Новини від ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 31 жовтня

Дата: 31.10.2024 10:16

Кількість переглядів: 132

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

   Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Розірвання договору: як ФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп відображає у податковій декларації повернення авансу, передоплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої, другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Отже, якщо у разі розірвання договору фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) (далі – платник єдиного податку) повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу його доходу та відповідно не підлягає відображенню у Декларації.

Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих Декларацій, в яких до доходів була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих Декларацій.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25.10.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 вересня 2024 року № 435 «Про затвердження Змін до розділу 1 додатка 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2024 року за № 1435/42780 (далі – Наказ № 435).

Наказ № 435 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.10.2024 № 89.

За видобування газового конденсату загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини майже 50,0 млн грн рентної плати

Протягом січня – вересня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло майже 50,0 млн грн рентної плати. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з минулорічним показником відповідного періода на понад 34,4 млн грн, темп росту – 321,1 відсотка.

Інформуємо, що метою експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Податковий календар на 31 жовтня 2024 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

31 жовтня 2024 року четвер, останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за жовтень 2024 року.

Єдиний податок: ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,4 млрд гривень

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у 2024 році надходження єдиного податку від фізичних осіб– підприємців (ФОП) порівняно з січнем – вереснем минулого року зберігають позитивну тенденцію росту. 
Так, протягом січня – вересня поточного року ФОПи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,4 млрд грн єдиного податку, що майже на 1,2 млрд грн, або на 52,7 відс., більше ніж у 2023 році.
За словами очільниці податкової служби регіону, єдиний податок належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво поповнюють місцеві бюджети і забезпечують життєдіяльність територіальних громад. 

«Дякуємо платникам за проявлену громадянську позицію щодо своєчасної сплати податків! Відповідно до Національної стратегії доходів формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС і є стратегічною ціллю ДПС», – підкреслила Наталя Федаш.

Вебінар зі слухачами Навчально-наукового центру «Школа бізнесу»

Подія_дня

Заходи_з_молоддю

  На базі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Валерія Леонова та ректора Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Університет) Олександра Азюковського провідними фахівцями ГУ ДПС проведено вебінар зі студентами Навчально-наукового центру «Школа бізнесу» при Університеті.

Комунікації зі студентською молоддю, виховання податкової культури у молодого покоління – завжди у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровщини. 

Тематика зустрічей формується, у першу чергу, виходячи з побажань студентів.

Сьогодні обговорювали право на податкову знижку за навчання у супроводженні презентаційних матеріалів, підготовлених фахівцями податкової служби регіону. 

Окремий інформаційний блок – запроваджені для платників Державною податковою службою України електронні сервіси: можливості та переваги.

І уже традиційно – відповіді на запитання учасників вебінару.

Попереду – нові зустрічі, цікаві та корисні діалоги.

Фактичною перевіркою магазину одягу встановлено порушень на загальну суму 23,7 млн гривень

Контроль за видачею суб’єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій є одним із важливих напрямів роботи податкової служби. 

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області організовано та проведено фактичну перевірку магазину одягу у м.Дніпрі, в якому здійснює господарську діяльність ФОП. 

Під час проведення перевірки встановлено факти:

- здійснення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО;

- відсутність документів, підверджуючих походження товару, який представлений для реалізації; 

- здійснення продажу товарів, які необліковані у встановленому порядку;

- ненадання всіх документів, які належать до предмету перевірки. 

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 23,7 млн гривень.

Закликаємо представників бізнесу працювати відповідно до законодавчих норм.

До уваги платників! Відбувається фішингова атака. Здійснюється розсилка фейкових листів, які містять шкідливе програмне забезпечення

Протягом останніх днів зафіксовано факт масового розповсюдження електронних листів начебто від імені Державної податкової служби України, що містять посилання для завантаження файлу. У випадку переходу за прикріпленим посиланням на комп'ютер буде завантажено файл, відкриття якого призведе до запуску шкідливої програми, що створить технічні можливості для прихованого несанкціонованого доступу до персональних компʼютерів.

З огляду на це повідомляємо, що відправка таких повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до Державної податкової служби України.

Звертаємося до платників з проханням звертати особливу увагу на адресу електронної пошти відправника листа та перевіряти її достовірність.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 851 «Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету» (зі змінами) (далі – Постанова КМУ № 851):

«Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити:

«використання посадовими особами для здійснення службового листування виключно електронних поштових скриньок, розміщених на серверах, які перебувають у доменній зоні GOV.UA або .УКР».

Враховуючи викладене, повідомляємо, що для здійснення службового листування ДПС не використовує адреси електронної пошти зареєстровані в домені «klenba.cz».

Офіційним зареєстрованим доменом ДПС є «tax.gov.ua», а отже всі офіційні адреси електронної пошти ДПС обов’язково мають містити другою частиною назви (після символу «@») доменне ім’я «tax.gov.ua».

Водночас наголошуємо, що існує реальна небезпека зараження персональних комп'ютерів вірусами, що розповсюджуються електронною поштою. Додатки (вкладення) до електронних поштових повідомлень можуть містити віруси та шкідливе програмне забезпечення. Характерною особливістю таких листів є наявність прикріплених файлів .zip або .rаr формату, а також файлів з розширенням .scr, .ехе. Завданням зловмисників є введення в оману користувача для відкриття ним вкладення.

Фішингові листи містять посилання або прикріплений файл з архівом, в якому знаходиться програмне забезпечення для отримання віддаленого доступу до комп’ютерів користувачів.

Рекомендуємо не відкривати вкладення у підозрілих повідомленнях.

При користуванні електронною поштою потрібно дотримуватися особистої кібергігієни. Бути обережними та уважними при відкритті вкладень, навіть якщо вони надійшли від відомих адресатів. Оскільки зловмисники можуть маскувати адресу відправника, не слід відкривати вкладення, отримані засобами електронної пошти, без попереднього підтвердження факту надсилання електронного листа його відправником.

Особливості надання ФОПом – платником єдиного податку в оренду нерухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами) (далі – ГКУ) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації (частина перша ст. 284 ГКУ).

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша ст. 286 ГКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

З огляду на зазначене, доходи платника єдиного податку від надання в оренду нерухомого майна визначаються виходячи з розміру орендної плати, визначеної за погодженням сторін у договорі оренди.

Методика визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253 (далі – Методика № 1253).

Пунктом 3 Методики № 1253, зокрема, визначено, що мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно.

Таким чином, розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди, повинен бути не менший, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.

ПКУ не передбачена відповідальність за встановлення в договорі оренди розміру орендної плати меншого, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена згідно з Методикою № 1253.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги) платник податку, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.

Пунктом 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані, зокрема, про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.

Платнику податку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення щодо участі платника податку в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги (далі – повідомлення) із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції (додаток 8) з використанням електронного кабінету технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України від 22 травня 2003 року № 851- IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05  жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Під час підключення до режиму відеоконференції платник податку зазначає в імені користувача виключно податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта платника податку (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), найменування платника податку – юридичної особи, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця.

При цьому Порядком розгляду скарги не передбачено подання повідомлення про зміну уповноваженої особи для розгляду матеріалів скарги.

Водночас, платник податку може подати заяву про відкликання скарги та в подальшому повторно подати скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків з зазначенням уповноваженої особи яка буде приймати участь для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції.

Туристичний збір: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 6,4 млн гривень

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,4 млн грн туристичного збору. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом минулого року майже на 1,5 млн грн, або на 30,5 відсотків.
Нагадуємо, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

При цьому не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України.

За видобування нафти платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 1,6 млн грн рентної плати

Впродовж трьох кварталів до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування нафти від платників надійшло понад 1,6 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що для покращення ставлення громадськості та платників податків до повноти сплати податків, а також їхнього сприйняття податкового адміністрування затверджено Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД). Вона розрахована на 6 років.

Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.

Податковий календар на 30 жовтня 2024 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

30 жовтня 2024 року, середа, останній день сплати:

- акцизного податку за вересень 2024 року;

- військового збору:

● з нарахованих доходів у вигляді:

 ▪ процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; 

 ▪ процентів на вклади члена кредитної спілки;

● з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2024  року; 

- ПДФО:

● із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за вересень 2024 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

● податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2024 року;

- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень 2024 року;

- єдиного податку платниками четвертої групи за ІІІ квартал 2024 року;

- ПДВ за вересень 2024 року;

- рентної плати за вересень 2024 року:

● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

● за користування радіочастотним ресурсом України;

● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами 

● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Дніпропетровщина: з початку поточного року фізичні особи забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на нерухоме майно

Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло майже 264,8 млн гривень. Сума надходжень у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року виросла на понад 95,2 млн грн, або на 56,2 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш. 

Керівниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернула увагу, що наразі відбуваються зміни у підходах до організації роботи податкової служби. Реалізація Експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі забезпечить зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів. Однією з основних новацій Експериментального проекту є розподіл всіх податкових ризиків за основними видами. На підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найвищі податкові ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Робота з погашення податкового боргу» розміщено матеріал «Судові процедури у справах про банкрутство».

Підрозділ «Акцизний податок» доповнено матеріалом «До уваги платників податків!».

У підрозділі «Питання зупинення реєстрації податкової накладної» розміщено презентацію «Автоматизований моніторинг відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків операцій з товарами, до яких застосовується режим експортного забезпечення».

У підрозділі «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування» можна ознайомитися з матеріалами:

«Форми володіння КІК у розумінні статті 39-2 ПКУ»;

«До уваги платників податків! Відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення».

У підрозділі «Плата за землю» розміщено матеріал «Податкові пільги з плати за землю за забруднені вибухонебезпечними предметами земельні ділянки, розташовані на території, де велися активні бойові дії: правомірність прийняття органами місцевого самоврядування рішень за минулі податкові звітні періоди».  

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить 350 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

Про надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України повідомила, що з метою виконання частини першої пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади», введеного в дію Указом Президента України від 29.04.2021 № 180/2021, та забезпечення використання в роботі центральних органів виконавчої влади Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, а також у зв’язку з прийняттям змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та набранням чинності наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року №1191 (далі – Постанова № 1191) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів» (далі – Постанова № 1330).

Постановою № 1191 передбачено запровадити надання органами місцевого самоврядування інформації щодо ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів до контролюючих органів через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA», додатки 1 – 8 до Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, що були затверджені Постановою № 1330 затверджено у нових редакціях та додано нові додатки: «Перелік пільг із земельного податку, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Перелік пільг із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування», «Ставки орендної плати».

Постанова № 1191 розміщена на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі» у підрозділах:

«Місцеві податки і Плата за землю (у складі податку на майно) / Нормативно-правові акти»;

«Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і Нормативно-правові акти»;

«Місцеві податки / Транспортний податок / Нормативно-правові акти»;

«Місцеві збори / Туристичний збір / Нормативно-правові акти»;

«Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Нормативно-правові акти».

Внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Державна податкова служба України повідомляє, що з метою приведення у відповідність до національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2024 № 431 «Про внесення змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» до додатків 1 та 2 до Декларації внесено зміни.

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, до цього є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, нова форма Декларації набере чинності з 01.01.2025, до цього для визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають застосовувати форму Декларації, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 479/26924 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371) (зі змінами).

Наказ розміщений на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Нормативно-правові акти».

До уваги платників рентної плати!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 257.3 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:

- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини (абзац другий п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).

Разом з цим, абзацами першим, третім і четвертим п. 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Нормами ПКУ (у тому числі п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) не передбачено особливостей щодо не нарахування та несплати рентної плати для суб’єктів господарювання – платників рентної плати зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Платники податків, які стоять на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку) в регіоні, який є територією, тимчасово окупованою збройними формуваннями російської федерації або на якій ведуться бойові дії мають можливість сплатити податки і збори до бюджету на рахунки відкриті в Державній казначейській службі України у розрізі територіально-адміністративних одиниць.

Суб’єкт господарювання, який зареєстрований (взятий на облік) платником рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцем розміщення об’єктів оподаткування (свердловини тощо) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, подає податкову декларацію з рентної плати (далі – Декларація) (у т. ч. якщо суб’єкт господарювання здійснив перереєстрацію на іншу територію України) до:

- контролюючого органу за місцезнаходженням об’єктів оподаткування – в електронному вигляді;

- будь-якого діючого ЦОПу – на паперових носіях. При цьому в рядку 3 «Найменування контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація» Декларації зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника рентної плати (за спеціальне використання води та за користування надрами для видобування корисних копалин), де наявний об’єкт оподаткування.

Рентна плата за спеціальне використання води та рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин сплачується до бюджету територіальної громади, до якої входять населені пункти, де розміщені об’єкти оподаткування.

Разом з тим, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання Декларації та сплати рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

За яким кодом класифікації доходів бюджету платники сплачують штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (далі – БКУ).

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до БКУ (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).

Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України (п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Пунктом 131.3 ст. 131 ПКУ визначено, що суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Згідно з п. 113.7 ст. 113 ПКУ у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (абзац перший п. 58.2 ст. 58 ПКУ).

У п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (із змінами), наведено перелік форм за якими структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення.

Встановлені форми податкових повідомлень-рішень містять інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій та/або пені.

Отже, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, які зазначаються у відповідному податковому повідомленні-рішенні, за якими здійснюється зарахування відповідних податків та зборів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:

11010500 – «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Таким чином, при сплаті штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, у платіжному документі зазначається код класифікації доходів бюджету «11010500».

Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Яка відповідальність передбачена для постачальника за порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну (ПН) в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, одним з яких є порядковий номер податкової накладної.

Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення (не повинен містити літер чи інших символів) та складається з двох частин:

- у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;

- у другій частині (після знака дробу) проставляється код, що передбачає складання податкової накладної оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції, або код, що передбачає здійснення операцій з постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, або код, що передбачає здійснення платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів.

У першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником ПДВ у довільних формі та порядку.

Не допускається складання платником податку на додану вартість за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Порядковий номер податкової накладної не може починатись на «0».

Отже, порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням Порядку № 1307. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.

За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 75,1 млн грн рентної плати

Впродовж січня – вересня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платник рентної плати за видобування кам’яного вугілля спрямували понад 75,1 млн гривень. Надходження виросли на понад 1, 8 млн грн, темп росту – 102,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від юридичних осіб надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 26,1 млн гривень

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 26,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Понад 26,4 млрд грн єдиного внеску – надходження до державних цільових фондів від роботодавців Дніпропетровщини

З початку поточного року до державних цільових фондів платники Дніпропетровщини спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками січня – вересня 2023 року.

Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінну сплату податків та звернула увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС.

Метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.

Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України

Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи

Мета запровадження: 

- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків 

- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків 

- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) 

- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику 

Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи 

Основні види ризиків: 

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків; 

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі; 

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу; 

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно). 

Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики: 

- проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;

- реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу. 

Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв...

Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, або при додаванні таких напоїв у каву, чай, шоколад?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до УКТ ЗЕД шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава – 0901, чай – 0902 та не є підакцизними.

Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів.

Таким чином, суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною.

За які земельні ділянки юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною другою ст. 22 ЗКУ встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Частинами другою та четвертою ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Зокрема, юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи.

При цьому відповідно до абзаців першого-третього п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Перелік територій), та які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди юридичних осіб.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до Переліку територій.

Крім того, ст. 283 прим. 1 ПКУ передбачено особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Підвищення рівня сервісу консультування платників – один із заходів впровадження Національної стратегії доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підвищення рівня сервісу консультування платників податків податковим органом, у тому числі за категоріями уваги, є одним із заходів впровадження Національної стратегії доходів.

Центри обслуговування платників створені безпосередньо при державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

Основними завданнями ЦОП є:

надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктів звернень;

приймання податкової та іншої звітності;

інформування суб’єктів звернень про порядок надання адміністративних послуг, впроваджені електронні сервіси ДПС.

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на сьогодні незалежно від місця обліку платника податків адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС, забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.

Анулювання реєстрації платника ПДВ: в яких рядках декларації з ПДВ відображаються операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки.

Пунктом 3 розд. V Порядку № 21 передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (далі – Додаток 1).

Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації. При цьому, якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості про них зазначаються у таблиці 1.1 Додатка 1.

Надходження від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – понад 1,0 млн гривень

Упродовж січня – вересня поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України надійшло понад 1,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата) встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати.

Поряд з цим, до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються вищезазначені коефіцієнти.

Понад 1,5 млрд грн рентної плати спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровської області

Протягом дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млрд гривень. Надходження виросли порівняно з січнем – вереснем 2023 року на понад 780,4 млн грн, темп росту – 202,2 відсотки.
Нагадуємо, що 30.10.2024 – останній день сплати за вересень 2024 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Дніпропетровщина: внесок платників податку на прибуток підприємств до місцевих бюджетів – понад 493,0 млн гривень

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на прибуток підприємств надійшло понад 493,0 млн гривень. У порівнянні з трьома кварталами минулого року надходження збільшились майже на 156,9 млн грн, або на 46,7 відсотків. Отже, з початку поточного року спостерігається позитивна динаміка надходжень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця обласної податкової зауважила, що підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджетів, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків – пріоритет у роботі податкової служби. Національна стратегії доходів, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р – це впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів. 

«Метою запровадження Національної стратегії доходів є, зокрема збільшення рівня податкових надходжень, у тому числі за рахунок добровільної сплати. Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів!» – зазначила Наталя Федаш.

Інформаційна підтримка територіальних громад на часі

Подія_дня

Cпівпраця_ТГ

  Наповнення місцевих бюджетів – спільне завдання податкової служби та територіальних громад. Ефективна взаємодія тут необхідна.

Вже більше року працює інформаційний онлайн майданчик, де податківці разом з керівниками Департаменту фінансів Дніпропетровської ОДА та представниками територіальних громад області можуть оперативно та плідно співпрацювати.

Сьогодні  відбулась чергова зустріч. У центрі уваги основні джерела доходів місцевих бюджетів – плата за землю, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, погашення податкового боргу.

Зупинилися і на пріоритетних напрямках діяльності податкової служби – запровадження Національної стратегії доходів до 2030 року та Експериментального проекту  щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), інформаційних ресурсах податкової служби Дніпропетровщини.

До уваги платників податків! Відповідальність за недотримання вимог законодавства щодо надання звітності з трансфертного ціноутворення

Державна податкова служба України з метою дотримання платниками податків вимог щодо подання звітності з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) звертає увагу на те, що статтею 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено відповідальність за неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції (далі – КО), документації з ТЦ, глобальної документації з ТЦ (майстер - файлу), звіту у розрізі країн міжнародних груп компаній (далі – МГК), повідомлення МГК, не включення всієї інформації до поданого звіту про КО, звіту в розрізі країн МГК, надання недостовірної інформації в повідомленні про участь у МГК та у звіті в розрізі країн МГК.

З більш детальною інформацією щодо умов застосування та розмірів штрафних санкцій, встановлених за недотримання вимог статті 39 Кодексу, можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/transfertne-tsinoutvorennya-ta-mijnarodne-opodatkuvannya/transfertne-tsinoutvorennya/79168.html.

Фізична особа – іноземець має посвідку на тимчасове проживання в Україні: чи має така особа право на податкову знижку за навчання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється нормами пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно якої фізична особа-резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Також, достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до частини першої ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є підстави, встановлені Законом України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (із змінами) (далі – Закон № 3773).

Статтею 5 Закону № 3773 визначено, що іноземці та особи без громадянства отримують посвідку на тимчасове (постійне) проживання.

Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону (частина 1 ст. 16 Закону № 3773).

Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України (частина 2 ст. 16 Закону № 3773).

Частиною 1 ст. 12 Закону України від 05 листопада 2009 року № 1710-VI «Про прикордонний контроль» (із змінами) встановлено, що відмітка про перетинання державного кордону проставляється у паспортних документах іноземців, осіб без громадянства; імміграційних картках іноземців, осіб без громадянства, якщо в їх паспортних документах не передбачено сторінок для відміток про перетинання державного кордону та інших документах у випадках, передбачених законодавством.

У випадках коли при перетині державного кордону України зазначені відмітки у паспортних документах іноземців не проставляються, підтвердженням періоду перебування на території України іноземця має бути довідка, видана йому органами прикордонної служби.

Крім того, відповідно до п. 12 частини першої ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-ІХ (із змінами) (далі – Закон № 1871) реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) (частина перша ст. 4 Закону № 1871).

Загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи визначені ст. 5 Закону № 1871.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (частина перша ст. 5 Закону № 1871).

Отже, документами, які підтверджують перебування фізичної особи – нерезидента на митній території України понад 183 календарних днів є паспортний документ та/або імміграційна картка, довідка з прикордонної служби, а також документи, на підставі яких він тимчасово (постійно) проживає в Україні та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового (постійного) проживання в Україні.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Згідно з пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом (абзац перший пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Враховуючи викладене, фізична особа – іноземець – платник податку на доходи фізичних осіб, який відповідно до вимог пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу підпадає під визначення податкового резидента України, має право на податкову знижку відповідно до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу.

До уваги платників податку на додану вартість!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 28.09.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19 серпня 2024 року № 404 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2023 року № 535», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2024 за № 1349/42694, який опубліковано в Офіційному віснику України від 27.09.2024 № 83 (далі – наказ Мінфіну № 404).

Наказом Мінфіну № 404 внесено технічні правки до форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, (далі – Повідомлення) та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України.

Водночас звертаємо увагу, що взаємодія банків та ДПС щодо подання Повідомлення, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 (зі змінами), буде здійснюватися після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про запровадження режиму експортного забезпечення (наразі не запроваджений).

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи користувачів КНЕДП ДПС та переліком документів, необхідних для отримання ЕДП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) можна отримати на вебсайті КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту КНЕДП ДПС (https://ca.tax.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Чи вважається порушенням відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 27 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), касир вимагає пред’явити паспорт/е-паспорт або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам установи/підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень – словами, копійок – цифрами). Одержувачі пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.

Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Разом з тим, п.п. 3 п. 58 розд. VI Положення № 148 визначено, що контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий п. 27 розд. III Положення № 148), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Враховуючи зазначене, відсутність підпису одержувача у видаткових касових ордерах або видаткових відомостях є порушенням вимог п. 27 розд. III Положення № 148.

Водночас, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання більш детального роз’яснення з порушеного питання.

Що є об’єктом оподаткування військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

До уваги користувачів радіочастотного спектру (радіочастотного ресурсу) України!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Державна податкова служба України повідомила.

Законом України від 21.05.2024 № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України» (далі – Закон), були внесені зміни, зокрема, до статей 54 та 70 Закону України «Про електронні комунікації» щодо підстав анулювання ліцензій на користування радіочастотним спектром та присвоєнь радіочастот.

На виконання, зокрема Закону було розроблено Порядок надання Державною податковою службою України інформації про несплату або сплату не в повному обсязі рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України до Державного бюджету України, який затверджено постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (далі – НКЕК) від 28.08.2024 № 448, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.09.2024 за № 1385/42730 (далі – Порядок).

Порядок набрав чинності 11 жовтня 2024 року.

За користування надрами платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 77,2 млн грн рентної плати

Впродовж трьох кварталів 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надходження рентної плати за користування надрами склали понад 77,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/79121.html платники мають можливість ознайомитись з постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».

Майже 5,1 млн грн – надходження збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від ФОПів

У січні – вересні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – підприємців (ФОП) надійшло майже 5,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, що на 736,2 тис. грн, або майже на 17,0 відс., більше ніж у січні – вересні минулого року.

Нагадуємо, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа кого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали від платників понад 4,3 млрд гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 4,3 млрд гривень. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 950,6 млн грн, або майже на 28 відсотків, у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року.

Очільниця податкової служби регіону висловила вдячність платникам за своєчасно сплачені до бюджетів податки та акцентувала, що наразі у фокусі уваги податкової служби удосконалення процедур податкового адміністрування. 

«З метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС запроваджено Національну стратегію доходів (НСД). Реалізація заходів НСД сприятиме економічному зростанню через зменшення нерівності та неефективності, зокрема в адмініструванні доходів. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу», – зазначила Наталя Федаш.

Комунікаційна податкова платформа: про порядок отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами

Комунікаційна_податкова_платформа

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.

Розглянули порядок отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі - Ліцензії), а саме: умови (підстави) отримання адміністративної послуги; перелік необхідних документів, порядок та спосіб їх подання для отримання Ліцензій; розмір та порядок внесення плати; строки надання адміністративної послуги та способи отримання.

Ознайомили з основними аспектами Національної стратегії доходів до 2030 року, у рамках інформаційної кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами.

Проінформували, що наразі органами Державної податкової служби України (ДПС) також проводиться інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо запровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС.

Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова». 

Комунікація з платниками триває!

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

« повернутися