СКАЗ: Що варто знати і як уберегтися
СКАЗ: Що варто знати і як уберегтися
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. При відсутності своєчасної екстреної вакцинації є загрозливим для життя.
Причини сказу і шляхи передавання інфекції
Джерелом вірусу сказу є дикі та свійські хижі тварини. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
- укус;
- подряпину та мікро ушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці та вовки.Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до закладу охорони здоров’я — антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1-6 місяців.
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, відчуття поколювання чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.
Початкова стадія (триває до п’яти днів). Хворі тварини гризуть місце укусу, мають слабкий апетит та їдять неїстівне, спостерігається слинотеча, блювота. За поведінкою ласкаві, примхливі та насторожені одночасно.
Збуджена стадія (2-3 дні). Поведінка хворих тварин змінюється, вони стають агресивними, збудженими, намагаються утекти та нападають на людей і тварин. Змінюється харчування – тварини гризуть землю і їдять неїстівне. Спостерігаються конвульсії, параліч та косоокість.
Паралітична стадія (2-4 дні). Тварини виснажені, спостерігається повний параліч, який призводить до смерті.
Профілактика сказу дуже важлива. Для цього потрібно:
1. Регулярно вакцинувати свійських тварин від сказу.
2. Не торкатися диких чи безпритульних тварин, не підгодовувати їх.
3. Стерегтися безпритульних та диких тварин, які не бояться самі до вас підходити.
Якщо вже тварина вас вкусила чи обслинила (особливо дика чи безпритульна):
• Негайно зверніться до лікаря!
• Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.
• Пройдіть курс антирабічних щеплень, якщо лікар їх призначить.
• Ні в коїм разі не припиняйте курс щеплень і не порушуйте режим поведінки під час нього.
Перша медична допомога після укусу
Може статися так, що лікар знаходиться далеко і ви не можете потрапити до нього одразу. В такому разі ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хвилин мильною водою, дезінфектантами або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.
Пам’ятайте, зволікання може коштувати вам життя!
Сказ – вкрай небезпечна хвороба
За останні роки епізоотична ситуація щодо сказу залишається напруженою. Щорічно реєструються захворювання на сказ серед тварин. При цьому є випадки укусів людей хворими на сказ тваринами. На сказ найчастіше хворіють лисиці, собаки та коти. Найбільш небезпечними є будь-які укуси тварини в ділянки обличчя, шиї, пальців рук, кисті. У слині тварин вірус сказу з’являється за тиждень і навіть раніше до появи зовнішніх ознак захворювання, тому навіть цілком здорова на вигляд тварина при укусах може передавати збудника. Отже, якщо вкусила чи подряпала навіть, на перший погляд, здорова тварина, потерпілому необхідно обов’язково звернутися до лікаря, адже сказ є небезпечним вірусним захворюванням, яке без надання своєчасної медичної допомоги в 100% випадків закінчується смертю.
Сказ серед тварин перебігає в двох формах: буйній (агресивній) і тихій (паралітичній). Буйна форма найбільш характерна для хижих диких тварин. Вони втрачають відчуття страху перед людьми, з’являються вдень в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на свійських тварин і людей. Так, лисиці при захворюванні серед білого дня заходять до населених місць, ганяються за домашніми птицями та без остраху гризуться з собаками, нападають і на людей. Тому пам’ятайте: здорова дика тварина уникає зустрічі з людьми, вона не заходить в населені пункти серед білого дня, її не можна зловити руками.
Серед домашніх тварин буйна форма найчастіше характерна для котів. Хворі кішки відрізняються агресивністю відносно людей, собак та інших тварин чи птахів.
При тихій формі сказу, яка найчастіше відзначається при зараженні собак, порушення виражені зовні слабко. В деяких випадках собака залишається ласкавою до господаря і знайомих, намагається облизувати руки й обличчя. Потім занепокоєння і збудливість поступово наростають. Характерно, що собака мовчки підбігає до тварин чи людей і кусає їх. Скажений собака часто лягає і схоплюється, гавкає без причини. В подальшому розвивається парез мускулатури глотки, що проявляється сильною слинотечею, хрипким уривчастим гавкотом, утрудненим ковтанням. У господарів ці явища нерідко викликають прагнення видалити неіснуючу кістку, якою могла вдавитися тварина, і при цьому вони можуть заразитися сказом.
Щоб захиститись від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
• Щорічно проводити профілактичне щеплення проти сказу власних собак та котів спеціалістами ветеринарної медицини.
• Утримуватися від контактів із дикими та безпритульними тваринами.
• Виконувати правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними.
• Не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати спеціалістів ветеринарної медицини для проведення спостереження протягом 10 днів.
• У разі укусу домашньою твариною, з’ясовувати ім’я її господаря та адресу. Це допоможе встановити за твариною ветеринарний нагляд та уникнути щеплень.
• Рани, подряпини від укусів негайно промити теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з господарським милом. Краї рани обробити 70% спиртом чи 5% настоянкою йоду та накласти стерильну пов’язку. Негайно звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту для проведення антирабічного щеплення чи терапії.
• Пошкоджений одяг, в який була одягнута людина під час укусу, обробити гарячою праскою, тільки після цього його можна використовувати.
• Уникати контактів з бездомними та дикими тваринами.
• Вживати заходів з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
• Мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин необхідно користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині.
• Інформувати працівників державної служби ветеринарної служби про незвичайну, нетипову поведінку тварин.
Пам’ятайте, зволікання може коштувати вам життя!
