єктом господарювання, який прийняв рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на підставі даних бухгалтерського обліку на момент подання Заяви (у грудні поточного року) із врахуванням запланованої суми отримання доходу за період, що залишився до кінця поточного року після подання Заяви.

Які передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. п. «а» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.

Крім того, абзацами десятим - дванадцятим ст. 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) (далі – Закон № 959-ХІІ) передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:

вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ;

вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 15 розд. ІХ Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин».

Абзацом четвертим ст. 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою № 944, на офіційному вебсайті Мінагрополітики.

За операцією з експорту окремих видів товарів застосовано ставку 0 відс., але не виконано критерій, встановлений п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України: дії платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Операції з експорту окремих видів товарів, що здійснює платник, який не відповідає критеріям, встановленим п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), оподатковуються за ставками, встановленими підпунктами «а» і «г» п. 193.1 ст. 193 ПКУ:

14 відс. (для УКТ ЗЕД 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00);

20 відс. (для УКТ ЗЕД 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1002, 1004, 1507, 1512, 1514, 2306).

Якщо експорт окремих видів товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення (далі – Товари-РЕЗ) здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців (далі – Частка) не перевищує 20,0 відс.), у другій частині порядкового номера податкової накладної з експорту Товарів РЕЗ (далі – ПН_РЕЗ) зазначається код «7». У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.

Відповідно, платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., код «7» у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначати не можуть, та застосовують до операцій з експорту Товарів-РЕЗ ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).

Таким чином платник, який не виконав критерій, встановлений п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ, застосував ставку 0 відс. та склав відповідну ПН_РЕЗ, повинен скласти нову ПН_РЕЗ, де зазначити ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).

Акцизний податок з ввезених товарів: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 223,5 млн гривень

У січні – листопаді 2024 року до загального фонду державного бюджету за операціями з ввезеними товарами платники Дніпропетровщини спрямували понад 223,5 млн грн акцизного податку. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 83,7 млн грн, або майже на 60,0 відсотків. Про це повідомила керівник податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Звернула увагу, що відповідно до експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі основною метою для податкової служби є планування та здійснення заходів, які спрямовані на забезпечення виконання платниками своїх податкових обов’язків щодо реєстрації у податковому органі, подання звітності, сплати платежів, декларування податкових зобов’язань, і мінімізація ризиків недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. 

Працюємо спільно з бізнесом –  підвищуємо рівень дотримання платниками своїх податкових обов’язків.

Які особливості заповнення податкової накладної при здійсненні операцій, з експорту товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959), оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі для цілей цього пункту – окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п. 97.1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з пп. 6 та 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307) у випадку здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платником податку на додану вартість, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у другій частині порядкового номера податкової накладної (після знака дробу) зазначається код "7".

Пунктом 12 Порядку № 1307 передбачено, що на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів складається окрема податкова накладна. При складанні такої податкової накладної у верхній лівій частині накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться позначка «X» та зазначається тип причини 22 – «Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів».

У графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «Х».

Таблична частина розділу Б податкової накладної заповнюється з урахуванням особливостей, визначених п. 16 Порядку № 1307:

-у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця). В цій графі може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД. Інформація про таку операцію в податковій накладній зазначається одним рядком;

- у графі 3.2.2 проставляється позначка «Х», зокрема у разі вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні п.п. 14.1.33 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- у графі 4 одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

При цьому, для операцій з постачання товарів, які здійснюватимуться в межах режиму експортного забезпечення, та для інших операцій з постачання товарів/послуг Порядок № 1307 визначає різні особливості складання, в зв’язку з чим ДПС розроблено окремі коди електронних форм податкових накладних та розрахунків коригування.

У формах передбачено автозаповнення інформації у заголовній частині податкової накладної щодо типу причини складання – 22, індивідуального податкового номера для блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000, у табличній частині податкової накладної щодо одиниці виміру товару – «кг» у графі 4 та код «0301» у графі 5.  Ці форми застосовуватимуться з моменту запровадження режиму експортного забезпечення.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Розглянемо питання: як визначається база оподаткування та які особливості складання зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності?

Згідно з п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Отже база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами/необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності визначається за необоротними активами виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами – виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Розділ Б податкової накладної заповнюється з урахуванням вимог, визначених п. 16 Порядку № 1307.

Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що до графи 2 вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

У графі 7 зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість.

Отже, при складанні зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань за товарами / необоротними активами, ввезеними на митну територію України (у т.ч. митна вартість яких відрізняється від договірної вартості), які починають використовуватись не в господарській діяльності, у графі 2 розділу Б зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених на платника при ввезенні товарів/необоротних активів на митну територію України, а також опис (номенклатура) товарів постачальника (продавця).

У графі 7 зазначається:

для необоротних активів – ціна, визначена виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни),

для товарів – ціна постачання одиниці товару, визначена виходячи із фактичної ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

З початку року юридичні особи поповнили єдиним податком місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 673,2 млн гривень

Впродовж одинадцяти місяців 2024 року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області єдиним податком на понад 673,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України.

Понад 580,4 млн грн плати за землю – внесок фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників плати за землю надійшло понад 580,4 млн грн, що порівняно з січнем – листопадом 2023 року на понад 17,4 млн грн більше, темп росту – 103,1 відсотки. 

Повідомляємо, що для звірки даних стосовно плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у зв’язку з набранням чинності 09.12.2024 Змін № 1 до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України наказом від 02.12.2024 № 885 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2022 № 930» затверджено Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та оновлені форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема за міжнародними алгоритмами. 

Нові форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг застосовуються з 09.12.2024.

Ефективно налагоджений діалог податківців та представників бізнесу – запорука збільшення надходжень до бюджетів

Територія високого рівня податкової довіри: переваги та можливості для бізнесу – тематика зустрічей, проведених податківцями Дніпропетровщини з платниками. 

Презентуючи новий проєкт «Територія високого рівня податкової довіри», податківці акцентували увагу на побудові продуктивної співпраці з представниками бізнесу.

Під час спілкування учасники зустрічей обговорили головні аспекти Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Ефективно налагоджений діалог податківців з бізнесом мотивує дотримуватися всіх правил, які сприяють отриманню додаткових преференцій податкового адміністрування.

Задіяні нові формати комунікацій з платниками створюють умови для роботи легального бізнесу, підвищують взаємну довіру та є запорукою збільшення надходжень до бюджетів.

Суд підтвердив правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що операції платника з контрагентом (Швейцарська Конфедерація) не є зіставними, оскільки перепродаж нафти, придбаної у виробника, передбачає отримання прибутку від такої господарської операції, що, в свою чергу, має вплив на фінансовий результат при застосуванні методу "порівняльної неконтрольованої ціни".

Судова колегія зауважує, що до 15.09.2015 (включно) Швейцарська Конфедерація перебувала у Переліку держав (територій), в яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, і саме до цього часу операції (якщо існували умови, передбачені підпунктом  39.2.1.7  статті  39 Податкового кодексу України), що здійснюються із резидентом цієї країни, могли визнаватись контрольованими.

Судом касаційної інстанції враховано посилання податкового органу  на те, що ціна нафти, визначена на аукціоні для українського ринку, не може бути зіставною з ціною нафти, яка реалізується на європейському ринку, адже на внутрішньому ринку відправною ціною для розрахунку ціни нафти є митна вартість нафти сорту «Юралс» та «Айзері», а у контрольованій операції реалізовувалась нафта іншої марки – Вrett, ціна на яку визначається на світових біржах.

Натомість Верховним судом проаналізовано та враховано, що в отриманій документації платником не надано належного обґрунтування вибору методу контрольованої операції, не надано порівняльного аналізу ціни нафти сирої, застосованої під час здійснення контрольованої операції з діапазоном цін на ідентичні товари у зіставних операціях, а саме: цін нафти на світовому ринку, як того вимагають норми пп. 39.3.3.1, пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла після 01.01.2015).

Таким чином було встановлено, що ціна на нафту за контрактом є нижчою за ціну у зіставлених операціях з реалізації нафти, внаслідок чого занижено податок на прибуток учасниками Спільної діяльності у період з 01.01.2015 по 15.09.2015.

За наведених обставин колегія Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, а відтак ухвалене цим судом рішення відповідає закону та було помилково скасоване апеляційним судом.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 640/10541/20 касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено; постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020 – скасовано, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2020 – залишено в силі.

До уваги платників податків! Інформація щодо складання та подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)

З 29 листопада 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.09.2024 № 433 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 березня 2015 року № 359»1, відповідно до якого внесено зміни до форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку її складання та подання, які передбачають відображення в шт., л, кг тощо кількості одиниці товару (продукції), що містяться в пачці, упаковці, ємності, на яку встановлено максимальну роздрібну ціну.

Наприклад: підакцизні товари, на які виробником/імпортером планується встановлення максимальних роздрібних цін:

Електроні сигарети одноразового використання з власною назвою «Д» з вмістом рідини, що використовується в електронних сигаретах у кількості 20 мл в одноразовій електронній сигареті;

Суміші тютюнові для кальяну (тютюн для кальяну) ароматизовані з власною назвою «Л» у кількості 200 грам в пачці/банці;

Жувальний тютюн у порціях з власною назвою «SBR» 13 грам в пачці;

Сигарети з фільтром з власною назвою «PP» 20 штук у пачці;

Тютюновмiснi вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням з власною назвою «ST» 20 штук у пачці.

У такому разі основна частина Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) заповнюється таким чином (графи 5 та 6):

у графі 5 "Одиниця виміру товару (продукції) в пачці, упаковці, ємності тощо, на яку встановлено ціну", вказується одиниця виміру, що міститься в одиниці товару (продукції), шт., л, кг тощо;

 у графі 6 "Кількість товару (продукції) в пачці, упаковці, ємності тощо, на яку встановлено ціну" для підакцизних товарів, які оподатковуються за ставками акцизного податку відповідно до статті 215 розділу VI Кодексу, вказується, зокрема:

загальна кількість (штук, одиниць) підакцизних товарів у пачці (упаковці), зокрема, сигарет, сигарил, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН), – для підакцизних товарів, на які встановлені ставки акцизного податку за 1000 штук,

вага нетто (у кілограмах) одиниці фасованого вагового підакцизного товару (продукції), без урахування ваги будь-якої тари чи упаковки, з округленням до п'яти знаків після коми – для підакцизних товарів, на які встановлено ставку акцизного податку за 1 кілограм,

обсяг (у літрах) одиниці фасованого підакцизного товару (продукції), в тому числі в електронних сигаретах, з округленням до чотирьох знаків після коми – для підакцизних товарів, на які встановлені ставки акцизного податку за 1 літр;

у графі 7 "Максимальна роздрібна ціна одиниці товару (продукції), грн, коп." зазначається максимальна роздрібна ціна одиниці товару (продукції) за власною назвою, установленою виробником або імпортером цього товару.

_________________________

(1) Наказ Міністерства фінансів України  від 09.09.2024 № 433 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 березня 2015 року № 359», зареєстрований в Міністерстві юстиції України   24 вересня 2024 року за № 1439/42784 (Офіційний вісник України, 2024, № 90 (30.10.2024), ст. 5835

Територія високого рівня податкової довіри: на Дніпропетровщині відбулись онлайн зустрічі податківців з представниками бізнесу

На Дніпропетровщині продовжуються комунікації з представниками бізнесу. 

У форматі онлайн за участі заступника начальника Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Максима Яіцького і фахівців ГУ ДПС відбулись зустрічі з суб’єктами господарювання.

Головна тема спілкування – новий рівень взаємовідносин податкової служби з платниками та запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» преференції.

Під особливою увагою – проєкт «Територія високого рівня податкової довіри».

Започаткований державою механізм підтримки бізнесу в умовах дії воєнного стану спрямований на побудову відкритих відносин податкової служби з представниками бізнесу, що, в свою чергу, забезпечить своєчасне виконання платником податків своїх податкових обов’язків і позитивно вплине на стан надходжень до бюджетів.   Спільно працюємо задля наповнення бюджетів у повному обсязі!

Зустріч ДПС, ВГО «Український союз промисловців і підприємців» та Торгово-промислової палати України: про управління комплаєнс-ризиками

Запровадженню системи управління податковими ризиками у ДПС була присвячена зустріч представників ДПС, Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців» та Торгово-промислової палати України.

Йшлося про заходи ДПС з реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854.

Реалізація проєкту забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш ризикових секторах та платниках податків.

Стратегічною метою управління комплаєнс-ризиками є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Управління комплаєнс-ризиками охоплює основні обов’язки  платника податків, визначені податковим законодавством: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Діалог зі студентською молоддю: обговорюємо новації Закону № 3813

Важливий крок у формуванні податкової культури молоді – зустріч зі слухачами Навчально-наукового центру «Школа Бізнесу» Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».

Онлайн захід присвячений новаціям Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).

Розглянули ключові зміни, які впроваджує Закон № 3813, вплив цих змін на податкові процеси. 

Особливу увагу приділили таким напрямкам:

-  вимоги та критерії, яким повинні відповідати суб’єкти господарювання для включення їх до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;

-  переваги, які надає держава для доброчесного бізнесу на період дії воєнного стану;

-  функції комплаєнс-менеджера;

-  запровадження проєкту «Територія високого рівня податкової довіри».

Запрошуємо студентську молодь до подальших дискусій щодо розвитку економіки нашої країни, адже майбутнє держави – у наших спільних руках!

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.    Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»)

« повернутися