Роковини Голодомору
Пам'ять – нескінчена книга, в якій записане все - і життя людини і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами.
В цей прохолодний день Божедарівська громада у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років.
Сьогодні, напередодні дня пам’яті, ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду.
Схилімо голови в скорботі за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!
Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
