Новини від ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 05 вересня
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Оновлено порядок ведення касових операцій у національній валюті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 23 серпня 2024 року № 100 «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі – Постанова № 100) оновлено порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджений постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами), з метою приведення його у відповідність до актуальних вимог законодавства України та нормативно-правових актів.
Постанова № 100 набрала чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування (опубліковано 28.08.2024 на сторінці Офіційного інтернет-представництва НБУ) та розміщена за посиланням https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_23082024_100
Чи можна зазначити посаду працівника юридичної особи у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа електронного підпису, отриманому КНЕДП ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Формою реєстраційної картки для юридичної особи, затвердженою наказом ДПС від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» не передбачено зазначення посади працівника юридичної особи у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа електронного підпису, отриманому у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України.
Задекларована праця – гідне майбутнє кожного працюючого
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що легальні трудові відносини – це соціальна захищеність працівників, своєчасно сплачені податки до бюджетів усіх рівнів, а отже і підтримка нашої країни у цей нелегкий час.
Здекларована праця – це гідне майбутнє кожного працюючого!
Наголошуємо, що незадекларована праця:
- це свідоме ухилення і роботодавців, і працівників від оформлення трудових відносин з метою отримання тих чи інших переваг за рахунок приховування реальних доходів, отримання соціальних пільг, несплати податків;
- це робота без укладання трудового договору, а отже і відсутність соціальних гарантій: права на відпустку, лікарняних, пенсії, соціального страхування;
- це відсутність захисту працівника від неправомірних дій роботодавця.
Незадекларована праця та отримання заробітної плати в конверті – явища, які шкодять і роботодавцям, і працівникам, і державі в цілому.
Не погоджуйтеся на незадекларовану працю, оскільки ви втрачаєте більше, ніж отримуєте!
Вітаємо Університет митної справи та фінансів з десятиріччям!
Податкова служба Дніпропетровщини має багаторічний позитивний досвід взаємодії з колективом Університету митної справи та фінансів (далі – Університет).
Випускники Університету успішно опановують професію податківця та зарекомендували себе як фахівці високого рівня. Їх професійні досягнення – це, в першу чергу, заслуга професорсько-викладацького колективу Університету.
Сьогодні Університет відзначає десяту річницю з дня заснування.
Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов прийняв участь в урочистих заходах з нагоди ювілею Університету.
«Дякуємо колективу Університету за те, що ви щедро ділитеся своїми знаннями, самовіддано продовжуєте почесну справу виховання молоді і сприяєте становленню високоосвіченого покоління України. Бажаємо міцного здоров’я, щастя, миру, натхнення, нових досягнень на благо Університету та нашої Держави!», – зазначив керівник.
Зі святом!
Фактична перевірка кафе у м. Дніпрі
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюється контроль за діяльністю об’єктів торгівлі.
В літній період особлива увага приділяється закладам, які надають послуги та продаж продукції в місцях масового відпочинку.
Податківцям регіону проведено доперевірочний аналіз господарської діяльності суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у кафе м. Дніпра. Під час проведення фактичної перевірки, встановлено факти:
- здійснення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;
- відсутність у фіскальних чеках обов’язкового реквізиту на підакцизні товари – коду УКТ ЗЕД.
За результатами такої перевірки зафіксовані порушення на загальну суму 893 тис. гривень.
Чи здійснюється співставлення ідентифікатора об’єкта оподаткування щодо акцизного складу при реєстрації акцизних накладних в ЄРАН?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків реєструють, зокрема але не виключно, об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ визначено, платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати, зокрема але не виключно, усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Реєстрація акцизних складів здійснюється відповідно до поданої розпорядником акцизного складу заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за формою № 1-АКПС (далі – Заява № 1-АКПС) до контролюючого органу за основним місцем обліку.
При цьому щодо кожного акцизного складу у графі 14 розділу 5 «Відомості про акцизні склади» Заяви № 1-АКПС щодо кожного акцизного складу зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ. Таке повідомлення, за встановленою наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок № 1588) формою (форма № 20-ОПП), подається до контролюючого органу із дотриманням вимог п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588.
Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу, є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право здійснювати виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Відповідно до вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» виробництво, оптова та роздрібна торгівля пальним чи зберігання пального може здійснюватися суб’єктами господарювання, за наявності у них ліцензій на відповідний вид діяльності.
Ліцензії на всі види діяльності, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.
Отже, об’єкт, на якому здійснюється діяльність з реалізації пального, зокрема але не виключно, є об’єктом оподаткування акцизним податком з реалізації пального. Кожен такий об’єкт оподаткування, повинен буди зареєстрований як акцизний склад стаціонарний. Для здійснення діяльності з виробництва чи реалізації пального суб’єкт господарювання повинен отримати ліцензію на відповідний вид діяльності.
При цьому, для успішної реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних ідентифікатори в Заяві № 1-АКПС, повідомленні за формою № 20-ОПП та ліцензійній справі повинні бути ідентичні.
Які встановлені ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктами 3 і 4 щодо ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата).
Так, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ставки рентної плати встановлюються у розмірах, встановлених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (крім понижувальних коефіцієнтів, визначених, п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які застосовуються до 01 вересня 2024 року).
Пунктом 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки рентної плати встановлені у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
При цьому до 01.09.2024, з урахуванням примітки 1 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:
- радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;
- стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;
- радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2000 – 2300 МГц, 2400 – 2510 МГц, 2545 – 2565 МГц, 2570 – 2575 МГ, 2610 – 2630 МГц, 2665 – 2685 МГц, 2690 – 3400 МГц, 3800 – 7000 МГц та 10 – 42,5 ГГц.
Примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.
Слід зазначити, що передбачені примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.
Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Поряд з цим, п. 4 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.
Видобування підземних вод: скільки додатків 5 до податкової декларації з рентної плати подається, якщо протягом звітного кварталу платником отримано дозвіл на спеціальне використання води?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють Рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Статтею 4 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (із змінами) передбачено, що однією з основних вимог до дозвільної системи у сфері господарської діяльності є, зокрема, строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.
Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з Рентної здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).
При цьому у рядку 4 Додатка 5 зазначається інформація про отриманий документ на спеціальне водокористування (найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документа, дата видачі – дд.мм.рррр., строк дії у роках). Така інформація заповнюється згідно з отриманим документом на спеціальне водокористування (примітка 7 до Додатка 5).
Тобто, по кожному отриманому дозволу на спеціальне використання води заповнюється окремий Додаток 5.
Слід зазначити, що графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядка 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» і рядка 5 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням водного об’єкта» Додатка 5 до неї заповнюються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами) (далі – КАТОТТГ).
За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація (примітка 8 до Декларації).
Таким чином, якщо протягом звітного кварталу суб’єктом господарювання, який здійснює видобування підземної води, отримано дозвіл на спеціальне використання води, то таким суб’єктом подається Декларація з відповідною кількістю Додатків 5, що відповідає кількості отриманих дозволів на спеціальне використання води, на підставі яких здійснюється (здійснювалося) видобування підземних вод у поточному році за кодом адміністративно-територіальної одиниці, зазначеним у рядку 2 Декларації.
З якого періоду виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є платником акцизного податку та зобов’язаний подавати декларації з акцизного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.
Відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню. При цьому, виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії подає до контролюючого органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації.
Пунктом 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ передбачено, зокрема, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Отже, виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є платником акцизного податку та зобов’язаний подавати Декларації з дати отримання ліцензії на виробництво електричної енергії.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: який звітний (податковий) період зазначається в рядку 02 «Звітний (податковий) період, за який подається» та в рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» при виправленні помилок у розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, повідомляє.
Відповідно до п. 1 розд. VII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), (далі – Порядок № 21) розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок), заповнюється особами, не зареєстрованими як платники ПДВ, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України (далі – особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету).
У розділі І Розрахунку здійснюється розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, за звітний (податковий) період. У розділі ІІ Розрахунку здійснюється розрахунок уточнення таких податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Згідно з п. 3 розд. VII Порядку № 21, у разі уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданому нею Розрахунку (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ)), розрахунок з позначкою «Уточнюючий» може бути поданий у спосіб, визначений абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Таким чином, Порядком № 21 не передбачено окремої форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань, нарахованого отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків на митній території України.
Отже, у разі подання Розрахунку з позначкою «Уточнюючий» рядок 02 «Звітний податковий період, за який подається» (та розділ І Розрахунку) не заповнюється, у рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» зазначається звітний податковий період, що уточнюється, та заповнюється розділ ІІ Розрахунку.
Дніпропетровщина: з початку року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників надійшло понад 84,4 млрд грн платежів
Протягом січня – серпня 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до державних цільових фондів склав понад 84,4 млрд грн, що майже на понад 15,5 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця ГУ ДПС, до бюджетів усіх рівнів платники Дніпропетровщини спрямували понад 61,1 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з січнем – серпнем 2023 року надходження збільшились на понад 12,4 млрд грн, або на 25,4 відсотків.
До державного бюджету у січні – серпні поточного року від платників надійшло понад 33,8 млрд грн, що на понад 7,3 млрд грн або на 28,0 відс., більше ніж за підсумками січня – серпня 2023 року.
Місцеві бюджети з початку 2024 року поповнились на понад 27,3 млрд гривень. Це на понад 5,0 млрд грн більше, ніж у січні – серпні 2023. Темп росту надходжень складає 122,4 відсотки.
Державні цільові фонди впродовж восьми місяців 2024 року отримали понад 23,2 млрд грн, що майже на 3,2 млрд грн, або на 15,9 відс., більше ніж за аналогічний період минулого року.
«Дякуємо платникам за ефективну роботу, відповідальне ставлення до фінансових зобов’язань перед державою, за підтримку економічного потенціалу країни та проявлену громадянську свідомість! Не зупиняємось, працюємо задля Перемоги!» – підсумувала Наталя Федаш.
Джерела погашення податкового боргу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
В яких рядках декларації з ПДВ відображаються операції з ліквідації основних засобів, за якими нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма п. 189.9 ст. 189 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
Нормами п.п. 1 п. 3 розд. 3 Порядку № 21 визначено, що у рядку 1 колонки А податкової декларації з ПДВ вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг при здійсненні операцій на митній території України за звітний період, які оподатковуються, зокрема, за основною ставкою.
Отже, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, то така операція вважається постачанням таких основних засобів. Обсяг такої операції та нарахована сума ПДВ за нею відображаються у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ.
Чи розповсюджується звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (та з якої дати) на операції з постачання товарів на митній території України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 27.07. 2024 набрав чинності Закон України від 16 липня 2024 року № 3853-IX «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування».
Відповідно до п. 87 прим.1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ).
При цьому, п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ звільнення від оподаткування ввізним митом передбачено для товарів, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їх частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин), 8501 64 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та окремих літій-іонних комірок ємністю менш як 200 А·год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок).
Таким чином, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 87 прим.1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до операцій із ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ.
Водночас норми п. п. 87 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій із постачання товарів, визначених п. 9 прим. 36 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, на митній території України.
Справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 16 березня 2024 року згідно із Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) внесено зміни до порядку справляння плати за землю.
Законом № 3603 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим підпунктом 69.141, згідно з яким не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені знищені об’єкти нерухомості, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.
Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема, для юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової та житлової нерухомості:
- 100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
- 50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.
Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані знищені об’єкти нерухомості, не нараховується і не сплачується за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, в якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Порядок), внесення і коригування інформації (документів) про пошкоджене та знищене майно, про осіб, майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, а також іншої інформації, визначеної Порядком, забезпечує публічний реєстратор.
Перелік публічних реєстраторів Реєстру майна визначено пунктом 15 Порядку, до яких, зокрема, належать місцеві держадміністрації, військові адміністрації, військово-цивільні адміністрації; виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад.
Отже, з питання щодо переліку документів та дій, які необхідно вчинити, щоб скористатися особливим порядком справляння плати за землю, платникам доцільно звернутися до відповідного публічного реєстратора за місцезнаходженням земельної ділянки.
Внесено зміни до порядку повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23 серпня 2024 року № 967 (далі – Постанова № 967) внесено зміни до постанови Кабінет Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (із змінами).
Пунктом 2 Постанови № 967 передбачено, що вона набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 25 квітня 2024 року № 3680-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників».
Постанову № 967 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням
Реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію): подання суб’єктом господарювання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.
Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).
Виклики воєнного часу – долаємо разом: на Дніпропетровщині відбулась урочиста нарада до Дня підприємця
Під час викликів працюючий бізнес – запорука економічної стабільності країни.
Напередодні Дня підприємця на Дніпропетровщині відбулась обласна урочиста нарада «Виклики воєнного часу – долаємо разом!»
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) у заході прийняв участь заступник начальника податкової служби регіону Валерій Леонов, який привітав підприємців та відмітив важливу роль представників малого і середнього бізнесу у розвитку національної економіки.
«День підприємця – це професійне свято тих, хто не тільки розпочав власну справу та взяв на себе відповідальність за добробут своєї сім’ї, але й створює нові робочі місця, постачає на ринок вітчизняні товари і послуги, наповнює бюджети держави. Це свято професіоналів, чиїми думками та енергією створюються матеріальні блага кожного громадянина нашого суспільства. Дякую Вам за сумлінну працю та патріотизм», – зазначив Валерій Леонов.
За ділову ініціативу, наполегливість, високі досягнення і проявлену особисту соціальну відповідальність підприємці відзначені подяками очільниці ГУ ДПС.
Продовжуємо спільно працювати задля Перемоги! Нехай кожна започаткована справа буде вдалою, успішною та корисною для України!
Фактична перевірка ювелірного магазину
Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз діяльності суб’єктів господарювання.
За наявності інформації, яка може свідчити про вчинення суб’єктами господарювання порушень під час проведення розрахункових операцій або використання найманих працівників без належного оформлення, податковою службою організовуються та проводяться фактичні перевірки.
Податківцями проведено фактичну перевірку діяльності ФОПа, який здійснює операції з продажу ювелірних виробів.
Відповідно до норм Податкового кодексу України до проведення фактичної перевірки здійснена контрольна розрахункова операція, за результатами якої встановлено факт продажу продукції без видачі відповідного розрахункового документа (фіскального чека).
Фактичною перевіркою зафіксовано:
- проведення розрахункових операцій без видачі відповідного розрахункового документа (фіскального чеку РРО або ПРРО);
- відсутність ведення у встановленому порядку обліку товарно-матеріальних цінностей;
- відсутність (ненадання в повному обсязі) документів, які належать до предмету фактичної перевірки.
За результатами фактичної перевірки встановлені порушення на загальну суму майже 549 тис. гривень.
ДПС та Рада бізнес-омбудсмена провели чергове засідання експертних груп
Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена обговорили низку звернень з податкових питань під час чергового засідання експертних груп.
Учасники розглянули звернення від платників, які надійшли на адресу РБО. Зокрема, йшлося про адміністрування податку на додану вартість, реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Також було обговорено стан виконання податковою службою судових рішень.
Під час зустрічі представники ДПС надали вичерпні відповіді на запитання та проконсультували з окремих питань застосування податкового законодавства.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.
У центрі уваги - критично важливий бізнес
У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації на чолі з в. о. першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрієм Кульбачем відбулось засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період (далі – Комісія).
Від Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області у заході прийняла участь керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Комісією розглянуто підстави для прийняття рішення щодо присвоєння підприємствам, установам та організаціям статусу критично важливих.
Таким суб’єктам господарювання необхідно відповідати критеріям, які визначені Кабінетом Міністрів України.
Робота у цьому напрямку триває.
Дніпропетровщина: від платників екологічного податку до спеціального фонду держбюджету надійшло понад 180,1 млн гривень
Впродовж січня – липня 2024 року до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 180,1 млн грн екологічного податку. Сума надходжень порівняно з аналогічним періодом 2023 року збільшилась на понад 20,2 млн грн, або на 12,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації) – юридичні особи, до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Платники рентної плати за видобування природного газу спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 18,1 млн гривень
У січні – липні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування природного газу надійшло понад 18,1 млн гривень.
Нагадуємо, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року за видобування нафти поповнились рентною платою майже на 1,2 млн гривень
Платники рентної плати протягом січня – липня 2024 року за видобування нафти спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.
Видобування кам’яного вугілля: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 46,5 млн грн рентної плати
Протягом семи місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 46,5 млн грн рентної плати.
Нагадуємо, що. платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
За спеціальне використання води від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 51,5 млн грн рентної плати
У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 51,5 млн грн рентної плати за спеціальне використання води.
Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати за спеціальне використання води (рентна плата) та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
При цьому орендар – водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направлено
Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
Понад 50,9 млрд грн податків, зборів і платежів спрямували платники Дніпропетровщини до зведеного бюджету
За підсумками роботи семи місяців 2024 року платники Дніпропетровщини спрямували до зведеного бюджету понад 50,9 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 9,6 млрд грн, або на 23,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Взаємодія і оперативний зворотний зв’язок між податківцями і платниками мають певні результати – значна кількість представників бізнесу працює в правовому полі, забезпечуючи позитивну динаміку надходжень до бюджетів. Дякую платникам за сумлінне і відповідальне ставлення до своїх фінансових зобов’язань перед державою!» – зазначила очільниця обласної податкової.
Важливі навички для кожного
Тема ментального здоров’я сьогодні на часі.
Проєкт психологічної підтримки, запроваджений Дніпропетровським обласним інформаційно-аналітичним центром медичної статистики Дніпропетровської обласної ради (далі - Центр), триває.
Продовжуються тренінги для податківців, фахівці Центру надають корисні поради та поширюють ефективні техніки подолання стресових ситуацій.
Турбота про себе та своїх близьких є надзвичайно важливою.
Проведено засідання галузевого комітету Громадської ради
За участі керівництва та представників податкової служби Дніпропетровщини відбулося третє засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Спілкувались щодо виконання приватними нотаріусами податкового обов’язку щодо подання інформації до контролюючого органу про вчинені нотаріальні дії. Ознайомилися з порядком повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Рухаємось далі!
Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення / удосконалення відповідних сервісів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;
перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.
Порядок повернення платежів з бюджету
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків
для юридичних осіб шаблон «J1302001»,
для фізичних осіб шаблон «F1302002».
Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Платник акцизного податку у звітному періоді не здійснював господарську діяльність: чи подається декларація акцизного податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями за кожний встановлений ПКУ звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації:
- суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
- платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.
Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.
Таким чином, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не здійснював господарську діяльність, але має чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством або є особою (у тому числі юридичною особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійним представництвом, які реалізують пальне або спирт етиловий, зобов’язаний подавати Декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Інші платники подають Декларацію тільки у періодах коли проводилась господарська діяльність та заповнюють розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.
Який порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:
- у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;
- у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.
В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» (із змінами) граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
Отже, розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається органом ліцензування у термін не пізніше 30 календарних днів із дня її надходження.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування газового конденсату отримали понад 1,1 млн грн рентної плати
У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату від платників надійшло понад 1,1 млн грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року сума надходжень виросла на 451,0 тис. грн, або майже на 69 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надходження склали понад 3,7 млрд гривень
З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,7 млрд грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 355,3 млн грн, або на 10,5 відс., у порівнянні з січнем – липнем 2023 року.
Звертаємо увагу, що податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) подається до контролюючих органів за місцем розташування об’єктів оподаткування.
У разі розташування об’єктів оподаткування у місті з районним поділом в різних районах такого міста, то якщо всі райони такого міста входять до складу однієї територіальної громади, то Декларація надається до контролюючого органу, який обслуговує таку територіальну громаду.
Звертаємо увагу на особливості подання Декларацій та визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг.
Оскільки місцеві податки сплачується до місцевого бюджету, враховуючи те, що у містах з районним поділом – Києві та Кривому Розі для кожного району залишено свої окремі рахунки місцевих бюджетів, тому за об’єкти оподаткування, що знаходяться на території міст Київ та Кривий Ріг, Декларація подається до контролюючого органу, що обслуговує відповідний район зазначеного міста.
При зазначенні у Деклараціях коду за КАТОТТГ території територіальної громади зазначається код за КАТОТТГ району м. Києва та м. Кривий Ріг (відповідно до розташування об’єктів оподаткування).
По всіх інших містах України з районним поділом подається одна Декларація до одного контролюючого органу.
У січні – липні 2024 року внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 21,8 млрд гривень
Протягом січня – липня поточного року від платників Дніпропетровщини збір до загального фонду державного бюджету склав понад 21,8 млрд гривень. Як зауважила очільниця податкової служби Дніпропетровського регіону Наталя Федаш, це на понад 5,1 млрд грн, або на 30,5 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року.
«Наразі платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів і це свідчить про ефективне адміністрування податків і зборів. Висловлюю щиру подяку нашому бізнесу і всім платникам, хто результативно працює і наповнює державну казну», - зазначила керівниця обласної податкової.
З початку року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 624,3 тис. звернень платників
Протягом січня – липня 2024 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на понад 624,3 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 543,9 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 2,9 тис. – електронною поштою та 77,5 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування, податку на додану вартість, стану обробки електронної звітності.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку 2024 року фізичні та юридичні особи здійснили 2,5 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – липня 2024 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 620 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 755 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
Важливо дбати про ментальне здоров’я
Курс лекцій-тренінгів з основ ментального здоров’я для податківців триває.
На зустрічах з фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради податківці опановують вправи та техніки, які допомагають відновити емоційну рівновагу.
Знання про те, як допомогти собі та рідним віднайти внутрішні ресурси, завжди будуть у нагоді.
Легалізація трудових відносин під особливою увагою податківців регіону
Сумлінно сплачений податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – це своєчасна виплата заробітних плат, пенсій, інших соціальних виплат, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам та підтримка армії.
У м. Дніпрі відбулось чергове засідання комісії з питань надходжень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин (далі – Комісія), в якому взяли участь і фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Комісією розглянуті питання заборгованості із заробітних плат, відшкодування підприємствами пільгових пенсій, акцент – на фактичних надходженнях ПДФО.
Під особливою увагою – нарахування суб’єктами господарювання зарплат у розмірах менших законодавчо встановленої мінімальної зарплати та менше середнього рівня по Дніпропетровській області.
Офіційна заробітна плата – запорука соціальних гарантій найманих працівників!
Робота триває.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
