Новини від ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 28 серпня

Дата: 28.08.2024 16:49

Кількість переглядів: 93

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Земельна ділянка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох юридичних осіб: як обчислюється земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами) (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).

Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

Чи передбачена відповідальність до ФОПа за несплату (неперерахування) єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) ,  сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Тобто граничний термін сплати єдиного внеску для таких платників – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449) у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розд. ІV Інструкції № 449).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Підпунктом 2 п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449 визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період:

- до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум;

- починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від  07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами  та доповненнями несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема, фізичними особами – підприємцями у сумі:

- що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- понад трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В якому розмірі застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства визначені главою 11 «Відповідальність» ПКУ, якщо їх розмір змінився протягом року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Фінансова відповідальність за вчинення платником податків податкових правопорушень визначена главою 11 розд. II «Відповідальність» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Пунктом 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Понад 12,7 млрд грн ПДФО отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 12,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що на понад 1,9 млрд грн, або на 18,1 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

«Збільшення надходжень до місцевих бюджетів є одним з головних напрямків роботи податкової служби регіону. Представники бізнесу, які працюють в законодавчому полі, створюють успішну і заможну громаду, а отже і країну. Це вимагає консолідації зусиль на всіх рівнях. Тому податкова служба на постійній основі взаємодіє з територіальними громадами» – підкреслила Наталя Федаш.

Податковий календар на 29 серпня 2024 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

29 серпня 2024 року, четвер, останній день подання

податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2023 по 30.06.2024.

Право на податкову знижку

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анжеліки Куликової на тему «Право на податкову знижку».  

Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги. 

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

- навчання,

- отримання доступного житла за державними програмами, 

- оплату допоміжних репродуктивних технологій, 

- відсотки за іпотечним кредитом,

- внески на благодійність, 

- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

- тощо.

Хто може отримати податкову знижку: 

Громадяни України, які офіційно працюють, а отже є платниками податку на доходи фізичних осіб, і мають реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або довідку про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків (що надавались раніше), а саме:

-         Той, хто сплачує за своє навчання (наприклад, якщо студент офіційно працює та сплачує податки).

-         Найближчі родичі: батько, мати, чоловік, дружина, діти, в тому числі усиновлені. Таким чином, чоловік може отримати податкову знижку за оплату навчання дружини, або мама – за навчання сина.

Дідусь або бабуся, тітка, племінник не мають права на податкову знижку. Цей нюанс слід враховувати при укладанні договору на навчання та заповненні платіжних документів. 

Приватний підприємець отримати податкову знижку також не може. Це визначено, зокрема, підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України.

Проте, фізична особа-підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів  по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Таким чином, ще раз звертаємо увагу, що отримати податкову знижку може лише фізична особа, яка отримує офіційно заробітну плату і сплачує з неї податок на доходи за ставкою 18%. 

Комунікаційна податкова платформа: аграріям про особливості нарахування МПЗ

За зверненням фермерського господарства на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.

Обговорили особливості нарахування та сплати мінімального податкового забезпечення платником єдиного податку 4-ї групи за об’єкти оподаткування, які розташовані на території активних бойових дій.

Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова». 

Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.

Коментар до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання...

Коментар до Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» у частині оподаткування податком на прибуток підприємств

Верховна Рада України ухвалила Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон).

Редакційні правки окремих положень

Окрім інших, до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) внесено правки щодо операцій із нерезидентами, які зареєстровані в державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), а також із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.21 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, що є суто редакційними.

Такі зміни стосуються положень підпункту 135.2.1.5, підпункту 135.2.1.9.2, підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135, підпункту 140.4.3 пункту 140.4, підпункту 140.5.4, підпункту 140.5.5-1, підпункту 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу та пов’язані зі змінами, що внесені до статті 39 Кодексу.

Зауважимо, що ці зміни набирають чинності з 01 січня 2025 року.

«Нова» прискорена амортизація

Важливими змінами, які набрали чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону (тобто з 01.08.2024), є запровадження певних особливостей для прискореної амортизації основних засобів на період дії воєнного стану в Україні та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано (пункт 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новими абзацами), зокрема, що вимоги стосовно неперебування їх у використанні не застосовуються до основних засобів, введених в експлуатацію після набрання чинності цього Закону.

Крім того, на період дії воєнного стану в Україні та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, окремим платникам податку на прибуток, а саме: виробникам / постачальникам товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцям робіт та послуг оборонного призначення або підприємствам-співвиконавцям зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі», надано право застосовувати прискорену амортизацію і до основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію в період дії воєнного стану в Україні до дати набрання чинності Законом.

Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію таких об’єктів основних засобів на перше число податкового (звітного) періоду, у якому прийнято рішення про застосування положень цього пункту. Балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу на перше число такого податкового (звітного) періоду згідно з проведеною інвентаризацією, підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків прискореної амортизації відповідної групи основних засобів.

Чи затверджена нормативно-правовим актом форма акта, який складається за результатами фактичної перевірки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Абзацами першим – третім п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені ПКУ, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

Акт перевірки – документ, який складається у передбачених ПКУ випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Згідно з абзацом першим п. 86.5 ст. 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

При цьому норми ПКУ не передбачають положень щодо затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику або центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику встановленої форми акта фактичної перевірки. Тобто, форма акта, який складається за результатами фактичної перевірки, нормативно-правовими актами не затверджена.

Як у Додатку 6 до декларації з акцизного податку слід поділяти алкогольні напої?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об., та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см. куб., вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.

Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 00 (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.

Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).

Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема, загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.

Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка 6 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.

У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 6 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до підакцизних.

При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 до Декларації наступним чином:

- у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;

- у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;

- у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (абзац перший п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).

Рентна плата за користування надрами: платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 51,0 млн гривень

Впродовж січня – липня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за користування надрами надійшло понад 51,0 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) на підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:

- видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;

- видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;

- видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;

- видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;

- видобування руд заліза – 0,90.

У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.

Фізичні особи сумлінно сплачують транспортний податок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом семи місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи спрямували понад 8,4 млн грн транспортного податку, що на понад 5,2 млн грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту – 261,7 відсотків.

Нагадуємо, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт – ПКУ)).

Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

Податковий календар на 28 серпня 2024 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

28 серпня 2024 року, середа, останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за липень 2024 року.

Понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – липні 2024 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 23,0 млрд грн податків, зборів і платежів. Надходження виросли порівняно з січнем – липнем 2023 року на понад 3,9 млрд грн, або на 20,8 відсотків.

Взаємодія з платниками є важливим напрямком роботи податкової служби. Податківцями області проводиться активна робота з надання платникам консультацій і роз’яснень законодавства, здійснюється оперативний зворотний зв’язок з вирішення питань, які виникають в ході виконання платниками податкових зобов’язань. Розвиваються електронні сервіси ДПС, за допомогою яких платники мають можливість у форматі онлайн отримати необхідні послуги.

Наталя Федаш зазначила, що результатом нашої роботи є зміцнення партнерських відносин між платниками та податковою службою, посилення податкової дисципліни платників, а отже і збільшення обсягів надходжень до бюджетів.

Податківці Дніпропетровщини у діалозі з громадськістю

Проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та фахівців податкової Дніпропетровщини.

Питання для обговорення - право платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій та порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відбувся конструктивний діалог.

Працюємо далі!

Щодо складання акцизної накладної при реалізації пального суб’єкту господарювання – неплатнику акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Як складається та заповнюється акцизна накладна при реалізації пального СГ – неплатнику акцизного податку до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом (приміщення або територія у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів)?

При реалізації пального суб’єкту господарювання – неплатнику акцизного податку до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом (приміщення або територія у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів) акцизна накладна складається в одному примірнику, який реєструється в Єдиному реєстрі акцизних накладних особою, яка реалізує пальне, у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального з акцизного складу.

При цьому, у верхній лівій частині такої акцизної накладної зазначається, зокрема:

– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» – код «3»;

– у полі «Умови оподаткування» – ознака щодо умов оподаткування пального «0»;

– у полі «Напрям використання» – напрям «0».

У верхній правій частині у полі «Примірник» зазначаються цифри «1» (номер примірника) та «1» (кількість примірників).

У рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити особи – постачальника пального, а у рядку «Особа - отримувач пального» зазначається:

– для юридичної особи та постійного представництва – її повне або скорочене найменування та код ЄДРПОУ;

– для фізичної особи – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами – підприємцями, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

– для юридичних осіб, які уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів: назва договору, найменування уповноваженої особи та реєстраційний обліковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору.

До рядка «Акцизний склад/пересувний акцизний склад, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне» вносяться реквізити пересувного акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне.

Реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, у відповідних рядках документа не зазначаються.

Таблична частина такої акцизної накладної заповнюється наступним чином (показники можуть мати лише додатне значення):

– у графі 1 зазначається код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД (10 знаків);

– у графі 2 – інформація щодо опису пального згідно з УКТ ЗЕД;

– у графі 3 – обсяг реалізованого (відвантаженого) пального у кілограмах;

– у графі 4 – обсяг реалізованого (відвантаженого) пального у літрах, приведених до температури 15° C.

Чи встановлюються та яким органом у період дії воєнного стану обмеження щодо торгівлі алкогольними напоями у визначений час доби?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року   № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), яким, зокрема, доповнено новою частиною ст. 15 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389).

Так, відповідно до частини четвертої ст. 15 Закону № 389 у разі введення правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації – у разі їх утворення) за погодженням та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, можуть запроваджувати та здійснювати захід правового режиму воєнного стану у виді заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений такими органами період доби.

При цьому, згідно з п. 29 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 з дня набрання чинності Законом № 3817 раніше встановлені сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями (військовими адміністраціями) обмеження щодо заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, на територіях, на яких не ведуться бойові дії, або на територіях, які не є тимчасово окупованими Російською Федерацією, втрачають чинність, крім обмежень на час комендантської години, які зберігаються до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений період доби під час дії воєнного стану.

До затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений період доби під час дії воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації) можуть встановлювати таку заборону у визначений ними період доби виключно на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, у період воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації – у разі їх утворення) за погодженням та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України можуть запроваджувати та здійснювати захід правового режиму воєнного стану у виді заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений такими органами період доби.

Водночас, до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений період доби під час дії воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації) можуть встановлювати таку заборону у визначений ними період доби виключно на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Роздрібна торгівля виключно столовими винами: чи необхідна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Статтею 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначено, що вино столове – це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Згідно з частиною четвертою ст. 2 Закону № 3817 дія Закону № 3817 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання, а також на вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для власного споживання.

Відповідно до частини сьомої ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Разом з цим, при здійсненні роздрібної торгівлі столовими винами необхідно враховувати норми ст. 71 Закону № 3817, якими визначено обмеження щодо продажу, зокрема, алкогольних напоїв.

Діяльність у ресторанному господарстві з використанням алкогольних напоїв для виробництва фірмових страв, кулінарних виробів: що з ліцензією?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, ст. 17 Закону № 3817 щодо вимог до зберігання алкогольних напоїв, яка набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Статтею 1 Закону № 3817 серед іншого визначено, що роздрібна торгівля це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Відповідно до ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з ст. 1 Закону № 3817 алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до розд. ІІ та розд. IV Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» товар «кава» віднесений до коду – 0901; чай – 0902; інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806.

Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, (далі – Правила № 219) встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні додержуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів.

Технологічна документація на страви та вироби – документація із зазначенням опису технологічного процесу виробництва продукції, переліку продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі приготування, даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті, термін придатності до споживання, умов зберігання, способу реалізації (подання) споживачу, вимог до якості страв та виробів (абзац п’ятнадцятий п. 1.3 Правил № 219).

Кухарі та кондитери повинні бути забезпечені на робочих місцях технологічною документацією на страви та вироби (п. 2.3 Правил № 219).

При цьому згідно з ст. 15 Закону № 481 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які внесені до Єдиного реєстру таких місць зберігання (далі – Єдиний реєстр).

Таким чином, суб’єкт господарювання ресторанного господарства при здійсненні роздрібної торгівлі продукцією власного виробництва (кулінарними виробами, борошняними кондитерськими і булочними виробами, кавою, чаєм або шоколадом) з доданням алкогольних напоїв, за умови додержання технологічних режимів виробництва такої продукції, визначених нормативною документацією, не повинен отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

При цьому всі місця зберігання алкогольних напоїв, які використовуються у виробництві такої продукції, повинні бути внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.

Який порядок подання підтверджуючих документів до реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, що надсилається в електронній формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розділом III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення 1130).

Реєстрація осіб платниками ПДВ здійснюється на підставі реєстраційної заяви платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява № 1-ПДВ), яка подається до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи в порядку, визначеному п. 183.7 ст. 183 розділу V ПКУ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

У Заяві № 1-ПДВ зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Абзацом третім п. 3.8 розділу ІІІ Положення 1130 визначено, зокрема, що з метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, така особа відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розділу I ПКУ, подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості.

Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 розд. I ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно з п. 183.8 ст. 183 розділу V ПКУ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п.181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.

Враховуючи зазначене, особа, яка надсилає Заяву № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи одночасно із Заявою № 1-ПДВ в електронній формі, до якої додається документ довільного формату та завантажуються копії підтверджуючих документів.

Якщо підтверджуючі документи не були подані одночасно із Заявою №1-ПДВ, то вони можуть бути подані особою до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155, зокрема через Електронний кабінет.

Понад 19,6 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували юридичні особи до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 19,6 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір). Це на 741,5 тис. грн, або майже на 4,0 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року.

Нагадуємо, що сума Збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Фізичній особі не надсилалися (не вручалися) ППР з плати за землю: за який період нараховується податкове зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ (п. 36. 1 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.

Абзацом першим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – з 287 (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Враховуючи положення п. 288.7 ст. 288 ПКУ та п. 287.10 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

Згідно з положеннями абзацу першого п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право, зокрема, самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки. При цьому строк давності (1095 днів), визначений ст. 102 ПКУ, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Єдиний внесок: з початку року від платників Дніпропетровщини до державних цільових фондів надійшло понад 20,1 млрд гривень

У січні – липні 2024 року до державних цільових фондів платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 20,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), що на понад 2,6 млрд грн, або на 15,2 відс., більше ніж за підсумками січня – липня 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця обласної податкової висловила вдячність платникам за сумлінне виконання ними своїх обов’язків та нагадала, що своєчасно сплачений єдиний внесок – це соціальний захист та гідне пенсійне забезпечення громадян. 

«Тільки офіційно оформлені трудові відносини забезпечують працівнику соціальні гарантії! Несплата єдиного внеску порушує права працівника. Період, за який внески не сплачуються, не включається до страхового стажу для призначення пенсії, такий період впливає і на розмір соціальних виплат по безробіттю», – зазначила Наталя Федаш.

Засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради: на порядку денному актуальні питання та робота антикорупційного сервісу ДПС

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та представників податкової Дніпропетровщини.

Обговорювались питання щодо: визначення строку давності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій звітності; правильного заповнення поля у реквізитах «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції на сплату податків і зборів та робота сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.

Дніпропетровщина: робота з визначення критично важливих підприємств продовжується

Під головуванням в. о. першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрія Кульбача у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось чергове засідання комісії із визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровщини в особливий період. Тих, які підтримують економіку держави.

Від податкової служби регіону у заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Економічну стабільність у воєнний період забезпечує критично важливий бізнес, отже представники державних органів розглянули пропозиції щодо визначення таких суб’єктів господарювання.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 87.13 ст. 87 глави 9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 млн грн, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого п. 87.13 ст. 87 ПКУ не застосовується у разі наявності зобов’язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента – боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:

- інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;

- розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників.

Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:

- інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України;

- розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників.

Згідно з п. 87.14 ст. 87 ПКУ закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв’язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з ЄДР про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Чи обов’язково платникам при сплаті платежів до бюджетів та фондів використовувати виключно структурований формат поля «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що усі платежі до бюджетів та фондів на рахунки Казначейства/ДПС в Казначействі з кодом 899998, починаючи з 01 грудня 2023 року, повинні сплачуватися виключно за структурованим форматом  реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.

За яким курсом перераховуються доходи нерезидента у гривні при визначенні податкових зобов'язань резидентом – агентом, який виплачує такі доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу Національного банку України на дату виплати таких доходів.

Більше розглянутих питань, які стосуються сфери міжнародного оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 5/2024: Огляд запитів* платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/779224.html.

Чи подається додаток по МПЗ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо земля знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/799379.html платники мають можливість ознайомитись з роз’ясненнями, присвяченими окремим питанням врахування сум сплачених податків і зборів при обчисленні мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з урахуванням позиції Міністерства фінансів України (лист від 15.02.2024 № 11230-09-62/4712) щодо врахування суми сплаченого єдиного податку 4 групи в ІV кварталі 2022 року за ІV квартал 2022 при визначенні МПЗ за 2023 рік.

Так, питання: Чи потрібно подавати додаток по МПЗ до податкової декларації на прибуток, якщо земля знаходиться на тимчасово окупованій територій або території активних бойових дій?

Відповідь: Так, подається. При цьому декларуються об’єкти оподаткування – кадастрові номера, площі земельних ділянок та не нараховуються податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками або «0»).

Інтернет-торгівля: у разі здійснення розрахункових операцій необхідно дотримуватись законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

На даний момент online-торгівля активно розвивається і при бажанні в мережі Інтернет можна придбати майже будь-який товар або замовити будь-яку послугу. 

Однаково ефективно продаються як будматеріали оптом, так і одяг, взуття та інша продукція в роздріб, зникає географічна прив’язаність до точки реалізації продукції. 

Враховуючи те, що Інтернет-торгівля представляє собою сучасну онлайн торгівельну мережу та є суттєвим доповненням традиційної торгівлі, звертаємо увагу платників, на безумовне дотримання законодавства у разі здійснення розрахункових операцій.

Чи має право відповідальна особа без присутності власника хмарного КЕП скасувати його в КНЕДП ДПС та який порядок його скасування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798, організацію використання кваліфікованих електронних довірчих послуг у державній установі забезпечує відповідальний підрозділ, що виконує відповідні функції, або працівник, визначений рішенням такої установи (її керівника).

Відповідальний підрозділ (працівник) забезпечує, зокрема:

- подання кваліфікованому надавачу заяв про скасування, блокування або поновлення кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів підписувачів – представників державної установи в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису не пізніше ніж протягом 24 годин з моменту, коли йому стало відомо про настання умов, передбачених ст. 25 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Порядок скасування, блокування та поновлення кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів визначається регламентом роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, який видав відповідний сертифікат.

Інформування користувача про скасування здійснюються в режимі реального часу на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Пошук сертифікатів та СВС».

Операції з реалізації алкогольних напоїв: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники акцизного податку спрямували понад 313,2 млн гривень

Протягом семи місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 313,2 млн грн акцизного податку. Це майже на 31,9 млн грн, або на 11,3 відс., більше ніж у січні – липні минулого року. 

Нагадуємо, що коктейлі, виготовлені з використанням алкогольних напоїв, якщо вміст спирту етилового в таких коктейлях перевищує 0,5 відс. об’ємних одиниць, підпадають під визначення алкогольних напоїв.

Продаж зазначених коктейлів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.

Туристичний збір: юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 2,9 млн гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 2,9 млн грн туристичного збору (далі – Збір).

Звертаємо увагу, якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників Збору отримано в одному кварталі, а їх тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) буде здійснено в іншому податковому періоді, то зобов’язання з нарахування Збору у податкового агента виникає в звітному періоді фактичного розміщення таких осіб у зазначених місцях проживання. 

Внутрішньо переміщена особа за витратами, понесеними на оренду житла, має право на податкову знижку за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету надійшло майже 2,7 млрд грн рентної плати

Протягом січня – липня 2024 року до загального фонду Державного бюджету України платники Дніпропетровщини спрямували майже 2,7 млрд грн рентної плати. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли на понад 1,2 млрд грн, або на 81,2 відсотки.

«Сумлінна і в повному обсязі сплата податків і зборів – це важливий внесок нашого бізнесу в фінансову підтримку економіки, особливо зараз! Дякуємо нашим платникам за належне ставлення до виконання своїх обов’язків!» – зазначила Наталя Федаш.

Як підтримати ментальне здоров’я: поради для податківців

Подія_дня

Продовжує свою роботу проєкт психологічної підтримки за участі фахівців Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради (далі - Центр).

В групах росту податківці відпрацьовують навички протистояння стресу, відновлення від наслідків його впливу. В межах метальної програми вони отримують ефективні методики та рекомендації від фахівців Центру.

Турбота про ментальне здоров’я завжди на часі.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання електронних довірчих послуг»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Надання електронних довірчих послуг». На запитання платників податків відповідала заступник начальника управління – начальник першого відділу управління реєстрації користувачів ГУ ДПС Поліщук Світлана. 

Питання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи необхідно скасовувати кваліфіковані сертифікати та отримувати нові у разі зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті (в тому числі найменування ЮО або прізвища, ім’я по-батькові ФО)?

Відповідь: Добрий день! Скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають. Часом скасування кваліфікованого сертифіката вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС). 

Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КНЕДП ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі: 

-                компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);

-                     зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;

-                     виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.

З метою скасування кваліфікованого сертифіката користувачу необхідно подати до представництва КНЕДП ДПС заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. При цьому подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Питання 2: Вітаю! Скажіть, будь ласка, чи може уповноважена особа фізичної особи отримати кваліфіковані сертифікати відкритих ключів за довіреністю?

Відповідь: Вітаю! Пунктом 1 частини другої ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру, за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Таким чином, отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.

Питання 3: Добрий день! Підкажіть, як завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки?

Відповідь: Добрий день! Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1». 

Інформацію щодо роботи Програми та інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису чи печатки наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Питання 4: Добрий день! Скажіть, будь ласка, які дії платника, якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»?

Відповідь: Добрий день! Для усунення даної помилки необхідно перевірити:

- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);

- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

- чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);

- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).

У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КНЕДП ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

ДПС продовжує впроваджувати реформи, визначені Національною стратегією доходів

Чергове засідання Керівного комітету проєкту «Реформування Державної податкової служби України протягом 2024 – 2030 років» присвячено аналізу виконання заходів Плану реформування ДПС та питанню підготовки методологічних документів, необхідних для реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.

 «Ми продовжуємо реалізовувати заходи Плану реформування ДПС та координуємо зусилля і ресурси, спрямовані на досягнення їх індикаторів», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

Нагадаємо, що ДПС у межах виконання Національної стратегії доходів України забезпечує виконання заходів Плану реформування ДПС за напрямами: посилення доброчесності, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, цифровізація та дані, організаційні та кадрові заходи ДПС.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

« повернутися