Новини від ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 11 жовтня

Дата: 11.10.2024 10:40

Кількість переглядів: 183

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Зміни у класифікації доходів бюджету: відкриття Казначейством бюджетних рахунків та реквізити таких рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Інформація про відкриті Державною казначейською службою України (Казначейство) бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Чи оподатковується ПДФО сума коштів, яка виплачується юридичною особою – боржником згідно договору про відступлення (переуступку) права вимоги на користь фізичної особи – нового кредитора?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються податковим кодексом України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлена у розмірі 18 відс. (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ.

Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включається уся сума коштів, яка отримана нею від юридичної особи за договором про відступлення права вимоги та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

У зв’язку з уточненням показників податкової звітності платником надміру сплачена сума ПДВ: чи можливо її повернути на рахунок в СЕА ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями) крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ встановлено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Згідно з п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ розрахунки з бюджетом в СЕА ПДВ здійснюються з відповідних рахунків, відкритих платникам податку в СЕА ПДВ (далі – електронні рахунки).

На електронний рахунок зараховуються кошти, зокрема, з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ (п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, платник податку може повернути надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності, на електронний рахунок, якщо така сума зарахована до бюджету з електронного рахунку.

Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі онлайн?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 1 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

ПРРО не може працювати в режимі офлайн після спливу встановлених граничних строків застосування такого режиму суб’єктом господарювання (не більше ніж 36 годин підряд та 168 годин протягом календарного місяця), без наявного невикористаного Діапазону, а також за наявності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розд. V Порядку № 317).

Абзацом третім п.п. 3 розд. V Порядку № 317 передбачено, що програмне рішення ПРРО під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль щодо дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).

Чи додається ПДВ до ціни товарів/послуг при здійсненні їх поставки платником ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ПДВ становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

База оподаткування ПДВ визначається відповідно до статей 188 – 192 ПКУ.

Частина чистого прибутку: понад 15,00 млн грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини

З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 15,0 млн грн частини чистого прибутку.

Звертаємо увагу, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.

Дніпропетровщина: в центрах обслуговування платників з початку року податківцями надано понад 252 тисячі адміністративних послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.10.2024 адміністративні послуги надаються у 33 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

В сьогоднішніх реаліях ЦОПи при ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративних послуг, 55 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – вересня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 269 441 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 26 744 звернення більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 116 252 звернення, або 43,1 відс. від загальної кількості, та на 14 011 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Протягом дев’яти місяців п. р. платниками податків отримано 252 431 адміністративну послугу, що на 20 346 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 102 104 адміністративні послуги, або 40,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12 388 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.

З початку року здійснено 1 900 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 680 адресних виїздів до мало мобільної групи населення та 1 113 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.10.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 6 266 адміністративних послуг, в тому числі 1 255 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 21 562 інших послуг.

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 9 739 громадян, якими отримано 2 719 адміністративних послуг та 11 648 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, у тому числі актуальним питанням сьогодення, а саме: Деклараційна кампанії 2024, популяризації електронних сервісів ДПС, зокрема, Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова», щодо нарахування та сплати земельного податку та щодо порядку визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб, платників податків, власників земельних ділянок тощо.

Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 20 006 примірників друкованої продукції за податковою тематикою.

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Плата за землю» розміщено матеріал «Як подається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якщо податкова декларація з плати за землю подається в електронному вигляді».

Підрозділ «Реєстрація та облік юридичних осіб та самозайнятих фізичних осіб» доповнено матеріалами:

«Процедура взяття на облік договорів про спільну діяльність»;

«Зміни у порядку взяття на облік/внесення змін/зняття з обліку відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав».

У підрозділі «Сплата податків та єдиного внеску, повернення платежів з бюджету» розміщено матеріал «Особливості застосування платниками кодів видів пільг в процесі декларування окремих податків».

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 340 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

За видобування залізних руд до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників понад 1,3 млрд грн рентної плати

Протягом трьох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,3 млрд гривень. Це на 792,7 млн грн більше ніж у січні – вересні 2023 року, темп росту – 254,0 відсотки.

Нагадуємо, що 212.10.2024 – останні й день подання податкової декларації з рентної плати за вересень 2024 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнобовʼязкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Співробітниками підрозділів фактичних перевірок територіальних органів ДПС протягом 2024 року встановлені та передані до Державної служби з питань праці України відомості про понад 8,5 тис. фактів використання роботодавцями найманої праці без оформлення трудових відносин.

За порушення законодавства про працю територіальними органами Держпраці таким суб’єктам господарювання винесені постанови про накладення штрафу на суму близько 43,6 млн гривень.

Загальний фонд держбюджету з початку року отримав від платників Дніпропетровщини понад 4,0 млрд грн податку на прибуток підприємств

У січні – вересні 2024 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло понад 4,0 млрд грн податку на прибуток підприємств. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження з початку року мають позитивну динаміку: у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились майже на 1,5 млрд грн, або майже на 59,0 відсотків.

«Такі показники надходжень податку на прибуток підприємств – це результат ефективної роботи та відповідального ставлення платників до сплати податків, – зазначила очільниця податковій служби області. 

Дякуємо платникам за працю і своєчасне наповнення бюджетів!

Ефективний діалог з суспільством

Податківці Дніпропетровщини завжди готові надати інформаційну підтримку платникам, зокрема благодійним і волонтерським організаціям, які наразі відіграють вагому роль в акумуляції різних ресурсів, спрямованих на допомогу населенню. 

За зверненням на комунікаційну податкову платформу Благодійної організації «Благодійного фонду «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» 08.10.2024 проведено семінар за участі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Обговорили найактуальніші на сьогодні питання: реєстрація та перереєстрація бізнесу, особливості оподаткування земельних ділянок, розташованих на окупованих територіях, пільги для внутрішньо переміщених осіб, джерела інформування податкової служби. Акцентовано увагу на основних аспектах впровадження Національної стратегії доходів до 2030 року, направлену на підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури у суспільстві, а також на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства). 

Формат заходу – відкритий діалог. Учасники семінару отримали фахові відповіді на питання та корисні візуальні матеріали стосовно інформаційних джерел податкової служби регіону. Саме такі заходи дають змогу платникам оперативно вирішувати актуальні питання та бути обізнаними у сфері оподаткування.

Зворотній зв’язок – подяка від учасників заходу за конструктивну допомогу, оперативність, відкритість та плідну співпрацю.

Працюємо. Допомагаємо. Перемагаємо!

Листуйтеся з податковою через ЕК – це швидко та зручно!

Для надсилання листів (запитів, звернень тощо) (далі – Лист) в електронному вигляді до контролюючих органів платник може скористатись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (ЕК) (https://cabinet.tax.gov.ua ) .

Алгоритм направлення Листів.

Крок 1

Увійти до приватної частини ЕК та вибрати меню «Листування з ДПС».

Крок 2

Сформувати Лист:

- обрати: регіон, в якому знаходиться контролюючий орган, контролюючий орган, тип документа, тематику звернення;

- заповнити короткий зміст Листа.

Крок 3

Завантажити Лист (прикріпити файл у форматі pdf розміром до 5 МБ).

Крок 4

Натиснути «Зберегти».

Крок 5

Підписати Лист за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). 

Крок 6

Натиснути «Відправити»

Інформація щодо отримання та реєстрації Листів міститься у режимі «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Інформація щодо відправлених Листів – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Для здійснення листування з контролюючими органами через ЕК платнику необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документи через ЕК за формою:

- J1391602 – для юридичних осіб,

- F1391602 – для фізичних осіб.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали таку заяву, здійснюється шляхом надіслання документа в ЕК з одночасним надісланням платнику на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в ЕК.

Зміни, внесені наказом МФУ № 296: форми звітів № 1-ВП і № 1-ОП, порядки їх заповнення, коди, одиниці виміру та види продукції/товару

Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує суб’єктів господарювання (далі – СГ) – виробників та оптових продавців спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про наступне.

З 01.10.2024 зазначеним СГ необхідно подавати звітність за формами та у порядку, встановленими наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 «Про затвердження форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару», зареєстрованим у Мін’юсті 04.07.2024 за № 1011/42356 (зі змінами) (наказ МФУ № 296).

Інформаційний лист № 6/2024: ДПС впроваджує Експериментальний проект

Інформаційний лист № 6/2024 присвячено питанням, які можуть виникнути у платників податків при впровадженні в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 31.07.2024.

У листі ви дізнаєтеся основні новації Експериментального проекту, порядок його реалізації тощо.

Порядок повернення коштів єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (із змінами) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів. 

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі) , також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Подання ФОПом – платником єдиного податку податкової декларації за допомогою Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394) із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2022 № 438 (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

- за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:

Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134106;

Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134206;

- за ідентифікатором форми F0103308 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:

Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133108;

Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133208.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103406/F0103308» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».

При цьому в відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Які додатки подаються разом зі звітною новою або уточнюючою податковою декларацією з рентної плати у разі виправлення показників в окремих додатках та/або якщо деякі додатки не були подані разом зі звітною декларацією?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Пунктом 257.3 ст. 257 ПКУ встановлено, що платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:

- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

- з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр (п.п. 257.3.2 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

- з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки (п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);

- з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації (п.п. 257.3.6 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.

У разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної Декларації суб’єктом господарювання подається:

- до настання граничного терміну подання звітної Декларації – звітна нова Декларація разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єкта оподаткування;

- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнююча Декларація разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.

При цьому, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року    № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, ст. 35 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Пунктом 2 частини двадцять четвертої розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 установлено, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно зі ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального.

У Декларації зазначаються такі відомості:

- про суб’єкта господарювання:

для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;

для фізичних осіб - підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва;

загальна місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Декларація складається у довільній формі та подається в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Декларація подається до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві) за місцем здійснення зберігання пального.

Чи нараховується та сплачується плата за землю за земельні ділянки (земельні частки (паї)), на яких розташовані (наявні) фортифікаційні споруди?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Використання земельних ділянок для створення фортифікаційних споруд призводить до деградації їх поверхонь, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням, а отже припиняється чи обмежується їх господарське використання у порядку, передбаченому законодавством.

За такі земельні ділянки Податковим кодексом України від (далі – ПКУ) передбачений спеціальний порядок справляння плати за землю. За земельні ділянки, на яких наявні фортифікаційні споруди, такий порядок визначений положеннями Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року.

Зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнено п.п. 69.14, яким передбачено, що тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата)) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (абзац перший п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, доповнено порядок справляння плати за землю у період дії воєнного стану в України, а саме не сплачується земельний податок за земельні ділянки, що перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Земельним законодавством передбачено, що консервації підлягають деградовані земельні ділянки, визначені ст. 51 Закону України від 19 червня 2003 року № 962-ІV «Про охорону земель» (далі – Закон № 962) (частина перша ст. 172 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ)).

Внесеними змінами Законом № 3050 до ст. 51 Закону № 962 доповнено перелік земель, які підлягають консервації, зокрема додані землі, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди.

Згідно з частинами дев’ятою – одинадцятою ст. 51 Закону № 962 консервація земель здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою:

- щодо земель державної та комунальної власності – за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які відповідно до ст. 122 ЗКУ приймають рішення про передачу земельних ділянок у власність чи користування;

- щодо земель приватної власності – за заявою власника такої земельної ділянки.

Разом з цим, особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, встановлені ст. 283 прим. 1 ПКУ, згідно з положеннями якої підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ є дані Державного земельного кадастру.

За такі земельні ділянки земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, не нараховується та не сплачується за період:

а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, у якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

б) у частині земель приватної власності – з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.

Нарахування земельного податку відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому завершено заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.

Щодо орендної плати, то не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки на строк, визначений цим робочим проектом (абзац другий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).

При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання (абзац восьмий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).

Таким чином, за період з 01.03.2022 до 05.05.2023 (до дати набрання чинності Закону № 3050) не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), які були визначені обласними військовими адміністраціями як такі, на яких наявні фортифікаційні споруди.

З 06 травня 2023 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, що перебувають у консервації (тобто на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди), на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельних ділянок, а також відомостей/даних Державного земельного кадастру.

Платники Дніпропетровщини за використання рибних ресурсів поповнили рентною платою місцеві бюджети на понад 5,3 млн гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за використання рибних ресурсів надійшло понад 5,3 млн гривень. Це на понад 4,3 млн грн більше минулорічного показника відповідного періоду. Темп росту склав 559,0 відсотків.

Нагадуємо, що рентна плата – загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Понад 10,8 млн грн спрямували платники туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Впродовж дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників туристичного збору надійшло понад 10,8 млн гривень. Порівняно з січнем – вереснем 2023 року сума надходжень збільшилась на понад 1,6 млн грн, або на 17,7 відсотків.

Нагадуємо, що з метою застосування п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України:

- внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;

- в’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Триває співпраця ДПС та МВФ у напрямі податкового адміністрування

Розпочала роботу чергова місія Податково-бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду, участь у якій беруть представники Міністерства фінансів та Державної податкової служби України.

Під час заходів планується розглянути виконання заходів НСД щодо IT-інтеграції, впровадження CRM у ДПС, а також надання технічних консультацій щодо удосконалення податкового аудиту та інструментів управління реформами.

До опрацювання під час роботи місії заплановані також питання прогресу у проведенні реформ у контексті впровадження Національної стратегії доходів до 2030 року та за підсумками роботи попередніх місій МВФ.

Фізична особа – резидент отримала іноземні доходи, з яких податки за межами України не сплачувались: який документ подається до контролюючого органу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст.163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Під доходами отриманими з джерел за межами України слід розуміти будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Порядок оподаткування іноземних доходів визначений п. 170.11 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, визначених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Абзацом першим п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами ПКУ таке подання є обов’язковим.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.

Так, згідно з пп. 12 розд. ІІІ Інструкції доходи, отримані з джерел за межами України відображаються у рядку 10.10 податкової декларації.

Доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

У графі 3 рядка 10.10 вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 ПКУ;

- у графі 6 рядка 10.10 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ;

- у графі 7 рядка 10.10 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Відповідно до абзацу другого пп. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації.

Такими документами можуть бути: виписки з рахунків банків, трудовий договір з іноземною компанією, довідка іноземної компанії про суми нарахованої заробітної плати (за наявності), інвойси, договори купівлі-продажу майна, розташованого за межами України, податкова декларація з відміткою контролюючого органу іноземної держави про отримання доходів (з перекладом на українську мову, окрім англійської) тощо.

Військовий збір: понад 1,8 млрд грн - внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету з початку року

Протягом січня – вересня поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд грн військового збору. Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 124,8 млн грн, темп росту – 107,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як підкреслила очільниця обласної податкової, легалізація трудових відносин сприяє своєчасній сплаті, зокрема військового збору. 

«Наразі сумлінна сплата податків і зборів – це значний внесок у підтримку не тільки економіки, а й наших Збройних Сил України. Висловлюю щиру вдячність нашим платникам за своєчасне наповнення бюджетів!» - зазначила Наталя Федаш. 

ДПС проводить активні заходи щодо виявлення порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів та наданні послуг

Державна податкова служба України в межах функціональних повноважень постійно здійснює аналіз діяльності платників податків у різних сферах господарювання та проводить активні заходи податкового контролю в частині виявлення порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів (наданні послуг).

Так, завдяки взаємодії з сервісними центрами МВС, було проаналізовано інформацію щодо кількості осіб, які проходили підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації водіїв та внесені акредитованими суб’єктами господарювання до Єдиного державного реєстру МВС.

За результатами аналізу отриманої інформації щодо кількості осіб, які пройшли навчання і були допущені до екзаменів та порівнянні її із задекларованими сумами доходу суб’єктів господарювання з вартістю такого навчання в розрізі категорій виявлено, що фактичні обсяги задекларованих розрахунків і доходу значно менші від кількісного математичного співставлення учнів та вартості навчання. Зазначене прямо вказує на високу ймовірність проведення розрахунків у готівковій формі без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та/або отримання оплати за навчання в безготівковій формі з використанням реквізитів третіх осіб.

На підставі викладеного, головними управліннями ДПС у регіонах протягом серпня – вересня 2024 року здійснено контрольно-перевірочні заходи відносно суб’єктів господарювання, які надають послуги навчання з підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації водіїв транспортних послуг та у яких були виявлені наведені недоліки.

Під час проведення фактичних перевірок встановлено факти здійснення розрахунків без застосування РРО/ПРРО, повідомлення органів ДПС не про всі об’єкти оподаткування, через які провадиться діяльність, ненадання в повному обсязі документів, які належать до предмету перевірки, використання праці найманих осіб, без оформлення з ними трудових відносин.

Складено акти перевірок, якими зафіксовано порушення на загальну суму 5,23 млн гривень. 

ДПС вкотре наголошує, що дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при здійсненні господарської діяльності, а також офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – це  позитивна репутація платника податків та гарантоване уникнення штрафних (фінансових) санкцій.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів!

Державна податкова служба України повідомляє, що з метою контролю розрахунків за товари (послуги) на території України податковий аудит ДПС на постійній основі здійснює моніторинг та аналіз інформації з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО).

Так, використовуючи дані з СОД РРО ДПС виявлено окремих суб’єктів господарювання, що здійснювали продаж «iPhone 16» за значно заниженою ціною.

Слід зауважити, що згідно інформації в медіа, компанія Apple 09 вересня 2024 року презентувала нову лінійку «iPhone 16», продаж яких повинен був розпочатися з 20 вересня 2024 року за ціною реалізації приблизно від 1000 доларів.

Як окремий приклад, ДПС виявлено суб’єкта господарювання, який 30 вересня 2024 року на території Івано – Франківської області здійснив продаж «iPhone 16 Pro Max 8GB/512gb Black Titanium» за готівкові кошти у сумі 9073,00 грн.

Таким чином, зазначене свідчить, що такі суб’єкти господарювання значно занижують обсяг проведених розрахункових операцій через РРО/ПРРО шляхом непроведення розрахункової операції на повну суму покупки товару, зменшують обсяг отриманих доходів та, як наслідок, ухиляються від сплати відповідних податків та зборів у повному обсязі.

Враховуючи викладене, за результатами такого аналізу та додаткового аналізу ризиків діяльності платників податків, територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС невідкладно вживаються заходи податкового контролю відносно таких суб’єктів господарювання.

Питання – відповіді щодо особливостей заповнення ПН/РК при здійсненні операцій з постачання окремих видів товарів з 01.10.2024

Питання 1:

Чи повинен платник податку з 01.10.2024 до дати запровадження режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) у графі 4 «Умовне позначення (українське) одиниці виміру товару/послуги» табличної частини податкової накладної (далі – ПН), складеної на постачання товарів, визначених абзацом другим статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – окремі види товарів), вказувати виключно «кг»?

Відповідь: 

Вказана вимога почне застосовуватись з моменту запровадження РЕЗ.

До дати запровадження РЕЗ у табличній частині ПН вказується одиниця виміру товару, зазначена в митній декларації (далі – МД).

Наприклад, якщо у МД зазначена одиниця виміру товару «тонна», у графі 4 табличної частини ПН має бути вказано умовне позначення такої одиниці виміру «т».

Питання 2:

Як заповнюється графа 3.2.2 «Власна сільськогосподарська продукція7» розділу Б табличної частини ПН, що подається на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) починаючи з 01.10.2024, складеної сільгоспвиробником на постачання окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією?

Відповідь:

Позначка «Х»  у графі 3.2.2 розділу Б табличної частини ПН до моменту запровадження РЕЗ не проставляється.

Зазначена графа ПН заповнюватиметься після запровадження РЕЗ та виключно у ПН, складених сільгоспвиробником на постачання окремих видів товарів.

Питання 3:

Яким чином заповнюється інформація про дату та номер договору (контракту) та МД у верхній табличній частині ПН?

Чи повинна така інформація вказуватись виключно за операціями з експорту окремих видів товарів чи по всім експортним операціям?

Відповідь:

З 01.10.2024 при складанні ПН за операціями з експорту будь-яких видів товарів у верхній лівій її частині повинна заповнюватись інформація про дату та номер зовнішньоекономічного договору (контракту) та МД.

Такі ПН реєструються в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ (ПН, складені з 1 по 15 календарний день (включно) місяця – до 5 календарного дня (включно) наступного місяця, а ПН, складені з 16 по останній день (включно) місяця, – до 18 календарного дня (включно) наступного місяця).

При цьому на товари, вивезення яких здійснюється по кількох МД, не може бути складена одна ПН.

Наприклад, якщо на операцію з вивезення товару № 1 складено МД № 4, а на вивезення товарів № 2 та № 3 – МД № 5, то в одній ПН має бути відображено товар № 1 та вказано дату і номер МД № 4, а в іншій ПН має бути вказано товари № 2 та № 3 та дата і номер МД № 5 (разом з тим, платник може також скласти окремі ПН на товар № 2 і на товар № 3, і в кожній з них вказати дату і номер МД № 5). Але складання однієї ПН на операцію з вивезення товару № 1 (МД № 4, та товарів № 2 та № 3 (МД № 5) неможливе.

Питання 4:

Як заповнюється інформація про дату та номер договору (контракту) та МД у верхній табличній частині ПН, якщо ПН була складена до 01.10.2024, а розрахунок коригування (далі – РК) до неї складається після 01.10.2024?

Відповідь:

У РК, який подається на реєстрацію з 01.10.2024, та який складено до ПН, зареєстрованої в ЄРПН:

до 01.10.2024 ‒ рядки «договір (контракт)» та «митна декларація» графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» заповненню не підлягають;

з 01.10.2024 ‒ рядки «договір (контракт)» та «митна декларація» графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» підлягають обов’язковому заповненню.

Закон України № 3706: змінено граничний розмір орендної плати за земельну ділянку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

З 01.07.2024 набав чинність Закон України від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (Закон України № 3706).

Цим Законом України пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнений новим підпунктом 288.5.6, згідно з яким розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до статті 1201 Земельного кодексу України, – не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.

При цьому з ПКУ виключений пункт 288.6 статті 288, відповідно до якого плата за суборенду земельних ділянок не могла перевищувати орендної плати.

Екологічний податок: виправлення в уточнюючій Декларації помилок, виявлених у раніше поданої Декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) визначено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації екологічного податку (Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами.

Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.

Якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати Декларацію з позначкою «уточнююча» та додаток(и) до неї з позначкою «уточнюючий».

За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі Декларації з позначкою «уточнююча». Декларація з позначкою «уточнююча» подається разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.

У Декларації та додатку(ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі подання Декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а у разі подання Декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники Декларації та додатків зазначаються у гривнях з копійками.

Зокрема, в уточнюючій Декларації та додатку(ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7 (сума цих рядків) додатків 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2 Декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7 (сума цих рядків) додатків 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2 Декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7 (сума цих рядків) додатків 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2 Декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7 (сума цих рядків) додатків 4, 5, 6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2 Декларації відповідно.

До інтегрованої картки платника із додатків переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:

- рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується;

- рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується;

- рядку 7 – сума штрафу.

Водночас, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року      № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Наказ МФУ № 400: змінені форми податкових накладних та податкової звітності з ПДВ, порядки їх заповнення і подання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

З 01.10.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (МФУ) від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 серпня 2024 року за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (наказ МФУ № 400).

Наказом МФУ № 400 викладено у новій редакції, зокрема:

- форму податкової накладної (ПН) та внесено зміни до Порядку її заповнення, затверджених наказом МФУ від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267;

- форми податкової звітності з податку на додану вартість (ПДВ) та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом МФУ від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289.

У зв’язку з внесенням змін передбачено, зокрема:

у податковій накладній:

- зазначення інформації про договір (контракт), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та реквізитів митної декларації за такою операцією;

- проставлення ознаки «власна сільськогосподарська продукція» у разі складання ПН за операцією з постачання на митній території України та/або вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, які є власною сільськогосподарською продукцією у розумінні підпункту 14.1.33¹ пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, що класифікується за кодом УКТ ЗЕД, до якого застосовано режим експортного забезпечення;

у декларації з ПДВ та додатках до неї:

- доповнення новими рядками (2.3.1 – 2.3.3, 7.2.1 – 7.2.3), в яких відображаються операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та інформація про коригування показників за такими операціями;

- скорочення кількості додатків до декларації з ПДВ за рахунок об’єднання додатків 2 та 3 у додаток 2.

Застосування форм, викладених наказом МФУ № 400 у новій редакції, починається з:

- 01 жовтня 2024 року – для ПН та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників (далі – РК) до ПН, які з вказаного періоду платники направляють на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і ПН та РК до таких накладних, які складені до 01 жовтня 2024 року та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

- 01 листопада 2024 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Яким чином отримати РНОКПП, якщо в паспорті у формі картки внесено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Якщо особа перебуває на обліку в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за номером паспорта громадянина України у формі картки (до паспорта внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за номером паспорта) та змінила свої релігійні переконання та хоче отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків (PHOKПП), така реєстрація у ДРФО за PHOKПП можлива після анулювання відмітки в паспорті громадянина України у формі картки.

Анулювати відмітку можливо шляхом обміну паспорта із записом «відмова» на новий паспорт, в якому залишене не заповненим поле PHOKПП/RNTRC.

Реєстрація в ДРФО за PHOKПП здійснюється за новим паспортом громадянина України у формі картки, у якому не проставлено слово «відмова».

Більш докладну відповідь можна отримати за посиланням:

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40775

Зміни та доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що станом на 30.09.2024 внесені зміни та доповнення (версія 1.32.10.0) до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», а саме.

Додано нові версії документів:

Відповідно до змін, які внесені наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 року № 400:

- F/J 1201016 – Податкова накладна;

- F/J 1201116 – Додаток 1 до податкової накладної;

- F/J 1201216 – Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Додаток 2 до податкової накладної.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 11.07.2024№ 339:

- F/J 0206409 – Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Форма № 1-ВП;

- F/J 0206509 – Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Форма № 1-ОП.

З метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами:

- F/J 1415502 – Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру. Форма № 34-ОПП.

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1072 та від 09 жовтня 2020 року № 942:

- F/J 0299103 – Інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою);

- F/J 0299203 – Інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою) в рамках проведення операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, що придбаваються за кошти міжнародної технічної допомоги у пільговому режимі оподаткування.

З метою забезпечення приймання та обробки заяв щодо внесення змін до Реєстру волонтерів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2024 № 290:

- F1308303 – Заява про включення / внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Форма № 1-РВ;

- F1308402 – Заява про виключення з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Форма № 3-РВ;

- F1408502 – Рішення про виключення з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Форма № 5-РВ.

Детальніше – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ .

Діють нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі опубліковані нові довідники податкових пільг станом на 30.09.2024, а саме:

№ 126/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

№ 126/2 – Довідник інших податкових пільг.

Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.

Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками податкових деклараціях.

Ознайомитись з довідниками можливо за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html .

Січень – вересень 2024 року: до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 4,1 млрд грн рентних платежів

З початку поточного року загальний фонд державного бюджету платники рентної плати Дніпропетровської області наповнили на понад 4,1 млрд гривень. Це на 1,9 млрд грн, або 85,8 відс., більше надходжень у січні – вересні 2023 року.

Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що рентна плата – це загальнодержавний податок (п.п. 9.1.6 п. 9.1 ст. 9 ПКУ), що складається з (п. 251.1 ст. 251 ПКУ):

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та фінансовий внесок у підтримку держави та регіону.

Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із внесеними змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, в тому числі управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

В Електронному кабінеті платника податків реалізовано можливість подання платниками заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені, із зазначенням напряму перерахування коштів:

на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:

J 1302002 – для юридичних осіб;

F 1302002 – для фізичних осіб.

Понад 16,8 мільярдів гривень ПДФО надійшло з початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону

Платники Дніпропетровщини протягом січня – вересня поточного року сплатили до місцевих бюджетів понад 16,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш та зазначила, що у порівнянні з минулорічними надходженнями платниками забезпечена позитивна динаміка. До місцевих скарбниць регіону з початку 2024 року спрямовано на понад 2,6 млрд гривень, або 18,4 відс., більше ПДФО ніж в аналогічному періоді 2023 року.

Надходження ПДФО є надзвичайно важливими у формуванні місцевих бюджетів Дніпропетровської області, складаючи у структурі загальних надходжень левову частку – 55,4 відсотки. Кошти, які спрямовуються до територіальних громад області – це фінансове джерело розвитку та відновлення інфраструктури населених пунктів регіону, реалізації соціальних програм, підтримки обороноздатності.

Наталя Федаш акцентувала, що використання бізнесом легальної праці, своєчасна виплата заробітної плати на рівні не менше встановленого законодавством – важливі чинники бюджетної стабільності територіальних громад. 

Своєчасно та у повному обсязі сплачуючи податки, кожен робить вагомий внесок у наближення Перемоги.

Проведено тренінги з питань управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

У межах реалізації Робочого плану Офісу технічної допомоги Департаменту Казначейства США (далі – ОТД) з ДПС на 2021 - 2024 роки 3 та 4 жовтня 2024 року експертами ОТД  проведено навчальні заняття (тренінги) в онлайн-режимі для керівників структурних підрозділів апарату ДПС та територіальних органів ДПС з питань управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

Під час відкриття навчальних тренінгів очільниця ДПС Тетяна Кірієнко подякувала експертам ОТД за консультативну підтримку та зауважила, що всі отримані знання учасниками тренінгу будуть корисними в роботі Служби, адже метою тренінгів є вивчення світових практик виявлення та пом’якшення податкових ризиків платників податків щодо виконання ними  своїх податкових обов’язків.  

У свою чергу, виконуючий обов’язки заступника Голови ДПС Євгеній Сокур підкреслив, що ДПС впроваджує управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), щоб забезпечити оптимізацію надходжень до бюджету шляхом покращення дотримання платниками податків чотирьох основних податкових зобов’язань – реєстрації, своєчасного подання декларацій, правильної звітності та своєчасної сплати податків.

Управління  податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це системна методологія для виявлення комплаєнс-ризиків серед платників податків та визначення шляхів їх ефективного зменшення.

Під час тренінгів обговорювалися напрями сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства платниками податків і покращення довіри громадськості до податкової системи та адаптації в Україні світових практик управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

Виплати доходів нерезидентів з джерелом походження з України

Державною податковою службою України посилено контроль за міжнародними схемами мінімізації податків.

Сьогодні виплата доходів нерезидентів з джерелом походження з України може використовуватись для виведення коштів за кордон.

Так, за період з 01.01.2017 по 30.09.2024 спрямовано за кордон 1,5 трлн грн, у тому числі за підсумками першого півріччя 2024 року – 81 млрд грн доходу, що на 7 % більше аналогічного періоду 2023 року. Загалом сплачено податку у розмірі 41 млрд грн, з яких сплачено у півріччі 2024 року – 2,7 млрд гривень.

Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Королівстві Нідерланди (26 %), Республіці Кіпр (20 %), Великій Британії (10 %), Австрійській Республіці (9 %) та інших країнах – це насамперед виплати у вигляді дивідендів, процентів, роялті, операцій з цінними паперами тощо.

Водночас, на сьогодні пом’якшені обмеження щодо валютних операцій відповідно до постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (зі змінами).

Одним із інструментів для збору доказів щодо встановлення порушень при здійсненні виплат на користь нерезидентів є обмін податковою інформацію з компетентними органами іноземних держав.

Результатом налагодження ефективної комунікації з іноземними компетентними органами є повнота, якість та швидкість надання ними запитуваної інформації, що у свою чергу дозволяє оперативно здійснювати відпрацювання ризиків ухилення від оподаткування.

Слід зауважити, що з листопада 2022 року у Податковому кодексі України (далі – Кодекс) зняті обмеження щодо проведення перевірок з питань виплат доходів нерезидентів.

Так, за період 2022 року – 9 місяців 2024 року контролюючими органами проведено 757 перевірок, за результатами яких донараховано 11,1 млрд грн, та триває понад 70 податкових перевірок.

Основними ризиками є:

виплата доходів на користь небеніфіціарного власника доходу, що свідчить про реєстрацію компаній в низькоподаткових юрисдикціях, з метою «транзиту» коштів до кінцевих вигодонабувачів, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях (встановлено у 85 % перевірок);

неправомірне використання пільгової ставки оподаткування, у зв’язку з доведенням контролюючими органами про здійснення нерезидентами діяльності на території України, через постійне представництво (встановлено у 11% перевірок);

порушення вимог конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (встановлено у 4 % перевірок).

Нагадуємо, що з 1 липня 2024 року змінено терміни зберігання документів та визначення контролюючим органом грошових зобов’язань (ст. 102 Кодексу) з 1095 до 2555 днів (або з 3 до 7 років).

До уваги платників податків: відповідно до підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Отже, добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів звільнить бізнес від сплати штрафних санкцій та пені, які нараховуються за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів.

Активна робота ДПС у цьому напрямі впливає на покращення податкової культури платників податків та відмову від використання агресивних схем міжнародного планування.

ДПС успішно здійснила перший міжнародний автоматичний обмін інформацією за Стандартом CRS

Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).

Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом ОЕСР, Багатостороння угода CRS 28.06.2024 набрала чинності для України.

Відповідно до положень Багатосторонньої угоди CRS обмін інформацією здійснюється впродовж дев’яти місяців після закінчення календарного року, якого стосується інформація (до 30 вересня).

Так, станом на 30 вересня 2024 року ДПС, як компетентним органом України для цілей CRS, успішно здійснено перший взаємний міжнародний автоматичний обмін інформацією CRS із країнами – Партнерами по обміну, що засвідчує належне впровадження CRS в українське законодавство та визнання України належним партнером для інформаційного обміну на міжнародній арені.

За результатами інформаційного обміну CRS ДПС забезпечено:

- отримання інформації від понад 50 іноземних юрисдикцій;

- направлення інформації до понад 30 іноземних юрисдикцій.

Впровадження CRS в українське законодавство та здійснення першого міжнародного автоматичного обміну інформацією CRS відбулось за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

ДПС співпрацює з європейськими колегами у сфері управління податковим боргом

Виконуючи обов'язки першого заступника Голови ДПС Владислав Бугасов взяв участь у засіданні Форуму Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА) з Управління податковим боргом «Крок у майбутнє управління податковим боргом за допомогою новітніх технологій».

Під час заходу представники податкових адміністрацій презентували найновіші досягнення щодо стягнення податкової заборгованості з активів, які важко повернути, та поділилися практичними прикладами ефективного стягнення боргів з нетипових активів.

За словами Владислава Бугасова, формат форуму надав можливість всім учасникам обговорити проблеми, з якими вони зіштовхуються під час стягнення податкової заборгованості, а також обмінятися досвідом із застосування інноваційних заходів для ефективного стягнення та повернення податкового боргу.

Також були розглянуті стратегії та інноваційні методи управління податковими боргами за допомогою передових технологій та аналізу даних.

Зокрема, учасники заходу поділились практичними прикладами щодо використання передових технологій та складного аналізу даних щодо оптимізації процесів управління податковим боргом для ефективного виявлення потенційних боржників, оцінки ризиків та оптимізації заходів зі стягнення податкового боргу.

Не залишились поза увагою й допоміжні механізми для успішного управління боргами, у тому числі, штучний інтелект, інструменти аналізу даних, нові методи та технології тощо.

Наказ № 400: зміни, внесені до табличної частини ПН і РК та до деяких правил складання ПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) у листі від 27.09.2024 № 26926/7/99-00-21-03-02-07 (далі – лист № 26926) повідомила.

У зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), ДПС проінформувала про окремі особливості складання податкової накладної (ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Нагадуємо, що Наказ № 400 набрав чинності з 01.10.2024 (офіційно опубліковано 25.09.2024 в «Офіційному віснику України» № 82).

Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми ПН та РК, а також внесено зміни до Порядку заповнення податкової накладної (далі – Порядок).

Щодо змін, внесених Наказом № 400 до табличної частини ПН та РК ДПС звернула увагу на наступне.

Графу 3.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини ПН (графу 4.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини РК) розділено на дві різні частини: 3.2.1 та 3.2.2. (4.2.1 та 4.2.2 відповідно).

Підпунктом 2 пункту 16 Порядку встановлено, що у графі 3.2.1 «Імпорт» розділу Б табличної частини ПН (4.2.1 розділу Б табличної частини РК) у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, проставляється позначка «Х». Ця графа заповнюється на всіх етапах постачання товару.

Крім того, Наказом № 400 внесено ряд змін до правил складання ПН, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. Це ПН, які складаються відповідно до пункту 8 Порядку, і в яких зазначено тип причини 13.

Згідно з підпунктами 3 та 9 пункту 16 Порядку у ПН, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності:

- у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця);

- у графі 4 вказується одиниця виміру товару/послуги;

- обов’язково заповнюються графи 3.1, 3.2.1, 3.3, 5 ‒ 9.

Водночас у РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН починаючи з 01.10.2024 до ПН, які були складені відповідно до пункту 8 Порядку з типом причини 13, та які були зареєстровані в ЄРПН до 01.10.2024, у графі 2 зазначається та ж інформація, яка була вказана в зареєстрованій ПН (дати складання та номери ПН, складених постачальниками на платника податку при постачанні йому виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, які такий платник податку використав не в господарській діяльності).

Дніпропетровщина: виявлено пункт обміну валют без дозвільних документів

Боротьба з незаконним веденням бізнесу – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини.

Питання державної реєстрації суб’єктів господарювання, дотримання роботодавцями і найманими працівниками трудового законодавства, обов’язкового використання належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій в обов’язковому порядку досліджуються під час проведення фактичних перевірок.

Відповідно до вимог законодавства здійснення операцій з обміну валют можливе лише за умови державної реєстрації суб’єкта господарювання та отримання відповідної ліцензії. 

Працівниками відділу фактичних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за результатами контрольно-перевірочних заходів у пункті обміну валют м. Підгороднє Дніпропетровської області встановлено факт проведення розрахунків при здійсненні валютообмінних операцій фізичною особою без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

На вищезазначену фізичну особу за порушення порядку провадження господарської діяльності складено протокол за ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З метою припинення незаконного обміну валют на даному об’єкті до Національної поліції передана інформація про вищезазначені факти. 

Звертаємо увагу, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації та офіційного працевлаштування призводить до економічних втрат бюджетів та відсутності соціальних гарантій для працюючих нелегально найманих осіб.

Закликаємо представників бізнесу працювати відповідно до норм діючого законодавства!

Електронний кабінет: отримання інформації про залишок коштів на єдиному рахунку та витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом і сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 із змінами затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до п. 4 розд. II Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2021 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2021 року. за № 667/36289, із змінами платник у приватній частині Електронного кабінету має можливість перегляду інформації про рух коштів на єдиному рахунку та доступ до інформації про залишок коштів на єдиному рахунку у пункті меню «Єдиний рахунок/Єдина картка платника».

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.

Для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) (далі – Витяг), платнику в приватній частині Електронного кабінету за допомогою пункту меню «Заяви, запити для отримання інформації» необхідно за основним місцем обліку створити та надіслати до відповідного органу ДПС запит «Про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за ідентифікатором форми J1300207 (для юридичних осіб) та F1300207 (для фізичних осіб).

При цьому, Запит за декілька календарних років платником податків подається за кожен календарний рік окремо, але не більше ніж за п’ять календарних років, відлік яких починається з року прийняття Запиту.

Платник податків отримує Витяг у пункті меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету у термін не пізніше 2-ого робочого дня після дня прийняття ІКС ДПС Запиту.

Рентна плата за користування надрами: об’єкт обчислення податкових зобов’язань у разі наявності спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Частиною першою ст. 14 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР із змінами визначено, що надра надаються у користування, зокрема, для:

- геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);

- створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).

Відповідно до абзацу п’ятого п.п. 258.2.2 п. 258.2 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) органи державного гірничого нагляду у місячний строк після прийняття відповідного рішення надсилають до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

Згідно з п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п.п. 252.1.6 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (абзац перший п. 252.3 ст. 252 ПКУ).

При цьому п. 252.4 ст. 252 ПКУ наведено перелік корисних копалин та умови за яких вони не належать до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин.

Отже, у разі наявності спеціального дозволу (незалежно від мети його отримання) об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг видобутої корисної копалини, крім випадків передбачених п. 252.4 ст. 252 ПКУ.

При цьому, у разі відсутності об’єкта оподаткування у звітному (податковому) періоді, наявність у суб’єкта господарювання спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення, у т. ч дослідно-промислової розробки корисних копалин (у т. ч. вуглеводнів) та/або створення геологічних територій та об’єктів, визначає обов’язок такого суб’єкта подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати Декларації разом з додатком 1 «Розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» та/або додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини».

Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;

- сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;

- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону протягом січня – вересня поточного року отримали понад 42,0 млн грн зборів

Платники Дніпропетровщини у січні – вересні 2024 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 42,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору, що на 194,1 тис. грн більше відповідного періоду минулого року (темп росту 100,5 відс.).

При цьому, збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 31,2 млн грн, туристичного збору – понад 10,8 млн гривень.

Звертаємо увагу, що терміни сплати місцевих зборів визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (п.п. 268 прим.1.5.1 п. 268 прим.1.5 ст. 268 прим.1 ПКУ).

Згідно з п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ туристичний збір податкові агенти сплачують за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Дніпропетровщина: на податковому обліку знаходиться понад 293 тисячі суб’єктів господарювання

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.10.2024 на податковому обліку знаходилось 293 337 суб’єктів господарювання (СГ). Порівняно з 2023 роком кількість зареєстрованих платників зросла майже на 16,8 тисяч осіб (станом на 01.10.2023 – 276 566 СГ).

З початку поточного року зареєстровано 119 908  юридичних осіб (станом на 01.10.2023 – 117 597 осіб) та 173 429 самозайнятих осіб (станом на 01.10.2023 – 158 969 осіб). 

Кількість СГ – юридичних осіб у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшилась на 2 311 осіб, самозайнятих осіб – на 14 460.

Нагадуємо, що підставою для взяття на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку:

- юридичних осіб, які включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), є надходження відомостей з ЄДР;

- юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, є заява за формою № 1-ОПП.

Взяття на облік юридичної особи за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР чи заяви за формою       № 1-ОПП від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП у журналі за формою № 2-ОПП.

ДПС продовжує активну співпрацю з EU4PFM з реалізації стратегічних завдань Служби

Пріоритетні напрями співпраці на 2025 рік та досягнення у реалізації спільних проєктів обговорювалися під час зустрічей керівників ДПС з делегацією Проекту «Програма підтримки управління державними фінансами для України» (EU4PFM) компонент 1, 3 та 4», які відбулись 2 – 3 жовтня 2024 року.

Під час зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з керівником команди EU4PFM Юрґітою Домєйкієнє та міжнародним ключовим експертом з податкових питань EU4PFM Пауліусем Маяускасом були презентовані пропозиції до плану спільної роботи на 2025 рік за напрямом «Європейська інтеграція», зокрема, в частині нормативної та ІТ підготовки податкового напряму до вступу України в ЄС.

Тетяна Кірієнко відзначила багаторічний досвід конструктивної співпраці з проєктом EU4PFM, який надає потужну підтримку в досягненні ДПС стратегічних завдань, зокрема, реалізації заходів, передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року.

Платники Дніпропетровщини з початку року спрямували до Державного бюджету України понад 37,7 млрд гривень

Впродовж січня – вересня 2024 року платники Дніпропетровської області сплатили до Державного бюджету України понад 37,7 млрд гривень.

За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш, це майже на 8 млрд грн, або 26,9 відс., більше надходжень за відповідний період минулого року.

При цьому, загальний фонд державного бюджету отримав з початку поточного року понад 29,6 млрд гривень. У порівнянні з минулорічними надходженнями протягом січня – вересня позитивна динаміка складає 7,1 млрд грн, або 31,5 відсотки.

До спеціального фонду державного бюджету протягом дев’яти місяців поточного року надійшло понад 8,1 млрд грн податкових платежів. Платники Дніпропетровщини забезпечили зростання надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року майже на 0,9 млрд грн, або на 12,3 відсотки. 

«Платники продовжують підтримувати нашу державу у непростий час, добросовісно сплачуючи податки. Проявляючи патріотизм та відповідальну громадянську позицію, платники забезпечують стабільні надходження до бюджету такі життєво необхідні для Збройних Сил України», – акцентувала Наталя Федаш.

Суд підтримав позицію податківців щодо рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року.

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69.

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.

У вказаний в оскаржуваному рішенні періоді та на час прийняття спірного рішення позивачем не подана заява до контролюючого органу про відсутність можливості подання звітності, відтак не вчинено обов`язкової дії, яка б звільняла позивача як платника податків від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, зокрема щодо подання звітності.

Окрім того, Суд звертає увагу на те, що законодавець намагаючись пристосуватися до нинішніх умов життя вніс зміни до податкового законодавства України, які б дозволяли особам звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку. В той же час вказана норма зобов`язує особу вчинити певну дію, подати відповідну заяву до контролюючого органу, чого позивачем зроблено не було.

Окрім іншого, позивач зазначає про те,  що ним не подавалася декларація з податку на додану вартість, у зв`язку з відсутністю уповноваженої особи на вчинення вказаних дій.

У той же час ним здійснювалась господарська діяльність, зокрема реєструвалися податкові накладні, що навпаки свідчить про те, що позивач мав можливість подати декларацію з податку на додану вартість, або принаймні повідомити контролюючий орган про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк.

Вказані вище обставини також підтверджують можливість Товариства дотриматися норм Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 в частині повідомлення податкового органу про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк.

З урахуванням установлених обставин, постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 280/10300/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2022 залишено без змін.

Коди бюджетної класифікації, за якими платник сплачує ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

- 11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- 11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

- 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

- 11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

- 11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню;

- 11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

- 11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

- 11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;

- 11011200 – податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті;

- 11011300 – податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами.

Платники земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

- на праві постійного користування;

- на умовах оренди.

Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Наказ № 400: зміни, внесені до заголовної частини податкової накладної та розрахунку коригування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській звертає увагу платників, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) у листі від 27.09.2024 № 26926/7/99-00-21-03-02-07 (далі – лист № 26926) повідомила.

У зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), ДПС проінформувала про окремі особливості складання податкової накладної (далі – ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Нагадуємо, що Наказ № 400 набрав чинності з 01.10.2024 (офіційно опубліковано 25.09.2024 в «Офіційному віснику України» № 82).

Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми ПН та РК, а також внесено зміни до Порядку заповнення податкової накладної (далі – Порядок).

Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» внесено зміни до пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, згідно з якими перелік обов’язкових реквізитів ПН доповнено інформацією, що має вказуватися платником податку у разі складання ПН за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. А саме, у такій ПН зазначається дата та номер митної декларації, дата та номер договору (контракту). У ПН, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.   

Відтак, верхню ліву частину і ПН і РК доповнено блоком «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:», в якому в окремих рядках зазначаються:

- дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X»;

- дата та номер відповідної митної декларації.

Порядок заповнення цього блоку викладено в абзаці другому пункту 12 Порядку.

При цьому, на перелік товарів, вивезення яких здійснюється з оформленням кількох митних декларацій, не може бути складена одна ПН.

Наприклад, якщо на операцію з вивезення товару № 1 складено митну декларацію № 4, а на вивезення товарів № 2 та № 3 – митну декларацію № 5, то в одній ПН має бути відображено Товар № 1 та вказано дату і номер митної декларації № 4, а в іншій ПН має бути вказано товари № 2 та № 3 та дата і номер митної декларації № 5 (разом з тим, платник може також скласти окремі ПН на товар № 2 і на товар № 3, і в кожній з них вказати дату і номер митної декларації № 5). Але складання однієї ПН на операцію з вивезення товару № 1 (митна декларація № 4, та товарів № 2 та № 3 (митна декларацію № 5) неможливе.

В РК, який подається на реєстрацію з 01.10.2024, та який складено до ПН, зареєстрованої в ЄРПН:

- до 01.10.2024, ‒ рядки «договір (контракт)» та «митна декларація» графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» заповненню не підлягають;

- з 01.10.2024, ‒ рядки «договір (контракт)» та «митна декларація» графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» підлягають обов’язковому заповненню.

Детальніше з листом № 26926 можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2024-rik/79134.html.

Який порядок листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер і дату реєстрації запиту в контролюючому органі та які терміни надання відповіді?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС. 

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автор електронного листа повідомляється про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи». 

При цьому відповідь на звернення, лист, запит тощо надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації. 

Більш докладну відповідь можна отримати за посиланням:  https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=36114 .

До уваги платників ПДВ: відображення у декларації операцій з вивезення товарів за межі митної території України за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України, зокрема у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами (далі – МКУ).

Водночас згідно з п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.

Частиною дванадцятою ст. 236 МКУ передбачено, що у порядку, передбаченому ст. 236 МКУ, допускається також поміщення у митний режим експорту товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1 000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, шляхом подання оператором поштового зв’язку або експрес-перевізником додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень у разі, якщо:

1) на товари не встановлено вивізне мито;

2) на товари не встановлено обмеження щодо їх вивезення за межі митної території України відповідно до ст. 197 МКУ.

Для цілей МКУ реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень замінюють митні декларації (частина сьома ст. 236 МКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами (далі – Порядок № 21).

Згідно з п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21 в розд. I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ у рядку 2.1 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Обсяги операцій з постачання товарів, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, вказуються у рядку 5. Для платників ПДВ, які заповнюють рядок 5, обов’язковим є подання додатку 5 (Д5) (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21).

Отже обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, у тому числі тих, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1 000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, вказуються у податковій декларації з ПДВ:

у рядку 2.1 – якщо операція з вивезення товарів оподатковується ПДВ за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ;

у рядку 2.2 – якщо операція з вивезення товарів звільняється від оподаткування ПДВ;

у рядку 5 (з обов’язковим заповненням додатка 5 (Д5)) – якщо операція з вивезення товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Перебування об’єктів нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності: хто є платником податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб регулюється п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ, а саме.

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Порядок повернення коштів єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).

Повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів, до якої платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.

У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Таку Заяву із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі), також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».

Формою Заяви, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417, передбачено, що до Заяви додається лише одна копія одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.

Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.

Січень – вересень 2024 року: платники Дніпропетровщини забезпечили позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів

У січні – вересні поточного року платники Дніпропетровського регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) понад 68,2 млрд грн податків і зборів.

Як акцентувала очільниця податкової служби у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з січнем – вереснем 2023 року надходження зросли майже на 13,5 млрд грн, або на 24,7 відсотків.

Висловлюємо щиру подяку усім нашим платникам, які у непростих умовах воєнного часу забезпечують своєчасне наповнення бюджетів та сумлінною сплатою податків наближають Перемогу.

Комунікаційна податкова платформа: порядок нарахування та терміни сплати мінімального податкового зобов’язання

Комунікаційна_податкова_платформа

  За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.

Під час заходу надані роз’яснення щодо порядку нарахування та терміну сплати мінімального податкового зобов’язання. 

Податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».

Комунікація з платниками триває! 

  Представники ДПС взяли участь у міжнародному навчально-практичному семінарі з питань трансфертного ціноутворення

Представники Державної податкової служби України на запрошення Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) взяли участь у воркшопі (навчально-практичному семінарі) на тему: «Transfer Pricing Train-the-Trainer Workshop Selected Topics».

Зазначений воркшоп є частиною курсу навчальної програми з основ трансфертного ціноутворення та спрямований на підвищення професійних компетенцій учасників, розширення знань у сфері контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, налагодження міжнародних зв’язків для подальшого обміну досвідом.

Представниками податкових органів з 11 країн світу отримано кваліфіковану експертну допомогу з питань застосування податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, а саме щодо:

проведення функціонального аналізу (FAR), як основи визначення функціонального профілю та бізнес-моделі сторін контрольованих операцій;

встановлення ефекту синергії при оцінці ризиків трансфертного ціноутворення;

аналізу операцій з нематеріальними активами, у тому числі шляхом застосування методів оцінки та розподілу прибутку;

методології визначення ризиків невідповідності принципу «витягнутої руки» в операціях, пов’язаних з реструктуризацією бізнесу.

Крім того, розглянуто практичні кейси щодо операцій з нематеріальними активами, внутрішньогруповими послугами та господарськими операціями, за наслідками яких відбулась передача потенційного прибутку та/або зміна місця ефективного управління, в рамках застосування підходів Настанов ОЕСР у редакції 2022 року та з урахуванням специфіки національного законодавства країн – учасників воркшопу.

Під час обміну досвідом з країнами – учасницями семінару представниками ДПС проінформовано про діяльність у напрямі вдосконалення правил трансфертного ціноутворення з урахуванням новітніх світових практик та про розробку інформаційно-комунікаційної системи, яка призначена для обробки великих масивів даних та виявлення ризиків трансфертного ціноутворення.

Загалом проведена зустріч була продуктивною для всіх її учасників, а набутий досвід у подальшому сприятиме вдосконаленню контролю за трансфертним ціноутворенням та буде врахований під час розгляду відповідних законодавчих ініціатив.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).         

« повернутися