Незапланована відпустка
З метою недопущення скорочення штату чи чисельності працівників, роботодавець має право запропонувати працівникам скористатися правом на відпустки. Такий варіант може бути вигідним для працівника, оскільки на момент перебування працівника у відпустці за ним зберігається робоче місце, а ризик звільнення є мінімальним.
У відповідності до загальних приписів чинного законодавства, працівник на весь період карантину чи на його частину, зокрема, має право на такі відпустки:
• щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати;
• відпустку на період карантину без збереження заробітної плати;
• відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 15 днів;
• відпустку без збереження заробітної плати (або із частковим збереженням) для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною віком до 14 років;
• додаткову відпустку для працівників, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства та/або жінок, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;
• а також інших відпусток, які передбачені Законом України «Про відпустки».
Водночас працівникам слід пам’ятати, що отримання відпустки є правом, а не обов’язком працівника, а тому роботодавець не може примусово направити працівника у відпустку без його згоди.
